Справа № 420/32654/24
14 квітня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової академії (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020, місце знаходження: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 10) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 21 жовтня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової академії (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020, місце знаходження: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 10), в який позивач просить:
Визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 20.07.2017 року по 28.02.2018 року включно.
Зобов'язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20.07.2017 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 року по 05.03.2022 року включно, за період з 11.08.2022 року по 31.12.2022 року включно та за період з 01.01.2024 року по 02.08.2024 року включно.
Зобов'язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4 086,15 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 05.03.2022 року включно, за період з 11.08.2022 року по 31.12.2022 року включно та за період з 01.01.2024 року по 02.08.2024 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення Індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням виплачених сум.
Визнати протиправними дії Військової академії (м. Одеса) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 05.03.2022 року, та період з 11.08.2022 року по 20.05.2023 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України « Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Зобов'язати Військову академію (м. Одеса) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості військової служби, розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення
та премії) за період з 29.01.2020 року по 05.03.2022 року, та період з 11.08.2022 року по 20.05.2023 року, грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2021 роки, матеріальну допомогу за 2021-2023 роки, з розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, які розраховані шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Військової академії (м. Одеса) щодо розрахунку при звільненні ОСОБА_1 компенсації вартості за нестримане речове майна пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу.
Зобов'язати Військову академію (м. Одеса) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки,
Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 13.03.2016 № 178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу, за цінами предметів обмундирування, визначеними станом на 2024 рік.
Ухвалою від 28 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, в порядку ч.5 ст. 262 КАС України.
До суду 13 листопада 2024 року від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
На обґрунтування заяви представник відповідача зазначив, що предметом даного позову є правильність встановлення, обчислення, нарахування та виплати грошового забезпечення з 20.07.2017 року по 05.03.2022 та з 29.03.2023 року по 02.08.2024 року.
Представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу академії, знята з усіх видів забезпечення, Наказом № 55 начальника Військової академії (м. Одеса) від 10.03.2022 року, - у зв'язку вибуттям для подальшого проходження військової служби, а згодом ОСОБА_1 звільнений наказом начальника Військової академії (м. Одеса) від 02.08.2024 року №233 за станом здоров'я.
На думку представника відповідача, наведене свідчить, що протягом 2022-2024 років позивач був обізнаний про проведені із ним розрахунки та їх розміром, оскільки щомісячно отримував грошове забезпечення, але з позовними вимогами про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 20.07.2017 року по 05.03.2022 ОСОБА_1 звернувся більше ніж через два роки після виниклого права.
З позовними вимогами про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період за період з 29.03.2023 року по 02.08.2024 , та вимогою про визнання протиправним виплати компенсації вартості за неотримане речове майно без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на це майно, ОСОБА_1 звернувся більше ніж через два місяці після виниклого права.
Виходячи із того, що позовну заяву подано лише 21.10.2024 року, представник відповідача вважає, що строк звернення до суду позивач пропустив, та позивач пропуск строку позивач не обґрунтовував.
Жодних обґрунтованих підстав для поновлення позивачеві строку Військова академія (м.Одеса) не вбачає, та наголошує, що попередня редакція норм КЗпП України до 19.07.2022 року не обмежувала строк звернення до суду про стягнення заробітної плати, але у відповідності до діючих вищезазначених приписів звернення до суду обмежено трьома місяцями.
Військова академія (м.Одеса) зауважує, що загальним правилом обчислення строків є їх обчислення з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав та інтересів.
У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 651 від 27 червня 2023 року про завершення карантину, встановленого для запобігання поширенню COVID- 19 карантин було скасовано з 30 червня 2023 року.
Тож позивач мав змогу звернутися до суду вчасно, ще до наведених у заяві обставин.
Своєю чергою позивач надав заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні цього клопотання, посилаючись на те, що згідно з ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження-) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Позивач звертає увагу, що лише з наказу начальника Військової академії (м. Одеса) (по стройовій частині) № 233 від 02.08.2024 року та в подальшому з листа Військової академії (м. Одеса) від 03.10.2024 року № 6/21/1109 позивачу достеменно стало відомо про порушення відповідачем Військовою академією (м. Одеса) його прав, у зв'язку з чим він 21 жовтня 2024 року (в межах тримісячного строку, визначеного ст. 233 КЗпП України) звернувся до суду.
Також позивач просить врахувати, що спірні правовідносини стосуються в тому числі періоду з 20.07.2017 року по 05.03.2022 року, тому застосуванню підлягає норма статті 233 КЗпП України в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Розглянувши подану заяву, дослідивши зміст позовних вимог, суд доходить висновку щодо відмови у їх задоволенні, з огляду на таке.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, частина п'ята статті 122 КАС України є спеціальною нормою у розв'язанні спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби порівняно з нормою, яка міститься в частині другій статті 122 КАС України та встановлює шестимісячний строк звернення до суду.
Водночас, частина п'ята статті 122 КАС України є загальною нормою у розв'язанні спорів стосовно зазначених правовідносин у разі, якщо іншими законами встановлено інший строк звернення до суду в спорах щодо таких правовідносин.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року № 2352-IX, який набув чинності 19.07.2022 року, внесено зміни до ст. 233 КЗпП, відповідно до якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Таким чином, ст. 233 КЗпП України є спеціальною нормою по відношенню до ч. 5 ст. 122 КАС України у спорах щодо виплати заробітної плати.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач з 20.07.2017 року по 05.03.2022 та в період з 11.08.2022 року по 02.08.2024 року проходив військову службу у Військовій академії (м. Одеса), та наказом № 233 від 02.08.2024 року позивача, звільненого з військової служби, 02.08.2024 року виключено зі списків особового складу академії та всіх видів забезпечення.
Отже за період з 20.07.2017 року по 05.03.2022 року позивач має право звернутися до суду без обмеження будь-яким строком, оскільки у цей період діяла ст. 233 КЗпП України у редакції, що передбачало звернення до суду без обмеження будь-яким строком.
Щодо періоду з 11.08.2022 року по 02.08.2024 року суд зазначає, що повний розрахунок перед звільненням із позивачем повинен бути здійснений саме на дату його звільнення - 02 серпня 2024 року, а отже у позивача виникло право звернення до суду із позовом про стягнення невиплачених йому сум, починаючи з цієї дати протягом трьох місяців, відповідно до редакції ст. 233 КЗпП України за Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, тобто до 02 листопада 2024 року.
Позивач звернувся до суду з цим позовом 21 жовтня 2024 року, тобто у строк встановлений ст. 233 КЗпП України.
З наведених підстав доводи відповідача щодо залишення позову без розгляду є безпідставними, а тому заява представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не належить задоволенню.
Керуючись ст. ст. 122, 240, 241,243,256, 294 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової академії (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020, місце знаходження: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 10) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,- відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала окремо від судового рішення оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Р.Юхтенко