Справа № 420/5968/25
11 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 25.02.2025 року старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Семиразума Євгена Володимировича у виконавчому провадженні ВП №76903081 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа №420/23572/24 виданого Одеським окружним адміністративним судом 06.01.2025 року.
В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на протиправність прийняття відповідачем спірної постанови, оскільки положення абзацу 22 п.10-2 розділу ХІІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України “Про виконавче провадження», на які послався державний виконавець, як на підставу для прийняття спірної постанови про зупинення вчинення виконавчих дій, жодним чином не стосуються виконання рішення суду про зобов'язання ТЦК та СП вчинити дії.
Ухвалою суду від 05.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 . Вирішив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Призначив судове засідання у справі з викликом учасників справи на 11 год. 00 хв. 20 березня 2025 року у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: м. Одеса, Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань №20.
Відповідач надав відзив а позовну заяву, у якому вказуючи на хибність та необгрунтованість позовних вимог, просить відмовити у задоволенні позову.
У своїх доводах відповідач вказує, що умовою вчинення будь-яких дій органами влади є: наявність відповідних, встановлених законом повноважень; наявність встановленої законом підстави; визначений законом спосіб (порядок) вчинення відповідних дій. Лише наявність усіх трьох вищезазначених, встановлених Законом, умов у сукупності дає можливість органу влади вчиняти певну дію. Водночас, відповідач звертає увагу, що відповідно до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій. Положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб'єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення. Оскільки виконавчим документом чітко встановлено спосіб і порядок виконання, як і Законом для виконання рішень зобов'язального характеру, підстави для визнання бездіяльності державного виконавця відсутні, а держаний виконавець вчиняв дії у вищезазначеному виконавчому провадженні керуючись законом.
У відзиві відповідач також зазначив, що просить здійснити розгляд справи без його участі.
19.03.2025 від позивача у справі надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових письмових доказів по справі, а саме: заяви про злочин, на ім'я начальника слідчого управління ГУ НП в Одеській області, копії рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 у справі №420/23572/24 та копії виданого по справі №420/23572/24 виконавчого листа від 06 січня 2025 року.
Також, 19.03.2025 від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, у якій зазначив, що підтримує заявлене клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів та підтримує свої позовні вимоги.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
07.04.2025 позивачем до суду надано клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових письмових доказів, а саме: копії витягу з ЄРДР, листа старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області на ім'я позивача.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, надали клопотання про розгляд справи без їх участі, розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, викладені сторонами у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/23572/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.05.2024 (вх. № 4915 від 28.05.2024) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації; зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.05.2024 (вх. № 4915 від 28.05.2024) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі №420/23572/24, адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 20.05.2024 (вх. № 4915 від 28.05.2024) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.05.2024 (вх. № 4915 від 28.05.2024) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні. Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Судове рішення у справі №420/23572/24 набрало законної сили 26.12.2024.
06.01.2025 року по справі №420/23572/24 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.05.2024 (вх. № 4915 від 28.05.2024) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні.
09.01.2024 ОСОБА_1 звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового рішень в Одеській області Південного МУЮ (м.Одеса) із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа №420/23572/24.
23.01.2025 старшим державним виконавцем Семиразумом Є.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №420/23572/24 виданого 06.01.2025 Одеським окружним адміністративним судом про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.05.2024 (вх. № 4915 від 28.05.2024) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні, копії якої, згідно із супровідним листом, направлені сторонам виконавчого провадження за вих. №1342 від 23.01.2025.
Постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику надано десять робочих днів для виконання рішення суду.
23.01.2025 старшим державним виконавцем Семиразумом Є.В. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн., копії якої, згідно із супровідним листом, направлені сторонам виконавчого провадження за вих. № 1345 від 23.01.2025.
23.01.2025 старшим державним виконавцем Семиразумом Є.В. керуючись статтею 42 Закону та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 269 грн., копії якої, згідно із супровідним листом, направлені сторонам виконавчого провадження за вих. №1344 від 23.01.2025.
25.02.2025 старшим державним виконавцем Семиразумом Є.В. керуючись абз.12 п.102 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Не погодившись із прийнятою державним виконавцем постановою від 25.02.2025 про зупинення вчинення виконавчих дій, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч.2 ст.2 КАС України вимогам.
Умови і порядок виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб) та інших виконавчих документів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
Як визначено ст.1 Закону України №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно зі статтею 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ст.10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
За змістом ч.1 ст.13 Закону України №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Як передбачено ст.18 Закону України №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною 5, 6 ст. 26 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Згідно ч.1-3 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Абзацами 22, 23 п. 10-2 Закону №1404-VIII, визначено, що зупиняється у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців, його перерахунку, щодо забезпечення військовослужбовців житлом), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з'єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги на території територіальних громад, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії, або тимчасово окупованих територій відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, або якщо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.
Положення, передбачені абзацом двадцять другим цього пункту, не поширюються на рішення, стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб'єкти, визначені в абзаці двадцять другому цього пункту, а також на рішення про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.
Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
З матеріалів виконавчого провадження ВП №76903081 вбачається, що останнє відкрито на підставі виконавчого листа, виданого Одеським окружним адміністративним судом 06.01.2025 у справі №520/23572/24 щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.05.2024 (вх. № 4915 від 28.05.2024) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, з урахуванням висновків суду, викладених в судовому рішенні.
Відтак, в рамках виконавчого провадження ВП №76903081 здійснюється виконання виконавчого листа боржником за яким є ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто орган військового управління, а стягувачем - фізична особа, яка не відноситься до суб'єктів, перелічених в абз. 23 п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VIII.
Таким чином, вчинення виконавчих дій у вказаному виконавчому провадженні зупиняється на період дії воєнного стану в Україні, на підставі абз. 22 п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VIII, що свідчить про правомірність винесеної 25.02.2025 державним виконавцем Семиразумом Є.В. постанови.
В той же час, суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Отже, закон диференціює виконавчі дії та рішення виконавця.
Статтею 63 Закону №1404-VIII визначений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії, та який передбачає: 1) надсилання боржнику вимог з метою перевірки виконання рішення суду, 2) винесення постанов про накладення штрафів на боржника за невиконання рішення суду, 3) надсилання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, 4) вжиття заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
В той же час, заходи примусового виконання рішення передбачені ст. 10 Закону №1404-VIII та ними є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Таким чином, виконання виконавчого листа щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідно до ст. 63 Закону №1404-VIII, передбачає як прийняття державним виконавцем рішень (вимог, постанов, повідомлень) так і вчинення виконавчих дій (заходів примусового характеру).
На переконання суду, винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови про зупинення вчинення виконавчих дій не перешкоджає державному виконавцю в ході виконавчого провадження №76903081 приймати рішення в порядку ст. 63 Закону №1404-VIII шляхом надсилання вимог, винесення постанов та надсилання органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, з метою забезпечення примусового виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2025 у справі №520/23572/24 щодо зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Також суд зазначає, що Закон №1404-VIII розрізняє «зупинення вчинення виконавчих дій» (ст.34 Закону) та «зупинення виконавчого провадження» (ст.38 Закону).
У спірному випадку державним виконавцем зупинено вчинення виконавчих дій, що не свідчить про зупинення виконавчого провадження. Положенням абз. 22 п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VIII не передбачено обмеження прав державного виконавця у період зупинення вчинення виконавчих дій в умовах воєнного стану на прийняття різного роду рішень, передбачених законом, з метою забезпечення виконання рішень суду.
Під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень суд повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Також, суд наголошує, що спірні правовідносини щодо виконання судових рішень є публічно-правовими, у яких для відповідача, на відміну від приватно-правових відносин, діє принцип, згідно з яким дозволено лише те, що прямо передбачено законом.
У світлі наведеного, суд приймає до уваги наведені відповідачем у відзиві га позову заяву доводи, що з урахуванням приписів ст.19 Конституції України, умовою вчинення будь-яких дій органами влади є: - наявність відповідних, встановлених законом повноважень; - наявність встановленої законом підстави;- визначений законом спосіб (порядок) вчинення відповідних дій. Лише наявність усіх трьох вищезазначених, встановлених Законом, умов у сукупності дає можливість органу влади вчиняти певну дію.
Таким чином слід дійти висновку про те, що під час винесення спірної у цій справі постанови відповідачем було враховано усі обставини, та під час розгляду цієї справи доведено правомірності прийняття такої постанови.
Згідно до статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова про зупинення виконавчого провадження винесена державним виконавцем у межах його повноважень, за наявності підстав, у порядку та спосіб, визначені Законом №1404-VIII, а відтак відсутні підстави для її скасування.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Судові витрати не розподіляються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), код ЄДРПОУ 43315529, адреса: вул. Разумовська, 37, м.Одеса, 65091.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА
.