14 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 280/10422/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року (Новікової І.В.)
у справі № 280/10422/24
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №0188822410 від 11.10.2024 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області видалити з інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 дані про наявність заборгованості (штрафу, пені) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у частині відображення штрафу на суму 9576,16 грн та пені на суму 1340,66 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що штрафні санкції (штраф та пеня) застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у разі помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку позивачем своєчасно (29.12.2023) проведено перерахування коштів, тобто вчинено активні дії, спрямовані на виконання обов'язку зі сплати єдиного внеску, проте кошти помилково сплачені на інший бюджетний рахунок. Суд дійшов висновку, що здійснення позивачем помилки під час перерахування єдиного внеску до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому відсутні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій, оскільки відсутня пасивна поведінка з боку платника єдиного внеску. Суд врахував, що на дату прийняття спірного рішення, позивачем вже було усунуто допущену помилку та кошти перераховані за належними реквізитами.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скаржник вказує, що в ІКП позивача по єдиному внеску обліковувалась заборгованість у сумі 47880,90 грн, а тому в силу приписів Закону «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI контролюючий орган правомірно сформував спірне рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період 10.02.2024 до 28.02.2024.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач до контролюючого органу подав розрахунок за 4 квартал 2023 року, а саме: розрахунок з типом «Звітний» від 29.01.2024 №9378876108, згідно якому нараховано до сплати суму єдиного внеску у розмірі 47880,88 грн.
29.12.2023 на рахунок ГУ ДПС у Запорізькій області позивачем, як роботодавцем, сплачено нарахований єдиний внесок в розмірі 47880,88 грн. із зазначенням в призначенні платежу: « 101 сплата ЕСВ 22% нарах. на зарплату найм.робiтникiв за грудень 2023 р. Перерах.повн.;;;,», що підтверджується платіжною інструкцією №104 від 29.12.2023.
Під час сплати єдиного внеску позивачем помилково зазначено неправильний розрахунковий рахунок та код класифікації доходів бюджету, а саме: замість коду БК 71010000 - код БК 71040000.
28.02.2024 за заявою позивача здійснено перерахування коштів в розмірі 47880,90 грн з одного бюджетного рахунку на інший на підставі платіжного доручення №855 вiд 28.02.2024.
Станом на 28.02.2024 заборгованість з єдиного внеску - відсутня, сума надміру сплаченого єдиного внеску становить 0,11 грн.
11.10.2024 ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0188822410 за період з 10.02.2024 до 28.02.2024 (штрафна санкція - 9576,16 грн та пеня 1340,66 грн).
Вважаючи означене рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 указаного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
За правилами абз.1 ч. 5 ст. 9 Закону №2464-VI Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).
Відповідно до ч.6 ст. 9 Закону №2464-VI для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному податковому органу. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску;
Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Розрахункове обслуговування податкового органу здійснюється відповідно до умов договорів між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, і власниками рахунків.
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або на єдиний рахунок. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають рахунку, відкритого в банку, у небанківського надавача платіжних послуг, або не використовують єдиний рахунок, сплачують внесок шляхом внесення готівки через банки, небанківських надавачів платіжних послуг чи відділення зв'язку (ч.7 ст. 9 Закону №2464-VI).
Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абз.1 ч.8 ст. 9 Закону №2464-VI).
Днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу або на єдиний рахунок - день списання банком, небанківським надавачем платіжних послуг або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на вказані рахунки (п.1 ч.10 ст. 9 Закону №2464-VI).
При цьому, згідно ч. 11 ст. 9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Приписи ч. 10 ст. 25 Закону та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону визначають, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відтак, виключно несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску свідчить про виникнення у контролюючого органу правових підстав для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені.
В спірному випадку факт сплати позивачем нарахованого ним єдиного внеску в розмірі 47880,88 грн відповідачем не заперечується.
При цьому перерахування коштів проведено своєчасно 29.12.2023, але на інший бюджетний рахунок за технологічним кодом 71040000, тоді як позивач мав сплачувати ЄСВ за технологічним кодом 71010000.
Надаючи оцінку встановленим у справі обставинам, суд апеляційної інстанції враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема у постановах від 06.10.2020 у справі № 804/14569/15, від 18.12.2020 у справі № 822/5450/15, від 01.04.2021 у справі № 810/3355/17, від 27.05.2021 у справі № 140/2192/19, що помилкова сплата коштів на інший казначейський рахунок не може бути розцінена, як невиконання платником єдиного внеску свого обов'язку.
Суд апеляційної інстанції також зауважує, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України (ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України).
Згідно ч. 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Таким чином, усі надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами державного бюджету, які визнаються зарахованими до бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Поняття «єдиний казначейський рахунок» визначене в Положенні про єдиний казначейський рахунок, затвердженому наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 №122, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2002 за №594/6882, як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.
У відповідності до пункту 2.1 Положення №122 єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.
Отже, всі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі), в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування коштів на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом і у постанові від 01.07.2021 у справі № 813/2772/16.
Таким чином, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений законом, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у межах законодавчо встановленого строку для такої сплати платник не вчиняв дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до відповідного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення номеру рахунку та/або коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання.
Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03.02.2021 у справі №826/9800/16.
Отже, сплата коштів до відповідного бюджету за грошовими зобов'язаннями позивача здійснена своєчасно на рахунок в органи казначейства, а помилкове зазначення рахунку не призвело до ненадходження коштів на єдиний казначейський рахунок, та як наслідок до відповідного бюджету, тому не може вважатися підставою для висновку про несплату позивачем грошового зобов'язання та застосування до нього відповідних санкцій.
У постанові Верховного Суду від 27.03.2018 №805/171/17-а підкреслено, що чинним законодавством передбачено відмінні за своїм змістом поняття: «сплата податку» та «зарахування податку». Сплата податку платником відбувається шляхом подання до установи банку платіжного доручення. Відносини щодо зарахування платежів на єдиний казначейський рахунок є бюджетними правовідносинами і здійснюються вони без безпосередньої участі платника податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем виконано обов'язок із сплати єдиного внеску, а тому спірне рішення №0188822410 від 11.10.2024 підлягає скасуванню.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято правильне рішення про задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі № 280/10422/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко