Справа № 420/34027/24
14 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючої судді Бойко О.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІКСИР УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів вирішив адміністративний позов задовольнити.
І. Суть спору
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю, «ЕЛІКСИР УКРАЇНА», до відповідача, Одеської митниці, в якій позивач просить:
(1). Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500410/2024/000003/1 від 07.10.2024.
(2). Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500410/2024/000004/1 від 11.10.2024.
(3). Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500410/2024/000005/1 від 18.10.2024.
ІІ. Аргументи сторін.
(а) Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.
Позивач вважає, що коригування митної вартості за допомогою другорядного методу (резервного) носить протиправний характер, оскільки документи надані до митного оформлення мали всі необхідні відомості для перевірки заявленої позивачем митної вартості за основним методом. Відмова у визнанні заявленої митної вартості є безпідставною та протиправною.
В електронному повідомленні відповідач не навів обґрунтованих підстав для витребування додаткових документів, не навів доказів того, що надані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутність в них всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
На думку позивача, відповідач, без належного обґрунтування витребував у нього додаткові документи. Відповідач не взяв до уваги, що відповідно до умов укладених договорів ціна упаковки включена у вартість товару, так саме як і те, що сертифікати якості товару надаються продавцем на загальний об'єм товару.
Відповідач не взяв до уваги наданий неодноразово позивачем висновок ДП “Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» , який підтверджує задекларовану ціну товару.
Таким чином, позивач наголошує, що відповідач прийняв оскаржувані рішення протиправно, з порушенням вимог законодавства, ігноруючи фактичні дані, ґрунтуючись лише на припущеннях.
(б) Позиція відповідача
09.11.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач вважає, що відсутні дані щодо включення даних складових митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Відповідач вважає, що зовнішньоекономічні договори від 29.05.2024 № UKR 29- 05/2024 та від 12.09.2024 р. № UKR 12-09/24 , аркуші яких не пронумеровані та не підписані сторонами договору, а також містять ознаки неодноразового копіювання, що в свою чергу може свідчити, що даний документ може містити ознаки підробки. Відповідач вважає, що даний правочин може вважатися таким, що укладений фіктивно та без подальшого наміру виконання прийнятих сторонами зобов'язань.
Відповідач вказує, що у наданому до оформлення сертифікатах про походження товару вказана загальна кількість вантажу за кількома комерційними документами,що не дає Відповідачу змогу однозначно ідентифікувати партію в розрізі окремих товарів.
Відповідач вважає, що сертифікати якості є загальним сертифікатом виробника та не має прив'язки до задекларованої партії вантажу, крім того має посилання на інший пакувальний лист.
Відповідач вважає, що продавець і покупець пов'язані між собою, а саме за наявною інформацію та із мережі інтернет керівник ТОВ "ЕЛІКСИР УКРАЇНА" та ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO входять до групи компаній " ELIXIR GROUP", з єдиними бенефіціарними власниками, що могло вплинути та ціну товару, яке не відображено у ДМВ.
ІІІ. Процедура та рух справи
04.11.2024 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами загального позовного провадження та призначив справу до розгляду.
19.11.2024 суд задовольнив клопотання представниа позивач та відклав підготовче судове засідання на іншу дату.
26.12.2024 суд ухвалив закрити підготовче засідання та призначив розгляд справи по суті.
16.01.2025 суд заслухавши усні пояснення сторін, ухвали за їх згодою продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.
ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження
Позивач є українською компанією, яка здійснює поставку мінерального добрива на територію України з подальшою реалізацією на території України.
Позивач уклав договори ЗЕД № UKR 12-09/2024 від 12.09.2024 р. та ЗЕД № UKR 29- 05/2024 р. від 29.05.2024 р. з виробником мінеральних добрив ELIXIR ZORKA MINERALNA DUBRIVA DOO. За вказаним договором позивач:
- по Інвойсу № 245675410073 від 21.09.2024 р. поставив на територію України мінеральне добриво NP 5:30 + 5 %Са+6%S 600/1. 999,600 кг за ціною 359,00 Євро за тону;
- по Інвойсу № 245675410074 від 21.09.2024 р. поставив на територію України мінеральне добриво NP 5:30 + 5 %Са+6%S 600/1. 250,800 кг за ціною 359,00 Євро за тону;
- по Інвойсу № 245675410076 від 21.09.2024 р. поставив на територію України мінеральне добриво NP 5:30 + 5 %Са+6%S 600/1. 249,600 кг за ціною 359,00 Євро за тону.
З метою розмитнення товару позивач надав наступні документи, а саме:
1. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 29.05.2024 № UKR 29-05/2024.
2. Рахунок-фактура (інвойси) від 21.09.2024 № 245675410073.
3. Декларація виробника від ОСОБА_1 з перекладом на українську мову. 4. Лист ТОВ «Еліксир Україна» від 04.10.2024 р. на завод Еліксир Зорка про надання інформації щодо вартості пакування (Біг-Бегів) з перекладом на англійську мову.
5. Пропозиція заводу виробника Еліксир Зорка щодо вартості мінеральних добрив від 05.05.2024 р. з перекладом на українську мову.
6. Лист повідомлення про відсутність корпоративних прав власника ТОВ «Еліксир Україна» ОСОБА_2 в статутному капіталі заводу виробника Еліксир Зорка.
7. Інформаційний лист про вартість мінеральних добрив.
8. Сербську митну декларацію.
9. Пакувальні листи № 66 та № 67.
10. Сертифікат якості № P.85/24 на мінеральне добриво NP 5:30 + Ca +6 % S. 11. Сертифікат якості № P.83/24 на мінеральне добриво NP 5:30 + Ca +6 % S. 12. Коносамент № 01/24.
13. Сертифікат походження від 14.03.3/10971-2024
14. Вантажний документ № 01/24.
15. Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 12.09.2024 № UKR 12-09/2024.
16. Рахунок-фактура (інвойси) від 21.09.2024 № 245675410074.
17. Цінова пропозиція від 02.09.2024 щодо вартості мінеральних добрив з перекладом на англійську мову.
18. Цінова пропозиція від 11.10.2024 щодо вартості мінеральних добрив з перекладом на англійську мову.
19. Сербська митна декларація від 24.09.2024 р.
20. Рахунок-фактура (інвойси) від 21.09.2024 № 245675410073.
21. Пакувальний лист № 68 від 21.09.2024 р.
22. Пакувальний лист № 69 від 21.09.2024 р.
Відповідач відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, зобов'язав протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару
7) висновки про вартостні та якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Позивач отримав від Відповідача картки відмови в прийнятті митних декларацій, а саме:
07.10.2024 р. - картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500410/2024/000013.
11.10.2024 р. - картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500410/2024/000014.
18.10.2024 р. - картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500410/2024/000015.
Позивач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA500410/2024/000003/1 від 07.10.2024; № UA500410/2024/000004/1 від 11.10.2024; № UA500410/2024/000005/1 від 18.10.2024.
У спірних рішеннях зазначено, що при коригуванні митної вартості товару використовувалися спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи , у яких міститься інформація отримана за результатами здійснення митного контролю.
V. Джерела права та висновки суду
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують Митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 по справі №815/5791/17.
Із матеріалів справи суд встановив, що з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач подав до відповідача повний пакет документів для підтвердження визначеної ним митної вартості товару, передбачений статтею 53 Митного кодексу України.
Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Проте суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на таке.
Так, відповідач вважає, що зовнішньоекономічні договори від 29.05.2024 № UKR 29- 05/2024 та від 12.09.2024 р. № UKR 12-09/24 , аркуші яких не пронумеровані та не підписані сторонами договору, а також містять ознаки неодноразового копіювання, що в свою чергу може свідчити, що даний документ може містити ознаки підробки. Відповідач вважає, що даний правочин може вважатися таким, що укладений фіктивно та без подальшого наміру виконання прийнятих сторонами зобов'язань.
Суд звертає увагу на те, що укладання зовнішньоекономічного договору (контракту) - це найважливіший елемент зовнішньоекономічної операції, це залежить від того, що саме контракт регламентує умови зовнішньоекономічної операції, її права і обов'язки сторін, а також їх відповідальність в разі невиконання договірних умов.
Положення про укладення, істотних умов і форми договору визначені статтями 638 - 647 Цивільного кодексу України.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. У разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги. (ч.2 ст.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність").
Отже, відповідно до зазначеного, сторони при укладанні договору ЗЕД не зобов'язанні підписувати кожну сторінку договору.
Окрім цього, з огляду на надані договори ЗЕД , вони пронумеровані та підписані, закріплені офіційними печатками на останній сторінці договору.
Щодо позиції відповідача про можливий підроблені договори ЗЕД , суд зазначає вказану позицію недоведеною, оскільки, відсутнє жодне звернення митного органу до правоохоронного органу про можливе підроблення офіційних документів.
З приводу аргументів відповідача, що у наданих до оформлення сертифікатах про походження товару вказана загальна кількість вантажу за кількома комерційними документами, що не дає відповідачу змогу однозначно ідентифікувати партію в розрізі окремих товарів, суд звертає увагу на наступне.
Так, позивач уклав договори ЗЕД та замовив у продавця часткові поставки товарів, в свою чергу продавець організував поставку товарів двома баржами M/V STARK та LUDORF SEN та надав сертифікат походження на товар, який знаходився в цих баржах, та в якому вказав три Інвойса: 21.09.2024 № 245675410073, 245675410074, 245675410076.
Сертифікація - процедура, за допомогою якої третя сторона дає письмову гарантію, що продукція, процес чи послуга відповідають необхідними для неї вимогам.
Сертифікація продукції здійснюється уповноваженими на те органами із сертифікації з метою запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян та навколишнього середовища; сприяння споживачеві у компетентному виборі продукції; створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності у міжнародному економічному науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.
Форма сертифіката якості, як форма документа, визначена країною виробника товару, а отже, покупець не має можливості вплинути на реквізити такого документу, в тому числі наданого сертифікату якості.
Також є помилковим, на думку суду, є твердження відповідача про те, що сертифікат якості має посилання на інші пакувальні листи, так як, сертифікат якості як документ містить інформацію про характеристики товару та має свій номер документу як порядковий.
Щодо посилань в оскаржуваних рішеннях на відсутність даних щодо такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням, то суд встановив наступне.
З огляду на розділ договорів ЗЕД від 29.05.2024 № UKR 29-05/2024 та від 12.092024 № UKR 29-05/2024, які були надані митному органу, «Упаковка та маркування», в якому вказано, що товар постачається в упаковці, придатний для цього типу товарів. Упаковка повинна забезпечувати повну безпеку товару від будь яких пошкоджень під час транспортування всіма видами транспорту, включаючи перевантаження. За умовами належного поводження з товаром відповідно до зазначених інструкцій продавця. Ціна упаковки включена у вартість товару. Окрім цього, позивач 04.10.2024 звернувся з листом до продавця ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO про підтвердження вартості пакування товару, а також, чи входить ця вартість у вартість самого товару. На вказаний лист позивач отримав відповідь, про те, що упаковка та маркування товару вказується в контракті в першу чергу через юридичні зобов'язання ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO маркувати біг-беги деклараціями. Сама ціна упаковки входить у вихідну ціну товару, і ніде не вказана, оскільки вона не є предметом договірних зобов'язань.
Таким чином, на думку суду, вимога відповідача надати додаткові документи на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.
Отже в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.
Аналогічна правова позиція була висловлена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 року у справі №815/6794/17 і в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року (справа №160/8775/18).
Щодо посилань відповідача на те, що продавець і покупець пов'язані між собою, а саме за наявною інформацію та із мережі інтернет керівник ТОВ "ЕЛІКСИР УКРАЇНА" та ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO входять до групи компаній " ELIXIR GROUP", з єдиними бенефіціарними власниками, що могло вплинути та ціну товару, яке не відображено у ДМВ.
Звертаючись до фактів цієї справи, позивач є українською компанією та є резидентом країни - Україна, кінцевим бенефіціарним власником якого є громадянин України ОСОБА_2 , натомість ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO є виробником мінерального добрива та резидентом країни Сербія, що має свого бенефіціарного власника. Вказані дві компанії ведуть господарську діяльність по зовнішнім економічним договорам. На офіційному сайті ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO вказана інформація про цю фірму, та те, що саме вона входить в групи компаній Elixir Group (https://www.elixirgroup.rs/en/member-companies/elixir-zorka/). Також на вказаному сайті можна ознайомитись з власником(ами) компанії ELIXIR ZORKA-MINERALNA DUBRIVA DOO.
Впродовж розгляду справи відповідач жодним чином не довів, що позивач входить до групи компаній Elixir Group.
Крім того, позивач неодноразово надавав митному органу висновок ДП «ДЕРЖАВНИЙ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНИЙ ЦЕНТР МОНІТОРИНГУ ЗОВНІШНІХ ТОВАРНИХ РИНКІВ» за вих. № 3-1/866 від 16.07.2024 р., відповідно до якого вбачається, що вартість товару в сумі 359,00 Євро за поставлений товар на умовах поставки CIF Кілія, Україна є підтвердженою ціною.
Щодо посилань в оскаржуваних рішеннях, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації баз даних, зокрема, АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Наведена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду в аналогічних (подібних) правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 280/1824/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.001657, від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а та від 08.02.2019 року у справі № 825/648/17 тощо.
При цьому, торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 808/9123/15.
Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.
VI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у загальній сумі 30280 грн.
Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 30280 грн.
На підставі викладеного, враховуючи досліджені докази, вимоги чинного процесуального законодавства щодо справедливого вирішення спорів та дотримання принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру судових витрат.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500410/2024/000003/1 від 07.10.2024.
3.Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500410/2024/000004/1 від 11.10.2024.
4.Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500410/2024/000005/1 від 18.10.2024.
5.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « ЕЛІКСИР УКРАЇНА» судовий збір в розмірі 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят),00 грн.
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛІКСИР УКРАЇНА», адреса:21029, Вінницька обл., м.Вінниця , Хмельницьке шосе, буд 114-В; код ЄДРПОУ 41054005.
Відповідач: Одеська митниця, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд.21 А, код ЄДРПОУ ВП 44005631.
Суддя Оксана БОЙКО