01 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/19702/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2024, (суддя суду першої інстанції Голобутовський Р.З.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/19702/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
22.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №046550007216 від 30.05.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період здійснення підприємницької діяльності, як фізична особа-підприємець з 13.09.1995 по 21.12.2003;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 31.05.2023.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням № 046550007216 від 30.05.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області відмовило у призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу. При обрахунку стажу не було враховано період ведення підприємницької діяльності з 13.09.1995 року по 31.12.2003 року, у зв'язку із відсутністю інформації про сплату страхових внесків. Вважає, що відповідачем-1 безпідставно не було враховано до страхового стажу вказані періоди здійснення підприємницької діяльності, оскільки згідно із ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-ІV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 21.11.2024 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 частково. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №046550007216 від 30.05.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період здійснення ним підприємницької діяльності, як фізичною особою-підприємцем, з 13.09.1995 по 31.12.2003. Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.05.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням зарахованого цим рішенням періоду та правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на необґрунтованість доводів скарги просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що до заяви про призначення пенсії позивача було надано лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.05.2024. Зарахування періоду ведення підприємницької діяльності за наданим документом непередбачена Порядком №637. Документи передбачені чинним законодавством позивачем не надані.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
Позивач 21.05.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
30.05.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №046550007216 про відмову в призначенні пенсії за віком. В обґрунтування відмови у призначенні пенсії відповідачем-1 зазначено, зокрема, наступне.
Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 21.05.2024.
Пенсійний вік відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 60 років. Вік заявника 60 років 11 місяців.
Необхідний страховий стаж відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 30 років.
Страховий стаж особи для визначення права становить 23 роки 0 місяців 21 день, страховий стаж - 20 років 04 місяці 19 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
- наявна інформація про державну реєстрацію на ведення підприємницької діяльності з 13.09.1995 по 18.01.2017.
До заяви додано інформаційний лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.05.2024 № 33955/6/04-36-24-16-11 щодо системи оподаткування та сплати страхових внесків, зокрема, за період ведення підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування з 13.09.1995 по 31.12.2003.
Зарахування періоду ведення підприємницької діяльності за наданим документом не передбачено Порядком № 637.
Документи передбачені Порядком № 637, а саме, платіжні доручення, квитанції установ банків, документи, що підтверджують поштовий переказ, інформацію Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), не надано.
Період ведення підприємницької діяльності обчислено з 01.07.2000 по 31.12.2001 та після 01.01.2004 за даними наявними в реєстрі застрахованих осіб.
Заявник не працює.
Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату 31.05.2026.
На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
Таким чином, оскарженим рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 046550007216 від 30.05.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки до страхового стажу не зараховано період ведення підприємницької діяльності з 13.09.1995 по 31.12.2003, у зв'язку із відсутністю інформації про сплату страхових внесків.
Не погоджуючись з відмовою у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на зарахування до стажу періоду підприємницької діяльності з 13.09.1995 по 31.12.2003, оскільки за це час він перебував на спрощеній системі оподаткування та сплачував необхідні платежі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).
Відповідно до ст. 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюється у натуральній формі.
Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до частини першої статті 41 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно достатті 11 Закону №1058-IV, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Частиною першою статті 26 Закону №1058-IV унормовано, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Відповідно до статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Згідно з статтею 24 Закону №1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до пп.1 п.3-1 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:
з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності;
з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
При цьому, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону №1058-ІV).
Відповідно до положень пункту 16 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до абзаців 2, 3 пункту 4 Порядку №637, періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).
Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з абзацом 4 підпункту 2 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Таким чином, обов'язковою умовою для зарахування до страхового стажу періоду здійснення особою підприємницької діяльності є наявність документів про сплату страхових внесків (платіжні доручення, квитанції установ банків, документи, що підтверджують поштовий переказ, інформація Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності) або дані індивідуальних відомостей про застраховану особу. В разі провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту, такі періоди підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту.
Судом встановлено, що відповідачем-1 до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди здійснення підприємницької діяльності з 13.09.1995 року по 31.12.2003.
Як встановлено з довідки ГУ ДПС у Дніпропетровської області від 14.05.2024 №33955/6/04-36-24-16-11 згідно з даними облікової справи та інформаційних систем ДПС України (АС “Податковий блок») ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) з 13.09.1995 року по 18.01.2017 року перебував на обліку в Жовтоводській ДПІ ГУ ДПС у Дніпропетровській області як фізична особа -підприємець:
- у період з 13.09.1995 року по 31.12.2007 року здійснював діяльність на загальній системі, а саме платник прибуткового податку, сплачено в повному обсязі;
- у період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року здійснював діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а саме платник єдиного податку, сплачено в повному обсязі;
- у період з 01.01.2011 року по 18.01.2017 року здійснював діяльність на загальній системі, а саме платник прибуткового податку, сплачено в повному обсязі.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В00 № 522529 позивач був зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності з 13.09.1995, номер запису 22250010001001124.
Отже, довідкою ГУ ДПС у Дніпропетровської області від 14.05.2024 №33955/6/04-36-24-16-11 підтверджено сплату, що у період з 13.09.1995 по 31.12.2003 позивач перебував на загальній системі оподаткування, відтак підставою для зарахування до страхового стажу вказаного періоду є наявність документів про сплату страхових внесків (платіжні доручення, квитанції установ банків, документи, що підтверджують поштовий переказ, інформація Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності) або дані індивідуальних відомостей про застраховану особу.
Як видно з матеріалів справи означених документів позивач до суду першої інстанції не надав, відтак підстави для зарахування спірного періоду до стажу на час звернення із заявою про призначення пенсії - відсутні.
Поряд із цим відповідачем відповідно до індивідуальних відомостей встановлено, що інформація про сплату ОСОБА_1 страхових внесків за спірний період - відсутня.
Посилання позивача на лист ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.05.2024 як на документ, що підтверджує факт сплати позивачем страхових внесків за спірний період суд вважає необґрунтованим, оскільки зі змісту листа видно, що інформація надана щодо сплати в повному обсязі податкових платежів, про сплату страхових внесків за вказаний період в листі нічого не зазначено.
У зв'язку з тим, що відповідачем обґрунтовано не зараховано період перебування позивача в статусі приватного підприємця, на загальній системі оподаткування за період з 13.09.1995 по 31.12.2003, станом на час звернення до ГУ ПФУ із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 не мав достатньо страхового стажу для умов призначення пенсії, відтак відповідач обґрунтовано відмовив в призначенні пенсії позивачу.
З урахуванням вищенаведеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 та прийняти в цій частині нову постанову про відмову в позові.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 адміністративній справі № 160/19702/24 - скасувати в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною відмови в призначенні пенсії, зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати стаж, повторно розглянути заяву про призначення пенсії та в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 адміністративній справі № 160/19702/24 в частині розподілу судових витрат - скасувати.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 адміністративній справі № 160/19702/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник
суддя А.В. Шлай