14 квітня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/5083/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування і невиплати позивачу додаткову винагороду, передбачену пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в редакції зі змінами, внесеними постановою Кабінету міністрів України №836 від 09.08.2023, за період з 01.12.2023 по 24.12.2023;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити нарахування і виплату позивачу додаткову винагороду, передбачену пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" в редакції зі змінами, внесеними постановою Кабінету міністрів України №836 від 09.08.2023, за період з 01.12.2023 по 24.12.2023 в розмірі 30000 грн у розрахунку на місяць пропоційно часу виконання бойових (спеціальних завдань).
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач набув право на отримання додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 30000 грн, відповідно до пункту 1-1 постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач надав відзив на позов. У наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що хоча позивач і виконував бойові (спеціальні) завдання, визначені Переліком, проте, вони не відповідають завданням та функціям, покладеним на військову службу правопорядку законом, про що йдеться в телеграмі начальника штабу - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.01.2024 № 306/фес/398, а тому він не включений до списку військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_3 на отримання додаткової винагороди за грудень 2023 року та така винагорода йому не виплачена.
Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.04.2024 №69 головний сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 30.03.2022 у ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с.21/.
Згідно з витягом із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.01.2024 № 1 "Про виплату додаткових винагород" наказано виплатити особовому складу ІНФОРМАЦІЯ_3 , додаткову винагороду в розмірі 30000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, відповідно до Додатку 1 до цього наказу за грудень 2023 року.
У наведеному Додатку №1 до наказу включено військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_3 на отримання додаткової винагороди, зокрема і головного сержанта ОСОБА_1 , як такого, що виконував бойові (спеціальні) завдання, що визначені Переліком в період з 01.12.2023 по 24.12.2023 на підставі: бойового розпорядження командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " від 30.11.2023 № БР-205/с/ОГ дск ОКП-СУМИ, бойового наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.12.2023 № 789/дск, бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі: бойового розпорядження командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " від 30.11.2023 № БР-205/с/ОГ дск ОКП-СУМИ, бойового наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.12.2023 № 789/дск, бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.12.2023 № 790/дск, від 02.12.2023, № 792/дск, від 03.12.2023 № 793/дск, від 04.12.2023 № 796дск, від 05.12.2023 № 798/дск, від 06.12.2023 № 800/дск, від 07.12.2023 № 804/дск, від 08.12.2023 № 808/дск, від 09.12.2023 № 809/дск, від 10.12.2023 № 811/дск, від 11.12.2023 № 812/дск, від 12.12.2023 № 815/дск, від 13.12.2023 № 819/дск, від 14.12.2023 № 821/дск, від 15.12.2023 № 824/дск, від 16.12.2023 № 828/дск, від 17.12.2023 № 830/дск, від 18.12.2023 № 831/дск, від 19.12.2023 № 834/дск, від 20.12.2023 № 837/дск, від 21.12.2023 № 839/дск, від 22.12.2023 № 841/дск, від 23.12.2023 № 842/дск, від 24.12.2023 № 844/дск /а.с. 25-33/.
Телеграмою тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.01.2024 № 306/фес/398 наказано здійснювати нарахування та виплату додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, визначених Переліком та які відповідають завданням та функціям, покладеним на Військову службу правопорядку Законом.
Позивач, вважаючи протиправними дії щодо ненарахування та невиплати відповідачем додаткової винагороди в розмірі 30000,00 грн, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з частиною другою статті 1-2 Закону № 2011-XII у зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з абзацом першим пункту 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Постанови №704 виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
У зв'язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
У подальшому, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.08.2022 №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2021 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19.02.2023 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 01.05.2023 №254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16.11.2023 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14.02.2024 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14.05.2024 строком на 90 діб.
Водночас, 28.02.2022 Кабінет Міністрів України на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", статті 9-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 28.06.2023 № 3161-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану" прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168, у редакції, чинній у період за грудень 2023 року).
Так, пунктом 1 Постанови №168 установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
Згідно з пунктом 1-1 Постанови №168 встановлено, установити, що на період воєнного стану: військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Відповідно до пункту 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Згідно з положеннями пункту 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (далі - Порядок № 260, у редакції чинній на грудень 2023 року) на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода згідно з Постановою № 168.
Пунктами 9, 10 розділу XXXIV Порядку № 260 передбачено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Відповідно до пункту 15 розділу XXXIV Порядку № 260 до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які: самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували), - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника); усунені від виконання службових обов'язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посади, - з дня усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника), до дня фактичного завершення усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника); відмовились виконувати бойові накази (розпорядження), - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника); вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов'язки військової служби в стані алкогольного (наркотичного) сп'яніння, - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника); вчинили інші дії (бездіяльність), за які судом прийнято рішення про притягнення до відповідальності за вчинення кримінального, військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, - за місяць, у якому така постанова (вирок) надійшла до військової частини; добровільно здалися в полон, - з дня з'ясування в установленому законодавством порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовця в полон, оголошеного наказом командира (начальника); навмисно спричинили собі тілесні ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров'ю або самогубство (крім випадків доведення до самогубства, встановленого судом), - за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров'ю або самогубство; відбувають покарання на гауптвахті - за час відбування такого покарання.
У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження зазначених обставин щодо невключення позивача до наказів про виплату додаткової винагороди.
Телеграмою тимчасово виконуючого обов'язки начальника штабу - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.01.2024 № 306/фес/398 /а.с.50-51/ наказано здійснювати нарахування та виплату додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, визначених Переліком та які відповідають завданням та функціям покладеним на Військову службу правопорядку Законом, а саме:
комендантської служби, в тому числі на блокпостах;
збір, охорона та супроводження військовополонених з місць (місцевостей), де вони утримуються після взяття їх в полон , до таборів для тримання військовополонених або дільниць для тримання військовополонених;
охорона військових об'єктів (військових містечок, пунктів тимчасової дислокації, базових таборів, місць зосередження сил та засобів, станцій (місць) навантаження (розвантаження) військових вантажів, військово-медичних закладів).
Призупинено тимчасово, до окремого розпорядження, на період роботи робочої групи ГУ ВСП нарахування та виплату додаткової винагороди за виконання інших бойових (спеціальних) завдань у складі діючих угрупувань військ (сил) сил оборони держави визначених Переліком. На виконання вказаного розпорядження, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18.01.2024 № 3 "Про внесення змін до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.01.2024 № 1" внесено зміни до наказу щодо військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_3 на отримання додаткової винагороди з урахуванням завдань зазначених у телеграмі.
Водночас, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 02.04.2019 у справі №822/1878/18, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, тому не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі №826/2426/16 зазначив, що листи - це службова кореспонденція, вони можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.
Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що телеграма начальника штабу - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.01.2024 № 306/фес/398, не може вважатися актом, який затверджено Військовою службою правопорядку Збройних Сил України, а є лише службовою кореспонденцією, яка носить лише роз'яснювальний, інформаційний або рекомендаційний характер.
Отже, посилання відповідача на телеграму начальника штабу - заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.01.2024 № 306/фес/398, як підставу невключення позивача до списку військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_3 на отримання додаткової винагороди за грудень 2023 року, є безпідставним та не відповідає приписам Постанови № 260.
Згідно з Переліком бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку 30000 грн на місяць, затверджених Міністром оборони України від 20.11.2023 №3263/дск, передбачено види бойових (спеціальних) завдань, що виконуються у складі оперативно-стратегічних угруповань військ " ІНФОРМАЦІЯ_6 ", " ІНФОРМАЦІЯ_7 ", " ІНФОРМАЦІЯ_8 ", "Одеса", і за які передбачено виплату додаткової винагороди з розрахунку 30000 грн. на місяць, зокрема: - управління підпорядкованими підрозділами під час ведення (підготовки) бойових (спеціальних) дій тощо; -охорона, оборона та всебічне забезпечення розгорнутих пунктів управління та їх елементів (в тому числі з забезпечення функціонування системи зв'язку, експлуатаційно-технічного обслуговування, логістичного, медичного, фінансово-економічного, юридичного, морально-психологічного, кадрового, документаційного забезпечення, забезпечення скритим управлінням військами, шифрованим та кодовим зв'язком, підтримки); - протидія інформаційно психологічному впливу противника; - вивчення та аналіз морально-психологічного стану особового складу підрозділів; - інформаційний супровід діяльності та задоволення інформаційних потреб особового складу військових частин (підрозділів).
Суд зазначає, що відповідачем не заперечується факт того, що позивач у спірний період виконував завдання, передбачені Переліком бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку 30000 грн на місяць, затверджених Міністром оборони України від 20.11.2023 №3263/дск.
Матеріалами справи підтверджено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05.01.2024 № 1 "Про виплату додаткової винагороди" наказано виплатити особовому складу ІНФОРМАЦІЯ_3 , додаткову винагороду в розмірі 30000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, відповідно до Додатку 1 до цього наказу за грудень 2023 року.
Відповідно до зазначеного Додатку №1 до наказу в нього включено військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_3 на отримання додаткової винагороди, зокрема і головного сержанта ОСОБА_1 як такого, що виконував бойові (спеціальні) завдання, що визначені Переліком в період з 01.12.2023 по 24.12.2023 на підставі: бойового розпорядження командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " від 30.11.2023 № БР-205/с/ОГ дск ОКП-СУМИ, бойового наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.12.2023 № 789/дск, бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі: бойового розпорядження командира ОТУ " ІНФОРМАЦІЯ_5 " від 30.11.2023 № БР-205/с/ОГ дск ОКП-СУМИ, бойового наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.12.2023 № 789/дск, бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.12.2023 № 790/дск, від 02.12.2023, № 792/дск, від 03.12.2023 № 793/дск, від 04.12.2023 № 796дск, від 05.12.2023 № 798/дск, від 06.12.2023 № 800/дск, від 07.12.2023 № 804/дск, від 08.12.2023 № 808/дск, від 09.12.2023 № 809/дск, від 10.12.2023 № 811/дск, від 11.12.2023 № 812/дск, від 12.12.2023 № 815/дск, від 13.12.2023 № 819/дск, від 14.12.2023 № 821/дск, від 15.12.2023 № 824/дск, від 16.12.2023 № 828/дск, від 17.12.2023 № 830/дск, від 18.12.2023 № 831/дск, від 19.12.2023 № 834/дск, від 20.12.2023 № 837/дск, від 21.12.2023 № 839/дск, від 22.12.2023 № 841/дск, від 23.12.2023 № 842/дск, від 24.12.2023 № 844/дск.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідачем не заперечується факт того, що позивач у спірний період виконував завдання, передбачені Переліком бойових (спеціальних) завдань, за виконання яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави з розрахунку 30000 грн на місяць, затверджених Міністром оборони України від 20.11.2023 №3263/дск, при цьому зазначений вище службовий лист не є актом відповідної юридичної сили, які можуть звужувати такий перелік, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не нараховувалась та не виплачувалась відповідна грошова винагорода за спірний період.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.05.2024 у справі № 120/4967/23.
Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що відповідач повинен діяти відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом". Застосування такого принципу забезпечує введення владних функцій у законні рамки і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, за загальним правилом, не можна визнати неправомірними, якщо вони ґрунтуються на законі, чинному на момент прийняття відповідного рішення таким суб'єктом.
При цьому, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частин першої та другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Нормами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Позивач від сплати судового збору звільнений, доказів щодо понесення інших судових витрат позивачем не надано.
Отже, підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період з 01.12.2023 по 24.12.2023.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", за період з 01.12.2023 по 24.12.2023 в розмірі 30000 грн у розрахунку на місяць пропоційно часу виконання бойових (спеціальних завдань).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна