01 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/18442/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Баранник Н.П., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2024, (суддя суду першої інстанції Бондар М.В.), прийняте за правилами письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №160/18442/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
09.07.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та №047250020743 від 08.03.2024 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди догляду за дітьми, які народилися 18.09.1982 та 05.01.1984 до досягнення ними 3-річного віку, періоди роботи з 10.04.1989 по 04.01.1999, а також період перебування на обліку в центрі зайнятості з 13.11.2003 по 06.11.2004.
В обґрунтування позову зазначено, що 29.02.2024 ОСОБА_1 звернулася до територіального відділу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком. Проте, 08.03.2024 ОСОБА_1 від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області отримала рішення про відмову у призначенні пенсії №047250020743 від 08.03.2024. Так, згідно зі змісту оскаржуваного рішення випливає, що страховий стаж позивача становить 17 років 3 місяці 18 днів. Також пенсійним органом вказано, що за результатом розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано: догляд за дітьми, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відсутня позначка про отримання паспорта або додаткова інформація про виховання дітей до 3-х років; з 10.04.1989 по 04.01.1999, оскільки нечитабельна печатка підприємства при звільненні; з 13.11.2003 по 06.11.2004 перебування на обліку центрі зайнятості, оскільки відсутній наказ про початок виплати допомоги по безробіттю. Щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду догляду за дітьми, ОСОБА_1 зазначає, що вона надавала до територіального відділу пенсійного органу свідоцтва про народження дітей: ІНФОРМАЦІЯ_1 - доньки ОСОБА_2 (свідоцтво НОМЕР_1 ); ІНФОРМАЦІЯ_2 - доньки ОСОБА_3 (свідоцтво НОМЕР_2 ). В свою чергу, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не аргументовано необхідність подання свідоцтва про народження дітей з обов'язковим штампом про отримання паспортів з посиланням на відповідні вимоги законодавства, тому такі доводи є безпідставними. Щодо відмови відповідача здійснити зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів трудової діяльності з 10.04.1989 по 04.01.1999, оскільки нечитабельна печатка підприємства при звільненні та з 13.11.2003 по 06.11.2004 перебування на обліку центрі зайнятості, оскільки відсутній наказ про початок виплати допомоги по безробіттю у ОСОБА_1 , позивач вказує, що нею надано трудову книжку структурному підрозділу ПФУ для призначення їй пенсії за віком. Вказана трудова книжка містить записи, якими підтверджено трудову діяльність з 10.04.1989 по 04.01.1999 в Комбінаті підсобних виробництв тресту Нікопольбуд “Головдніпробуд» та перебування у період з 13.11.2003 по 06.11.2004 на обліку в центрі зайнятості. Так, записи у даних рядках мають печатки, підписи уповноважених осіб, записи не містять ні виправлень, ні інших помарок, які б давали підстави сумніву у їх правдивості.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 22.10.2024 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 частково. Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047250020743 від 08.03.2024 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період догляду за дитиною, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 31.10.1985 по 03.01.1987. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу Головне управління ПФУ у Дніпропетровській області обґрунтувало тим, що Головним управлінням прийнято рішення від 08.03.2024 № 047250020743 про відмову в призначенні пенсії. Обчислений Головним управлінням страховий стаж Позивача становить 17 років 3 місяці 18 днів. До страхового стажу не зарахований період догляду за дитиною ОСОБА_4 з 31.10.1985 по 03.01.1987, оскільки відсутня позначка про отримання паспорта або додаткова інформація про виховання дитини до 3-х років. Отже, необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком за заявою від 29.02.2024 у ОСОБА_1 відсутній.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга н підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 08.03.2024 звернулась із заявою про призначення пенсії за віком до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 08.03.2024 №047250020743 відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком. В обґрунтування відмови зазначено, що пенсійний вік, визначений пунктом 1 статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) 60 років. Вік заявника - 60 років 1 день. Необхідний страховий стаж, визначений пунктом 1 статті 26 Закону №1058-IV становить 31 рік. Відповідно до частини 2 статті 26 Закону №1058-IV, у разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною 1 цієї статті, право на призначення пенсії за віком така особа набуде після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу від 24 до 34 року. У разі відсутності необхідного страхового стажу право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу - від 15 років. Страховий стаж позивача складає 17 років 3 місяці 18 днів. За доданими документами до страхового стажу не враховано періоди: догляд за дітьми, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки відсутня позначка про отримання паспорта або додаткова інформація про виховання дітей до 3х років; з 10.04.1989 по 04.01.1999, оскільки нечитабельна печатка підприємства при звільненні; з 13.11.2003 по 06.11.2004 перебування на обліку центрі зайнятості, оскільки відсутній наказ про початок виплати допомоги по безробіттю.
Позивач, не погодившись з відмовою відповідача у призначенні пенсії за віком та не врахуванням до страхового стажу спірних періодів, звернулась до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на врахування до страхового стажу пероіду перебування у відпустці по догляду за дітьми до досягнення ними 3х років.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон №1058-IV
Відповідно до частини 1 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
На підставі частини 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно з частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Щодо вимоги про врахування до страхового стажу позивача періодів догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ), суд зазначає таке.
Відповідно до частини 3 статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Згідно з частиною 2 статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
У пункті 11 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637) зазначено про те, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Документами, які підтверджують те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала, є: виписка з трудової книжки; відомості про відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, отримані в порядку взаємного обміну інформацією; інформація із системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України.
Пункт 11 вказаного Порядку №637 до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2010 №233 “Про внесення змін до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачав, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або виписки із паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть), а також документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала (виписка із трудової книжки, довідка органів управління житловим фондом чи довідка сільської, селищної Ради народних депутатів).
Таким чином, до страхового стажу зараховуються періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за які щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до трудового стажу для призначення пенсії до 01.01.2004 (дата набрання чинності Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»), зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
До трудового стажу до 01.01.2004 включався час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
До позовної позивачем надано:
- копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати - ОСОБА_1 ;
- копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мати - ОСОБА_1 ;
- копію паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- копію паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Статтею 62 Закону № 1788-XII та пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 передбачено, що трудова книжка є основним документом, який підтверджує стаж роботи.
В трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 міститься наступні записи (мовою оригіналу):
Никопольская швейная фабрика
№3: 06.05.1982 - принята ученицей швеи;
№4: 30.10.1985 - уволена с работы по ст. 38 КЗоТ УССР (по собственному желанию);
Никопольский филиал №3 ДУПО
№5: 04.01.1987 - принята кладовщиком, на время декретного отпуска;
№6: 04.05.1987 - уволена по собственному желанию, ст. 38 КЗоТ УССР.
Також, з матеріалів пенсійної справи позивача випливає, що позивач повторно зверталась до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 17.06.2024 №047250020743 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком. В обґрунтування відмови зазначено, що пенсійний вік, визначений пунктом 1 статті 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) 60 років. Вік заявника - 60 років 3 місяці 12 днів. Необхідний страховий стаж, визначений пунктом 1 статті 26 Закону №1058-IV становить 31 рік. Згідно з наданими документами страховий стаж складає 25 років 0 місяців 8 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період догляду до трьох років за дитиною ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), оскільки у свідоцтві про народження відсутня відмітка про отримання паспорту.
З долученої до матеріалів справи копії розрахунку страхового стажу позивача за формою РС-право випливає, що період роботи позивача з 06.05.1982 по 30.10.1985 перетинається з народженням дитини, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оскільки в зазначений період позивач працювала, Головним управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області період з 06.05.1982 по 30.10.1985 враховано до страхового стажу позивача.
Щодо періоду неврахування до страхового стажу позивача періоду догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд зазначає, що ані відповідачем, ані Головним управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області даний період не врахований.
З записів трудової книжки (№3-№4) випливає, що позивач працювала з 06.05.1982 по 30.10.1985 та з 04.01.1987 по 04.05.1987 (записи №5-№6).
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зарахування до страхового стажу позивача періоду догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 31.10.1985 (наступний день після звільнення) по 03.01.1987 (день, що передує даті виходу на роботу після виходу з відпустки по за дитиною до досягнення нею 3-річного віку).
Крім того, обґрунтованим є висновок суду про те, що вимоги про наявність у свідоцтві про народження дитини відмітки про одержання паспорта чинним законодавством не передбачено, а позивачем, в свою чергу, надано необхідні документи на підтвердження її перебування у відпустці по догляду за дитиною у відповідний період.
В частині вимог про зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 10.04.1989 по 04.01.1999, періоду перебування на обліку в центрі зайнятості з 13.11.2003 по 06.11.2004, суд зазначає, що вказані періоди враховані до страхового стажу ОСОБА_1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, що підтверджується копією розрахунку страхового стажу позивача за формою РС-право.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстави для зміни чи скасування рішення суду, в межах доводів скарги відсутні.
Керуючись ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 в адміністративній справі № 160/18442/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник
суддя А.В. Шлай