Справа № 420/30556/24
14 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу pf позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “ГУДВЕЛД» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Позивач звернувся з позовною заявою до Київської митниці, в якій просить визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UА100000/2024/000113/2 від 02 липня 2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100060/2024/000502.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідно до укладеного ТОВ «ГУДВЕЛД» зовнішньоекономічного контракту №UK1521 від 15.04.2021 р. з продавцем SHANDONG JULI WELDING CO.,LTD, на митну територію України надійшов придбаний товар - дріт з легованої кремнієво-марганцевої сталі з мідним покриттям без заповнення флюсовими матеріалами, призначений для зварювання. До митного органу було подано електрону митну декларацію № 24UA100060218671U9 разом з документами, згідно яких митна вартість товару була визначена за ціною договору. Відповідач повідомив, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності стосовно відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару, з огляду на які було висунуто вимогу про надання додаткових документів. Додатково до митниці надано: - рахунок-проформа (Proforma invoice) № JL231212-UKR від 12.12.2023 р.; - платіжну інструкцію в іноземній валюті № 41 від 14.12.2023 р.; - платіжну інструкцію в іноземній валюті № 13 від 03.04.2024 р.; - платіжну інструкцію в іноземній валюті №19 від 15.05.2024 р. За результатами розгляду поданих документів, 02.07.2024 р. митний орган відмовив в митному оформленні (випуску) товарів за заявленою декларантом митною вартістю відповідно до Рішення №UA100000/2024/000113/2 від 02.07.2024, яке є протиправним, оскільки надали всі необхідні документи для здійснення митного оформлення за ціною договору. Просять задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що під час здійснення митного оформлення за митними деклараціями позивача було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та встановлено, що в них містяться розбіжності, вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у Рішеннях про коригування митної вартості товарів. На вимогу митного органу позивачем не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ розбіжності не спростовано, а тому були застосовані другорядні методи визначення митної вартості. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Судом встановлені такі обставини по справі.
15.04.2021 р. між позивачем - ТОВ «ГУДВЕЛД» та продавцем SHANDONG JULI WELDING CO.,LTD укладено зовнішньоекономічний контракт №UK1521 від 15.04.2021 р. на покупку зварювального дроту, згідно з додатком (Специфікації), що є невід'ємною частиною Контракту. Ціни і кількість Товару вказуються в інвойсах, які супроводжують кожен контейнер з посиланням на даний Контракт.
Товар поставляється на умовах FOB XINGANG (пункт 1 Контракту).
Згідно інвойсу № JL20240223-UKR від 23.02.2024 р., який є невід'ємною частиною Контракту, Позивачу було поставлено товар за переліком, на загальну суму 66 871,80 доларів США.
Умови оплати за товар визначені згідно пункту 5 Контракту № UK1521 від 15.04.2021 р.: 30 % передоплата і 70 % оплата по готовності продукції на розрахунковий рахунок Продавця.
Відповідно до укладеного ТОВ «ГУДВЕЛД» контракту №UK1521 від 15.04.2021 р. на митну територію України надійшов, придбаний ТОВ «ГУДВЕЛД» товар:
- дріт з легованої кремнієво-марганцевої сталі з мідним покриттям без заповнення флюсовими матеріалами, призначений для зварювання, ER70S-6;
- дріт зварювальний з корозійностійкої сталі з масовою часткою нікелю 9-11 % Wel ding Wire ER308L, Торговельна марка - JULI. Країна виробництва - CN.
01.07.2024 року Позивачем подано митну декларацію №24UA100060218671U9 разом із відповідними супровідними документами, згідно яких митна вартість товару була визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме:
- пакувальний лист (Packing list) б/н від 23.02.2024 р.;
- рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № JL20240223-UKR від 23.02.2024 р.;
- коносамент (Bill of lading) № BW2024030054A від 13.03.2024 р.;
- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № 2024С3714A0057/00109 від 07.03.2024 р.;
- накладна ЦІМ/УМВС № 31507773 від 07.06.2024 р.;
- накладна ЦІМ/УМВС № 31507798 від 07.06.2024 р.;
- накладна ЦІМ/УМВС № 31507819 від 07.06.2024 р.;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 843/Л від 20.06.2024 р.;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 844/Л від 20.06.2024 р.;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 28.12.2022 р.;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 18 від 09.11.2023 р.;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № UK1521 від 15.04.2021 р.;
- договір про надання послуг митного брокера № 00108/23 від 01.08.2023 р.;
- договір (контракт) про перевезення № 014/22-11 від 14.11.2022 р.;
- копія митної декларації країни відправлення №43702020240000006186 від 10.03.2024р.
За результатами розгляду поданих документів, Відповідач повідомив декларанта, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності стосовно відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару, з огляду на які, було висунуто вимогу про надання додаткових документів.
Позивачем, 02.07.2024 р. додатково до митниці на забезпечення митного оформлення надано:
- рахунок-проформа (Proforma invoice) № JL231212-UKR від 12.12.2023 р.;
- платіжну інструкцію в іноземній валюті № 41 від 14.12.2023 р.;
- платіжну інструкцію в іноземній валюті № 13 від 03.04.2024 р.;
- платіжну інструкцію в іноземній валюті № 19 від 15.05.2024 р.
За результатами розгляду поданих документів, 02.07.2024 р. митний орган відмовив в митному оформленні (випуску) товарів за заявленою декларантом митною вартістю та прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів №UA100000/2024/000113/2 від 02.07.2024 р., в п. 33 якого зазначене наступне:
«Митна вартість імпортованих товарів, заявлених до митного контролю та митного оформлення за митною декларацією від 01.07.2024 Nє 24UA100060218671U9 не може бути визначена за заявленою декларантом митною вартістю відповідно до ч. 6 ст. 54, ч. 2 ст. 58 Митного Кодексу України (далі - Кодексу) та ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (далі - ГАТТ) з наступних підстав.
При проведені контролю митної вартості за митною декларацією (далі - МД) 01.07.2024 Nє 24UA100060218671U9, встановлено, що надані декларантом документи не містять відомостей щодо складових митної вартості, необхідних при її обчисленні, а також містять розбіжності, які мають вплив на числові значення складових митної вартості.
Поставка товару здійснюється згідно з положеннями зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу від 15.04.2021 № UK1521 (далі - Контракт) від 15.04.2021 № UK1521 (далі - Контракт), укладеного з «SHANDONG JULI WELDING CO.,LTD.» (NO.3888 OF JINGHUA ROAD , ECONOMIC DEVELOPMENT ZONE OF DEZHOU CITY, SHANDONG CHINA) та ТОВ «ГУДВЕЛД» (УКРАЇНА, 03148, МІСТО КИЇВ, ПРОСПЕКТ ЛЕСЯ КУРБАСА 2-Б).
Відповідно до п. 1 Контракту товар постачається на умовах поставки FOB - XINGANG. Згідно положень Інкотермс -2010, термін FOB означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміну FOB на покупця покладається обов?язок укласти та сплатити договір морського перевезення.
Відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України (далі - Кодекс), до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:
- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу, якщо витрати на транспортування, навантаження та страхування не включено до ціни товарів, декларантом подаються транспортні перевізні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. У випадках, коли здійснюється страхування, декларант подає страхові документи та відомості про вартість страхування. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 Nє 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі наказ Nє599), для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Також, відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 Nє1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» договір транспортного експедирування укладається обов?язково у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін.
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади Відповідно до положень п. 2.2.7 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичні рекомендації) митний орган під час проведення контролю за правильністю заявленої декларантом митної вартості перевіряє документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчає маршрут транспортування та перевіряє достовірність декларування витрат на транспортування.
Переміщення товарів здійснюється у трьох 20-футових контейнерах № MSNU3012812, № MEDU1884104, № CAIU3090592 морським та залізничним видами транспорту. До митного оформлення надано транспортні перевізні документи: коносамент (морське перевезення за маршрутом порт XINGANG (Китай) - порт GDANSK (Польща) від 13.03.2024 № BW24030054A та залізничні накладні ЦІМ від 07.06.2024 №№ 31507773, 31507798, 31507819 (за маршрутом Гливице Порт-Медика, Мостиска ІІ-Вишневе).
Для підтвердження транспортних витрат надано довідку про транспортні витрати від 20.06.2024 №843/Л з додатком від 20.06.2024 №844/Л та договір транспортно-експедиторського обслуговування від 14.11.2022 № 014/22-1, укладений між компаніями ПП «Ферст Вей» (Експедитор) та ТОВ «ГУДВЕЛД» (Клієнт).
Згідно із п. 2 розділу І Договору послуги надаються на підставі заявки до Договору (далі - Заявка), в якій зазначаються вид послуг, найменування, вантажу, відправник, одержувач, пункт відправлення, пункт призначення, розмір плати Експедитору та інші умови перевезення. Заявка яка є частиною Договору до митного оформлення не надано.
Також, Договір наданий не в повному обсязі. Договір складається лише з 1,2 сторінки (п. 1- п. 3.2.11), що унеможливлює перевірити всі умови транспортування, та як наслідок повноту декларування складових митної вартості.
Таким чином відсутня інформація про всі особливості та умови кожного певного перевезення.
Разом із тим, відповідно до статті 9 ЗУ Про ТЕО, договір транспортного експедирування укладається обов'язково у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін та підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо) видані суб'єктом господарювання що залучались до виконання договору транспортного експедитування.
У залізничних накладних ЦІМ від 07.06.2024 №№ 31507773, 31507798, 31507819 перевізником та відправником товару зазначено компанію ПЦЦ «Интермодаль», від якої не надано жодного документа. Отже, відбулося залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат має однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару.
Тобто, відповідно до статті 9 ЗУ Про ТЕО необхідно надання документів від осіб, залучених до перевезення (зазначені у транспортних документах), разом із тим, підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб?єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування. Отже, не можливо у повному обсязі перевірити узгоджені послуги та маршрут транспортного та повноту включення їх до митної вартості.
Також зазначаємо, що перелік документів необхідних для підтвердження витрат на перевезення визначено положеннями Наказу Nє 599 та ЗУ Про ТЕО. Повного переліку документів не надано. Таким чином, відомості щодо числових значень складових митної надано не в повному обсязі, не виражено кількісно та достовірно, що суперечить вимогам ч. 2, 10, 22 статті 58 Кодексу по застосуванню основного методу.
Відповідно до п. 5 Контракту умовами оплати є 30% - передплата, 70% - оплата перед поставкою на розрахунковий рахунок Продавця. Враховуючи дату відвантаження згідно з коносаментом - 13.03.2024, на момент митного оформлення оплата за товар має бути здійснена у повному обсязі. Разом із тим банківських платіжних документів щодо оплати товару до митного оформлення не надано. Наголошуємо, що надання банківських платіжних документів у випадку, коли на момент митного оформлення рахунок сплачено, передбачено положеннями ч. 2 ст. 53 Кодексу, отже надання таких документів під час митного оформлення товару віднесено до обов?язків декларанта та не потребує наявності умов, викладених у ч. 3 ст. 53 Кодексу для їх витребування митним органом.
Частиною 4 ст. 58 Кодексу встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за основним методом, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень ч. 10 ст. 58 Кодексу.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 58 Кодексу, відсутність банківських документів про оплату товару, що визначено положеннями Контракту, є підставою що унеможливлює визначення митної вартості за основним методом відповідно до ст. 58 Кодексу. Таким чином, відомості щодо ціни, яка сплачена, не підтверджені документально та не піддаються обчисленню та перевірці, що є порушенням вимог положень ч. 4, 21 ст. 58 Кодексу.
До митного оформлення надано інвойс від 23.02.2024 Nє JL240223-UKR, завірений печаткою та підписом, які відмінна від печатки та підпису, передбачені Контрактом. Разом із тим, в вищевказаному інвойсі змінені умови оплати за товар (20% передплата, 80% оплата за наявності товару), хоча Контрактом такі зміни не передбачені.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов?язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об?єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.»
02.07.2024 р. Відповідачем було оформлено та направлено Позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100060/2024/000502.
ТОВ «ГУДВЕЛД» не погоджується із зазначеним Рішенням про коригування митної вартості № UA100000/2024/000113/2 від 02.07.2024 р. та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2024/000502, оскільки вважають, що у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України до митного органу було подано усі основні документи, які підтверджують митну вартість ввезених на територію України товарів.
Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує такі приписи діючого законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: (далі їх перелік).
Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
У цій справі при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсу та інших документів постачальника, враховуючи витрати на перевезення.
Аналізуючи рішення митного органу про корегування митної вартості, суд приходить до висновку, що підставами його прийняття стало наступне:
- не підтвердження витрат на транспортування, оскільки не підтверджено транспортування вантажу залізничними видами транспорту, так як у залізничних накладних ЦІМ від 07.06.2024 №№ 31507773, 31507798, 31507819 перевізником та відправником товару зазначено компанію ПЦЦ «Интермодаль», від якої не надано жодного документа, не надана заявка до Договору транспортних послуг про вид послуг, найменування вантажу, відправник, пункт відправлення, пункт призначення, розмір плати та інші умови перевезення;
- ненаданні платіжних документів щодо оплати товару до митного оформлення, що суперечить Контракту;
- інвойс від 23.02.2024 Nє JL240223-UKR, завірений печаткою та підписом, які відмінна від печатки та підпису, передбачені Контрактом. Разом із тим, в вищевказаному інвойсі змінені умови оплати за товар (20% передплата, 80% оплата за наявності товару), хоча Контрактом такі зміни не передбачені.
Щодо витрат на транспортування товару позивач зазначив, що транспортні документи, а саме: коносамент BW2024030054A від 13.03.2024 р., накладні ЦІМ/УМВС №31507773, №31507798, №31507819 від 07.06.2024 та калькуляція транспортних витрат (вартості перевезення), а саме, довідки про вартість транспортування № 843/Л, № 844/Л від 20.06.2024 р. з повною деталізацією послуг, надавалися декларантом до митного органу на момент декларування з первинною митною декларацією, про що також зазначено у картці відмови, що виключало обов'язок декларанта надавати їх повторно. Відповідачем при первинному отриманні від декларанта зазначених документів, не було встановлено жодних розбіжностей, у тому числі, числових, які необхідно було додатково підтверджувати, поясняти чи відкоригувати/виправити шляхом надання повторно цих же документів.
Акти виконаних робіт з експедитором, банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, Відповідачу надати на момент запиту митниці не представлялося можливим, так як такі документи ще не були складені та підписані сторонами з причин того, що організація перевезення та саме перевезення товару не було завершене на момент його митного оформлення та товар не був доставлений до кінцевого місця призначення згідно до умов Договору №014/22-11 транспортно-експедиторського обслуговування від 14.11.2022 р. (п.4.8, 4.1 -Договору)
Вивчивши позиції сторін з цього питання, суд приходить до висновку, що висновки митного органу про не підтвердження витрат на транспортні послуги не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, відповідно до Договору транспортно-експедиторського обслуговування від 14.11.2022 № 014/22-11 укладеного між ПП «ФЕРСТ-ВЕЙ» та ТОВ «ГУДВЕЛ» експедитор має право укладати від свого імені або від імені клієнта та за рахунок клієнта договори з портами, перевізниками та іншими організаціями на перевезення перевалку, зберігання вантажів та додаткові роботи та послуги, передбачені заявкою, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження і розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків,, зважування, фунігацію, дезактивацію,, визначення кількості та якості, сертифікацію, страхування вантажів та контейнерів. (п.2.1.3)
Акт (акти) про надання послуг направляються Клієнту у вигляді електронного документу за допомогою системи М.Е.Doc не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним (п. 4.8)
Оплата за цим Договором здійснюється Клієнтом протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту прибуття до пункту митного контролю. (п. 4.1)
Відповідачу було надано довідку про транспортні витрати № 843/Л, № 844/Л від 20.06.2024 р. разом з коносаментом № BW2024030054A від 13.03.2024 р., накладними ЦІМ/ УМВС № 31507773, № 31507798, № 31507819 від 07.06.2024 та Договором № 014/22-11 транспортно-експедиторського обслуговування від 14.11.2022 р. з ПП «ФЕРСТ ВЕЙ»», які містять усі необхідні дані та складові такої митної вартості оцінюваного товару як витрати на транспортування, з їх деталізацією.
Відповідно до Довідки ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» про транспортні витрати від 20.06.2024 року №843/Л, транспортно експедиторські витрати включно з вантажно-розвантажувальними роботами по контейнерам № MSNU3012812, № MEDU1884104, № CAIU3090592 коносамент ВW24030054 за маршрутом XINGANG (Китай) - пп «Мостиська - Пшемисль», України становить - 456 825,50 грн. Зміст довідки щодо транспортних витрат підтверджує існуючі та беззаперечні факти домовленостей сторін та підтверджує правомірність заявленої митної вартості, і не змінює розмір складових
Суд вважає, що митний орган в такій ситуації не врахував зазначені позивачем обставини, а лише формально виявив недоліки які законодавчо до таких не віднесені і такі вимоги щодо довідки не передбачені жодними нормами права.
Згідно ст. 53 МК України, заявка на перевезення не є обов'язковим документом, який має надаватися декларантом для підтвердження митної вартості. Зі змісту статті вбачається, що законодавець взагалі не визначив конкретний документ, який має підтверджувати розмір витрат на перевезення товарів.
Відповідач у рішенні про коригування митної вартості товару послався на наказ МФУ від 24.05.2012 № 599.
Суд зазначає, що вищевказаний наказ регулює правила заповнення декларації митної вартості та наводить можливі приклади документів на підтвердження вартості перевезення, але не встановлює вичерпного переліку таких документів, а його формулювання не містить обов'язкової вимоги.
Оскільки законодавством не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, суд вважає, що надана контролюючому органу довідка про транспортні витрати є належним та допустимим доказом розміру таких витрат.
Таким чином. позивачем повністю підтверджена вартість транспортних послуг на всьому шляху переміщення товару до кордону України і саме така вартість включена до митної вартості товару відповідно до митної декларації.
Суд відхиляє посилання відповідача на відсутність заявки та оплати, оскільки відповідно до положень статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто, оплата не є визначальною, визначальним є декларування, заявлення митної вартості товару на підставі наданих документів.
Митний орган, жодним чином не обґрунтував яким чином заявка до Договору транспортних послуг про вид послуг впливає на визначення митної вартості за наявності довідки про таку вартість. При цьому, така заявка хоча і передбачена договором про надання транспортно-експедиторського обслуговування, але вона не входить до обов'язкового переліку документів що підлягають наданню разом з митною декларацією.
Щодо оплати товару, судом встановлено, що відповідно до платіжної інструкції №13 від 03.04.2024 позивачем на користь продавця SHANDONG JULI WELDING CO.,LTD сплачено 20 061,54 дол. США, відповідно до платіжної інструкції №19 від 15.05.2024, сплачено 26 748,72 дол. США. відповідно до платіжної інструкції №41 від 14.12.2023 20 061, 54, що становить в цілому 66 871,80 дол. США та відповідає сумі, вказаній в рахунку-фактурі № JL20240223-UKR від 23.02.2024 р. та рахунку-проформі № JL231212-UKR від 12.12.2023 р. Також містить інформацію про призначення платежу - відповідно до контракту від № UK1521 від 15.04.2021, рахунку-проформи № JL231212-UKR від 12.12.2023 р., оскільки платіж здійснювався на виконання умов цього контракту та рахунку-проформи.
Таким чином, позивачем підтверджена сума сплати за товар.
У рішенні про коригування митної вартості відповідач також зазначив про те, що до митного оформлення надано інвойс від 23.02.2024 Nє JL240223-UKR, завірений печаткою та підписом, які відмінна від печатки та підпису, передбачені Контрактом. Разом із тим, в вищевказаному інвойсі змінені умови оплати за товар (20% передплата, 80% оплата за наявності товару), хоча Контрактом такі зміни не передбачені.
Позивач обґрунтовуючи протиправність вказаних підстав зазначив, що вказане не підтверджене матеріалами та обставинами справи та без будь-яких реальних обставин і доказів вказано митним органом в оскаржуваному рішенні. Посадова особа митного органу, як і декларант, не наділена відповідними повноваженнями, не володіє відповідними знаннями та не має відповідної кваліфікації для встановлення фальсифікації документа, у тому числі ставити під сумнів тотожність печаток і підписів. Висновки про невідповідність, недійсність чи розбіжність у підписах можуть прийматися лише акредитованими відповідно до чинного законодавства експертами на підставі призначеної почеркознавчої експертизи.
Суд погоджується з обґрунтуваннями позивача і крім вказаного, суд зазначає, що зауваження митного органу фактично є тільки зауваженнями, а не підставами для визнання наданих документів недостатніми для визначення митної вартості за ціною контракту, оскільки відповідачем жодним не зазначено яким чином ці недоліки чи відмінності впливають на визначення митної вартості товару. Не зазначено яким чином зміна умови оплати за товар у інвойсі (20% передплата, 80% оплата за наявності товару), впливає на визначення митної вартості, за умови його повної оплати та надання платіжних інструкцій.
Суд зазначає, що визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Вже у відзиві на позовну заяву митний орган зазначає про те, що у Контракті відсутня інформація щодо включення до ціни товару витрат на пакування та маркування. Крім того, пунктом 4 Контракту передбачено що разом з вантажем надається митна декларація країни відправлення завірена оригінальною печаткою. Надана копія митної декларації країни відправлення не завірена належним чином та не містить перекладу відповідно до вимог ст. 254 Кодексу.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються контролюючому органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.
Але, Відповідач не надав до суду жодного документу, який би підтверджував його вимогу щодо необхідності подання перекладу будь-яких документів і яким чином це може вплинути на визначення митної вартості товару.
Між тим, митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали сумніви у заявленій митній вартості, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та достовірності, зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх оформленні.
Верховний Суд у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Оскільки митний орган не зазначав у рішенні про корегування митної вартості обґрунтування, щодо пакування та зауважень до інвойсу, то підстави для їх оцінки судом відсутні.
Згідно до пункту 1 зовнішньоекономічного договору (контракту) № UK1521 від 15.04.2021 р., сторонами визначені умови поставки, а саме, FOB XINGANG та відправлення товару до місця призначення здійснюється відправником, за його рахунок та входить до ціни товару, тобто відправник сам несе всі витрати з пакування, маркування, завантаження, доставки товару до порту XINGANG та всі ці витрати входять до ціни товару, а отже, додатковому підтвердженню з боку Позивача через свого декларанта не підлягали.
Діюче митне законодавство, а саме, ч. 2 статті 53 МК України не передбачає обов'язку надання митниці документів щодо вартості пакування чи маркування товару, які включені у вартість товару.
Аналізуючи всі вищенаведені підстави для прийняття картки відмови та корегування митної вартості, суд зазначає, що відповідачем жодним чином не обґрунтовано яким чином вони впливають на визначення митної вартості, навіть за умови встановлення певних розбіжностей, оскільки самі розбіжності чи неточності в документах поданих до митної декларації повинні бути у причинному зв'язку з можливістю визначити митну вартість. А тому самих посилань на неточності та розбіжності недостатньо для прийняття оскаржуваних рішень.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Аналіз всіх наведених у рішенні про корегування митної вартості підстав невизнання заявленої митної вартості та зауваження щодо додатково наданих документів дають підстави суду прийти до висновку, що вищезазначений принцип здійснення митного контролю порушений митницею, оскільки митним органом вчинені такі дії які свідчать про протилежне.
Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, не навів правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає про те, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу з чим суд погоджується, оскільки це вимога закону. Але, на думку суду, такий обов'язок виникає тільки за умови неможливості визначення ціни товару на підставі поданих позивачем до митного органу документів. Оскільки суд приходить до висновку, що позивач разом з митною декларацією було подано достатньо документів які в повній мірі відображають ціну товару, то такий обов'язок позивач виконав ще до звернення до суду.
На підтвердження витрат щодо правничої допомоги позивач надав: договір про надання правової допомоги, додаток до договору, акт наданих послуг, відповідно до яких гонорар становить 34 990,00 грн.
Так, за умовами додатку до договору, гонорар в сумі 34 990,00 грн виплачується за надані адвокатом послуги серед яких участь у справі та ведення справи клієнта в суді першої інстанції незалежно від кількості судових засідань та їх тривалості.
Проаналізувавши зміст поданої заяви, дослідивши матеріали справи, співставивши наведені позивачем аргументи із категорією цієї справи, врахувавши заперечення відповідача, суд вважає, що заявлена до стягнення сума за підготовку позовної заяви - 34 990,00 грн не є співмірною зі складністю справи та обсягом наданих послуг.
Позовна заява подана до суду «Електронний суд» та розглянута в порядку письмового провадження, без участі сторін, що не потребувало особистої явки представника до приміщення суду та відповідно додаткових витрат часу на представництво клієнта у суді. Тому суд не враховує такий вид послуги.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що співмірною сумою витрат на правничу допомогу є 10 000,00 грн.
Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ТОВ «ГУДВЕЛД» до Київської митниці задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100000/2024/000113/2 від 02 липня 2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100060/2024/000502.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (код ЄДРПОУ 43997555) на користь ТОВ «ГУДВЕЛД» (ЄДРПОУ 43029599, 65005, м. Одеса, вул. Кармена Романа, буд. 15) судовий збір у сумі 3942,13 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов