Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/8232/2025
м. Київ Справа № 761/11075/24
31 березня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Левенця Б.Б.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника заявника ОСОБА_1 адвоката Батрина Максима Віталійовича на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 року, постановлену під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2024 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНВІЛЬ СЕРВІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2024 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Заява обгрунтована тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11.09.2024 року частково задоволені позовні вимоги ТОВ «Грінвіль Сервіс» та стягнуто з відповідачки заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 44 776, 81 грн (справа № 761/11075/24).
Позивач у даній справі заявляв вимоги щодо стягнення заборгованості, яка виникла на підставі договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком між ОСББ «Грінвіль Парк Київ» та ТОВ «Грінвіль Сервіс», укладеного 24.12.2021 року.
Постановою Верховного Суду у справі № 910/17027/23 від 27.11.2024 року вищевказаний договір був визнаний недійсним.
Заявник ОСОБА_1 а вважала, що недійсність договору № ГС-7 від 24.12.2021 року є істотною для справи № 761/11075/24 обставиною, оскільки спростовує факти, що покладені в основу судового рішення та повністю виключає ймовірність задоволення позову у справі так як, з врахуванням передбачених ст. ст. 216, 236 ЦК України наслідків недійсності правочину, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Оскільки вона не була учасником справи № 910/17027/23, не могла довідатися про ухвалення відповідного судового рішення у день його проголошення та довідалася про факт недійснісності договору № ГС-7 від 24.12.2021 року тільки 11.12.2024 року, в день публікації відповідного повідомлення головою ОСББ «Грінвіль Парк Київ», заявник ОСОБА_1 а заявила клопотання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка подається в межах 30 днів з дня коли відповідачу стало відомо про виникнення нововиявленої обставини.
З урахуванням наведених обставин, заявник ОСОБА_1 просила суд задовольнити заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11 вересня 2024 року у справі № 761/11075/24 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «Грінвіль Сервіс» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2024 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послугивідмовлено.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції, представник заявника ОСОБА_1 адвокат Батрин Максим Віталійович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 року у справі 761/11075/24 та ухвалити нове судове рішенняпро задоволення у повному обсязі заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у справі 761/11075/24 за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що відповідач як на нововиявлену обставину посилалася не на постанову Верховного Суду від 27.11.2024 року у справі 910/17027/23, а на обставину недійсності договору № ГС-7 від 24.12.2021 року, яка цією постановою встановлена.
Отже, з огляду на недійсність правочину, в силу ст. ст. 216, 236 ЦК України, правочину на момент розгляду справи фактично не існувало, а він не міг породжувати жодних наслідків, оскільки правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Оскільки відповідач посилалася саме на обставини недійсності правочину на основі якого ухвалено судове рішення то, на переконання сторони заявника (відповідача), такі обставини є нововиявленими обставинами у розумінні процесуального закону та відповідають умовам ідентифікації обставин як нововиявлених, визначеним у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14 та від 19.05.2020 у справі №910/19793/14, від 25.08.2020 у справі № 910/6052/16, від 07.10.2020 у справі №922/1026/19.
Сторона відповідача вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали помилково не врахував, що з постановою Верховного Суду у справі № 910/17027/23 від 27.11.2024 року тільки пов'язується те, що стають відомими обставини, які раніше, в силу презумпції правомірності правочину, не могли бути відомі ні учасникам даної справи, ні суду, однак які, з огляду на те, що визнаний недійсним правочин є недійсним з моменту його вчинення, тобто з 2021 року, існували в тому числі на момент розгляду справи.
У поданій апеляційній скарзі сторона відповідача повідомляє, що у зв'язку із розглядом апеляційної скарги відповідач очікує понести витрати у сумі 9 439 грн. 84 коп: 8 955 грн. 36 коп. витрат на професійну правничу допомогу та 484 грн. 48 коп судового збору. Докази судових витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду у порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, що зумовлено тим, що кінцевий розмір витрат на професійну правничу допомогу залежить від результату розгляду заяви.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс»- Яцков Владислав Миколайович просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Батрин М.В., залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 06.02.2025 року у справі за № 761/11075/24 та рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11.09.2024 року у справі за № 761/11075/24залишити без змін;стягнути з ОСОБА_1 понесені ТОВ «Грінвіль Сервіс» у зв'язку з розглядом в Київському апеляційному судді справи № 761/11075/24, витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.
Зазначає, що єдиною підставою подання відповідачкою заяви (про перегляд рішення за нововиявленими обставинами), є визнання поставною КГС ВС у справі № 910/17027/23 від 27.11.2024 недійсним договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 24.12.2021 року № ГС-7 (надалі - Договір № ГС-7).
Разом з тим, договір № ГС-7 з відповідачкою не укладався, а зобов'язання відповідачки, як власника квартири, виникли на підставі (1) прийнятих ОСББ рішень про передачу будинку в управління позивача; (2) прийнятих ОСББ рішень про встановлення тарифу на послуги позивача з управління Будинком; (3) безпосереднього споживання та оплати відповідачкою наданих позивачем послуг з управління; (4) імперативних норм Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», які визначають прямий обов'язок відповідачки нести майновий тягар з утримання належної їй майна - квартири.
Отже, саме по собі визнання недійсним договору № ГС-7 не спростовує та не заперечує наявність інших, наведених вище, численних істотних для справи обставин, які були встановлені судом першої інстанції у зв»яку з чим було винесене законне рішення, яке не підлягає скасуванню.
Відмовляючи в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції сукупно оцінив усі істотні для справи обставини, встановив причинно наслідковий зв'язок між усіма істотними для справи обставинами, врахував те, що відповідачка погодилась з винесеним рішенням і не оскаржувала його, що призвело до надання належної правової оцінки обставин справи і винесення законної та обґрунтованої ухвали про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2024 року.
У відзиві на апеляційну скаргу сторона позивача, відповідно до вимог ЦПК України, зазначає про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом даної справи в Київському апеляційному суді у розмірі 30 000,00 гривень, докази понесення яких будуть подані в межах ч. 8 ст. 141 ЦПК України, за наслідками розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс» - адвокат Неведомський Вадим Олексійович просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Батрин М.В., залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 06лютого 2025 року-залишити без змін.
Відповідач ОСОБА_1 а в судове засіданння не з'явилась, про день та час слухання справи судом повідомлена у встановленому порядку.
30 березня 2025 року представником відповідача адвокатом Батрин Максимом Віталійовичем подана заява, в якій сторона відповідача просить суд розглянути апеляційну скаргу на підставі наявних матеріалів, без участі ОСОБА_1 та її представника. Підстави та вимоги апеляційної скарги підтримують у повному обсязі.
Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
За наявності такого клопотання суд не вправі відкладати розгляд справи у зв?язку із неявкою цієї особи до суду.
Відповідно до вимог статті 128, 130, 211, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності відповідача ОСОБА_1 та її представника адвоката Батрина Максима Віталійовича.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., поясненння сторони позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на розгляді Шевченківського районного суду міста Києва перебувала справа №761/11075/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 11 вересня 2024 року частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс» (код ЄДРПОУ 43854923 ) заборгованість за житлово - комунальні послуги у розмірі 44 776,81 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс»(код ЄДРПОУ 43854923) судовий збір у розмірі 2165, 39 грн. В решті позов залишено без задоволення (а.с. 6-8 том 2).
Із встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин, що відображені у судовому рішенні від 11 вересня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 з 26.08.2022 року.
06.12.2021 року у вказаному будинку було створено ОСББ «Грінвіль Парк Київ».
Відповідно до Протоколу Загальних зборів ОСББ «Грінвіль Парк Київ» № 2 від 24.12.2021 року, зборами прийнято рішення обрати управителем багатоквартирного будинку ( АДРЕСА_2 ) - ТОВ «Грінвіль Сервіс», затверджено тариф на послуги з управління у розмірі 33,83 грн. на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, затверджено умови Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (а.с. 10-18).
На підставі прийнятих на загальних зборах ОСББ «Грінвіль Парк Київ» рішень, між ТОВ «Грінвіль Сервіс»та ОСББ «Грінвіль Парк Київ», як колективним споживачем, укладено Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 24.12.2021 року № ГС-7, надалі - Договір.
Пунктом 2.1. Договору встановлено, що Управитель - ТОВ «Грінвіль Сервіс», зобов'язується надавати Співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 (Будинок), а Співвласники зобов'язуються оплачувати Управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього Договору.
Згідно з п. 5.1. Договору ціна послуги з управління (без витрат з освітлення місць загального користування, енергопостачання для ліфтів і підвальних приміщень та підкачування води), становить 33,83 грн. (тридцять три гривні 83 коп.), на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у Будинку.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс», суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Грінвіль Сервіс» є балансоутримувачем, управителем та виконавцем комунальних та інших послуг у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , які були надані відповідачу ОСОБА_1 , яка є власником квартири АДРЕСА_3 у вказаному будинку з 26.08.2022 року. Відповідач зобов'язання щодо сплати цих послуг не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду не надано. При цьому, відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, а тому споживач, яка фактично користувалась послугами, зобов'язана оплатити їх.
Судове рішення у справі №761/11075/24 учасниками справи не оскаржувалось, набрало законної сили.
08 січні 2025 року ОСОБА_1 а звернулась до суду із заявоюпро перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2024 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Грінвіль Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Із заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами вбачається, що такими обставинами відповідач ОСОБА_1 вважає визнання недійсним у судовому порядку договору № ГС-7 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, укладеного 24 грудня 2021 року між ОСББ «Грінвіль Парк Київ» та ТОВ «Грінвіль Сервіс», що підтверджується постановою Верховного Суду у справі № 910/17027/23 від 27 листопада 2024 року.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2024 року в цивільній справі №761/11075/24, суд першої інстанції виходив із того, що обставини, на які посилався заявник, в розумінні вимог процесуального закону не є нововиявленими та не впливають на вирішення справи судом.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що такий висновок суду першої інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих доказів та в повній мірі відповідає вимогам процесуального права з наступних підстав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.
Перегляд рішень, ухвал та судових наказів у зв'язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві.
На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.
Тобто, перегляд справи за нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, на який посилався заявник, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суду слід виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини четверта, п'ята статті 423 ЦПК України).
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
Крім того, у пункті 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17, провадження № 14-41цс21 зазначено, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинутина вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто, перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.
Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про те, що суд першої інстанції під час розгляду справи та ухвалення судового рішення від 11 вересня 2024 року, з урахування встановлених обставин про те, що зобов'язання відповідача ОСОБА_1 , як власника квартири, виникли на підставі прийнятих ОСББ «Грінвіль Парк Київ» рішень про встановлення тарифу на послуги з управління будинком та про передачу будинку в управління позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс», споживання та часткову оплату відповідачкою наданих позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс» послуг з управління, виходив із того, що споживач (і) зобов'язаний (і) оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він (вони) фактично користувався ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
У цій частині судом першої інстанції було враховано правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, з якою неодноразово погоджувався й Верховний Суд (зокрема, справа № 712/8916/17, провадження № 14-448цс19), і яка є незмінною.
Зміна обставин щодо укладеного 24 грудня 2021 року між ОСББ «Грінвіль Парк Київ» та ТОВ «Грінвіль Сервіс» договору № ГС-7 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком після ухвалення судового рішення Шевченківським районним судом міста Києва від 11 вересня 2024 року та прийняття Верховним Судом постанови від 27 листопада 2024 року в іншій справі № 910/17027/23 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль Парк Київ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс» про визнання недійсним договору№ ГС-7 не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у цій справі №761/11075/24.
Визнання судом недійсним договору №ГС-7 від 24 грудня 2021 року про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, укладеного між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Грінвіль Парк Київ» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс»(справа № 910/17027/23), не спростовує фактів, що покладені в основу судового рішенняу справі №761/11075/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, і не може вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом першої інстанції у судовому рішеннівід 11 вересня 2024 року по суті розглянутих вимог, а саме: встановлення обставин надання Товариством з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс»комунальних та інших послуг в будинку АДРЕСА_2 та їх споживання (отримання) ОСОБА_1 , яка як споживач (власник квартири АДРЕСА_3 у вказаному будинку) зобов'язана їх оплатити Товариству з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс».
Отже, наведені заявником підстави не підпадають під дію пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України. Такі не спростовують факти, покладені в основу судового рішення у справі №761/11075/24, й фактично зводяться до незгоди заявника з рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 11 вересня 2024 року.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).
Ураховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 11 вересня 2024 року у цивільній справі №761/11075/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвіль Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Посилання відповідача у доводах апеляційної скарги на те, що суд першої інстанції не врахував відповідні правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 року у справі №910/6052/16, від 07.08.2018 року у справі № 915/1708/14, від 19.05.2020 року у справі №910/19793/14, від 25.08.2020 року у справі № 910/6052/16, від 07.10.2020 року у справі №922/1026/19 є безпідставними, на висновки суду у цій справі не впливають. При цьому суд у кожній справі виходить з конкретних обставин та доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
Інші доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, ґрунтуються на власному трактуванні і розумінні положень статті 423 ЦПК України, не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення вищевказаної заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та не дають підстав вважати, що судом порушено норми процесуального права.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З підстав вищевказаного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 року постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника заявника ОСОБА_1 адвоката Батрина Максима Віталійовича.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_1 адвоката Батрина Максима Віталійовича залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий Судді: