Справа № 420/32654/24
14 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмовогопровадження в приміщенніОдеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовноюзаявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової академії (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020, місце знаходження: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 10) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 21 жовтня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової академії (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020, місце знаходження: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 10), в який позивач просить:
Визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодоненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 20.07.2017 року по 28.02.2018 року включно.
Зобов'язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 20.07.2017року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулосяпідвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, зурахуванням виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодоневиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 року по 05.03.2022 року включно, за період з 11.08.2022 року по 31.12.2022 року включно та за період з 01.01.2024 року по 02.08.2024 року включно.
Зобов'язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію-різницю грошового забезпечення урозмірі 4 086,15 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 05.03.2022 рокувключно, за період з 11.08.2022 року по 31.12.2022 року включно та за період з 01.01.2024 року по 02.08.2024 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5Порядку проведення Індексації грошових доходів населення, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуваннямвиплачених сум.
Визнати протиправними дії Військової академії (м. Одеса) щодо нарахування тавиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з29.01.2020 року по 05.03.2022 року, та період з 11.08.2022 року по 20.05.2023 року,без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», Законом України « Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Зобов'язати Військову академію (м. Одеса) перерахувати та виплатити ОСОБА_2 грошове забезпечення (розміри посадового окладу, окладуза військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливостівійськової служби, розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпеченнята премії) за період з 29.01.2020 року по 05.03.2022 року, та період з 11.08.2022року по 20.05.2023 року, грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2021 роки,матеріальну допомогу за 2021-2023 роки, з розрахунку розмірів посадового окладута окладу за військовим званням, які розраховані шляхом множення розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січнявідповідного календарного року згідно Закону України «Про Державний бюджетУкраїни на 2020 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2021рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», ЗаконуУкраїни «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Військової академії (м. Одеса) щодо розрахунку при звільненні ОСОБА_1 компенсації вартості за неотриманеречове майна пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отриманняцього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особовогоскладу.
Зобов'язати Військову академію (м. Одеса) перерахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягомпроходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплативійськовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки,Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державноїспеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захистуінформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості занеотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 13.03.2016 № 178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникненняправа на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу, за цінами предметів обмундирування, визначеними станом на 2024 рік.
Ухвалою від 28 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, в порядку ч.5 ст. 262 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з 20.07.2017 року по 05.03.2022 та в період з 11.08.2022 року по 02.08.2024 року проходив військову службу у Військовій академії, та наказом № 233 від 02.08.2024 року позивача звільненого з військової служби, 02.08.2024 року виключено зі списків особового складу академії та всіх видів забезпечення.
Проте позивач заначив, що під час звільнення та виключення зі списків особового складу відповідач не здійснив з ним повний розрахунок перед звільненням, зокрема позивачу не була виплачена індексація грошового забезпечення в період з 20.07.2017 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року; індексацію грошового забезпечення (враховуючи індексацію-різницю) за період з 01.03.2018 року по 05.03.2022 року, та період з11.08.2022 року по 02.08.2024 року, а також не вірно розраховано грошову компенсацію за належне, але не отримане речове майно.
Позивач звернувся до відповідача із запитом щодо надання інформації та документів з питання виплати індексації грошового забезпечення за спірний період та застосованого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб при обчисленні основних та додаткових видів грошового забезпечення та одноразових видів грошового забезпечення.
Але листом від 03.10.2024 року відповідач повідомив, що позивачу обчислено всі виплати відповідно до вимог чинного законодавства.
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправними, що стало підставою звернення до суду.
Так, позивач вважає, щоневиплата індексації грошового забезпечення з 20.07.2017 року по 28.02.2018 року з визначенням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, порушує право позивача на заробітну плату, оскільки за спірний період останнім підвищенням розмірів посадових окладів військовослужбовців було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01 січня 2008 року та наступне підвищення посадового окладу відбулось із прийняттям постанови КМУ № 704.
Також на думку позивача, відповідачем в порушення норм абзаців 3, 4,5, 6 пункту 5 постанови Кабінетів Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» не виплачена на користь позивача індексації грошового забезпечення та індексації - різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 05.03.2022 року, та період з11.08.2022 року по 02.08.2024 року.
Позивач звертає увагу, що зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась з 01.03.2018 року, у зв'язку з набранням чинності постановою КМУ № 704, яким затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, та березень 2018 року став місяцем підвищення доходів позивача (базовим місяцем), а тому значення індексу споживчих цін у цьому місяці приймається за 1 або 100 відсотків.
Позивач зазначає, що при здійсненні розрахунку розміру індексації грошового забезпечення позивача з березня 2018 року не враховані приписи п. 5 постанови КМУ № 1078.
Стосовно фіксованої індексації позивач зазначив, що він має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
З довідки Військової академії від 26.09.2024 року № 6/67/943 слідує, що розмір грошового забезпечення позивача в лютому 2018 року склав 7554,85 грн, в березні 2018 року - 7931,85 грн. Тобто різниця між виплаченим позивачу у лютому 2018 року та березні 2018 року грошовим забезпеченням у сумі 377 грн в сторону збільшення, що є менше індексації, яка мала бути виплачена за березень 2018 року.
Тому позивач має право на індексацію-різницю з 01 березня 2018 року до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення в розмірі: 4463,15 грн-377 грн=4086,15 грн.
Позивач просить виплатити індексацію-різниці у визначені ним періоди, за виключенням 2023 року, оскільки відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено дію на 2023 рік, зокрема Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Щодо проведення перерахунку та доплати грошового забезпечення (посадового окладу та окладу за військовим званням) та одноразових видів грошового забезпечення в період з 29.01.2020 року по 05.03.2022 року та в період з 11.08.2022 року по 20.05.2023 року, позивач зазначає, що відповідач протиправно, починаючи з 29 січня 2020 року, розраховував грошове забезпечення Позивача із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, що призвело до порушення майнових прав позивача, а саме, гарантованого статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» отримання грошового забезпечення у законодавчо визначеному розмірі та до зменшення розміру грошової допомоги для оздоровлення, премії.
Так, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.10.2022, було визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови 704, та відновлено попередню редакцію пункту 4, якою передбачено, що посадовий оклад та оклад за військовим званням розраховується шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 Постанови № 704.
Отже, на думку позивача, починаючи з 29 січня 2020 року грошове забезпечення позивача мало бути розраховано відповідачем з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1 та 14 до Постанови №704, а тому наявні правові підстави для визнання протиправними дій відповідача, які полягають у застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» при нарахуванні позивачу грошового забезпечення з 29 січня 2020 року в редакції, яка втратила чинність згідно з постанови Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18.
Також позивач зазначає, що оскільки йому невірно нараховувалось грошове забезпечення, тому невірно була виплачена грошова допомога на оздоровлення та премії.
Щодо перерахунку виплати грошової компенсації за належне, але не отримане протягом проходження військової служби речове майно, позивач зазначив, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі № 2/23 від 29.07.2024 року не містить будь-яких відомостей про те, що грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, розрахована виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованого станом на 1 січня 2024 року.
До суду 13 листопада 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду, встановлений ст. 233 КЗпП України.
По суті заявлених позовних вимог представник відповідача зазначив, що Постановою № 1013 запроваджено єдині підходи при проведенні індексації грошових доходів населення у разі їх підвищення починаючи з грудня 2015 року, зокрема:підвищення грошових доходів населення, задіяного в бюджетній сфері з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом за грудень 2015 року;для проведення подальшої індексації доходів обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078.
Тобто, підвищення у грудні 2015 року місячного грошового забезпечення за рахунок постійних складових, визначених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в 2,7 рази перевищило суму ймовірної індексації грошового забезпечення за грудень 2015 року.
Таким чином, відповідно до наведеного та згідно з вимог Постанови №1013 і Порядку №1078 грудень 2015 року є місяцем підвищення грошових доходів населення (грошового забезпечення військовослужбовців випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозованого рівня інфляції.
Відповідно, для проведення подальшої індексації доходів, обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку №1078.
Щодо періоду з 01.01.2024 року представник відповідача зазначив, щовідповідно до пункту 5 Порядку визначено, що значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних ставок (посадових окладів). Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифних ставок (посадових окладів).
Отже, у разі зростання посадового окладу (тарифної ставки) з січня 2024 року, сума індексації заробітної плати має визначатись з урахуванням положень пункту 5 Порядку, тобто значення індексу споживчих цін у січні приймається за 1 або 100 відсотків і для проведення подальшої індексації обчислення індексу споживчих цін починається з лютого 2024 року.
У разі, якщо підвищення посадових окладів (тарифних ставок) у січні 2024 року не відбувається, то обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів здійснюється з січня 2024 року.
Представник відповідача зазначив, що ураховуючи те, що індекс споживчих цін за червень опублікований в газеті Урядовий кур'єр 12 липня 2024 року, і наростаючим підсумком з січня по червень перевищив 103% (103,8% - за посадами працівників, у яких посадовіоклади підвищення з 1 січня 2024 року ((100,0% (місць підвищення приймається 100%) х 100,3% х 100,5% х 100,2% х 100,6% х 102,2%) і 104,3% - за посадами, працівників івійськовослужбовців, у яких не відбулося підвищення посадових окладів, згідно із Законом України “Про Державний бюджет України 2024 рік» обчислення індексу споживчих цін провадиться з 1 січня 2024 року (100,4% х 100,3% х 100,5% х 100,2% х 100,6% х 102,2%)) - індексація нараховується в серпні.
Тому з урахуванням вказаного, нарахована індексація позивачу за період з липня 2017 року по березень 2018 року, 01.03.2018 року по 05.03.2022 року, 10.03.2023 - 02.08.2024 відповідно до норм та правил, визначених Порядком №1078 становить 0,00 грн. щомісячно.
Щодо базового місяця - січень 2008 року представник відповідача зазначив, що у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" № 1013 від 09.12.2015 року (далі - Постанова № 1013), яка набрала чинності з 15.12.2015 та підлягала застосуванню з 01.12.2015, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.
Постановою № 1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення, починаючи з 01.12.2015, але й визначено базовий місяць - січень 2016 року.
Тому, на думку представника відповідача, такі аргументи позивача для визначення базового місяця - січень 2008 року є безпідставними.
Також представник відповідача звертає увагу, що з огляду на те, що позивача зараховано до списків особового складу Військової академії (м. Одеса) у 2017 році, посилання позивача на те, що січень 2008 року є базовим, не відповідає фактичним обставинам справи.
Щодо вимог про перерахунок грошового забезпечення з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлених законом на відповідний рік представник відповідача зазначив, що станом на час прийняття Постанови №704, пункт 4 зазначеної постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до п. 4 Постанови №704 містять примітки, у яких в якості розрахункової величини зазначений розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Але, оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 №1774-УІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови №704, у редакції до внесення змін Постановою №103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови №704, не має правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Щодо позовних вимог про виплату компенсації вартості за неотримане речове майно без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на це майно представник відповідача зазначає, що відповідно до пункту 16 наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 18 липня 2024 року №744 ОСОБА_3 звільнено у запас без права носіння військової форми одягу.
У відповідності до пункту 5 порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно затвердженого постановою КМУ від 16.03.2024 року №178 довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна станом на 1 січня поточного року.
Якщо проаналізувати вартість речового майна зазначеного у довідці №2/23 про вартість речового майна, що належить до видачі капітану ОСОБА_1 та цінами станом на 01.01.2024 на предмети речового майна, які належать до видачі згідно норм забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту згідно додатку №1 до вказівки Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 можна прийти до однозначного висновку про застосування при розрахунку цін станом на поточний рік.
Також представник відповідача вважає, що позивач звернувся із позовом до неналежного відповідача за період з 11.08.2022 року по 29.03.2023 року, оскільки відповідно до витягу з наказу начальника військової академії (м. Одеса) від 29.03.2023 року № 113 лейтенант ОСОБА_1 прибув з військової частини НОМЕР_2 з 29.03.2024 прибув та приступив до виконання службових обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, представник відповідача просить:
Позовні вимоги про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 20.07.2017-05.03.2022 слід відмовити у повному обсязі у тому числі у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Позовні вимоги про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 11.08.2022-10.03.2023 слід залишити без розгляду у зв'язку зі зверненням до неналежного відповідача та невідповідності позовної заяви у цій частині вимогам ст. 160 КАС України;
Позовні вимоги про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певнідії за період з 10.03.2023 - 02.08.2024 залишити без задоволення, у тому числі у зв'язку з пропуском строку передбаченого частиною 5 статті 122 КАС України;
Позовні вимоги про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії а саме виплату компенсації вартості за неотримане речове майно без застосування пропорції часу, що минув з дня виникнення права на це майно залишити без задоволення.
До суду 13 листопада 2024 року від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Ухвалою від у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду, - відмовлено.
Також до суду 27 листопада 2024 року від позивача надійшли заперечення на клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку із зверненням до неналежного відповідача, в якому позивач зазначив, що відповідно до абз. 3 п. 242 Положення про проходження громадянами: України військової служби у Збройних Силах України затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Тобто, в Положенні прямо передбачено, що у разі звільнення військовослужбовця зі служби, з ним розраховується та військова частина, з якої його було звільнено.
Отже, позивач зазначає, що оскільки останнім місцем проходження військової служби позивача є Військова академія (м. Одеса), на день виключення із списків особового складу саме остання повинна розраховувати позивача за всіма видами належного йому на день звільнення матеріального та грошового забезпечення, в тому числі, індексації грошового забезпечення.
Також позивач зазначає, що згідно з витягу з послужного списку позивача ОСОБА_1 від 02.08.2024 року № 1/53/529, наданого безпосередньо відповідачем, Військовою академією (м. Одеса), вбачається, що в періодз 20.07.20217 року по 26.06.2018 року - курсант Військової академії (м. Одеса); з 26.06.2018 року по 05.03.2022 року - командир відділення Військової академії (м.Одеса); з 11.08.2022 року по 10.03.2023 року - заступник командира роти з озброєння роти матеріально-технічного забезпечення центру забезпечення навчального процесу Військової академії (м. Одеса); з 10.03.2023 року по 02.08.2024 року - помічник начальника навчальної частини факультету підготовки спеціалістів забезпечення та експлуатації військової техніки Військової академії (м. Одеса).
Крім того, згідно з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за період з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року вбачається, що саме Військова академія (м. Одеса) у вказаний період здійснювала нарахування та виплату мого грошового забезпечення.
Також позивач зазначає, що у разі необхідності він не заперечує щодозалучення до участі у справі в якості співвідповідача Військову частину НОМЕР_2 .
Розглянувши у сукупності докази наявні у справі, суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджено, що у спірні періоди позивач проходив військову службу та перебував на фінансовому забезпеченні у Військовій академії (м. Одеса), а тому доводи відповідача щодо того, що Військова академія (м. Одеса) не є належним відповідачем за період з 11.08.2022 року по 29.03.2023 року відхиляються судом. З наведених підстав суд не вбачає необхідності залучення до участі у справі в якості співвідповідача Військову частину НОМЕР_2 .
Також до суду 21 березня 2025 року від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття Судовою палатою з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного суду рішення у справі № 460/21394/23 стосовно строку звернення до суду у подібних правовідносинах.
Разом з цим Верховним Судом 21 березня 2025 року по справі № 460/21394/23 вже було ухвалено постанову, в якій Верховний Суд зробив такі висновки: «…спірний період [з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року] умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» [19 липня 2022 року] та після цього.
Період з 01 лютого 2020 року до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19 липня 2022 року по 30 березня 2023 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні» (пп. 74-76 постанови Верховного Суду по справі № 460/21394/23 від 21.03.2025).
Таким чином, враховуючи, що на дату подачі вказаного клопотання вже здійснено касаційний перегляд справи № 460/21394/23, суд доходить висновку, що вказане клопотання є очевидно безпідставною та відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України належить поверненню без розгляду.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено копією паспорта громадянина України.
Відповідно до витягу з послужного списку позивача ОСОБА_1 від 02.08.2024 року № 1/53/529, в періодз 20.07.20217 року по 26.06.2018 року - курсант Військової академії (м. Одеса); з 26.06.2018 року по 05.03.2022 року - командир відділення Військової академії (м.Одеса); з 11.08.2022 року по 10.03.2023 року - заступник командира роти з озброєння роти матеріально-технічного забезпечення центру забезпечення навчального процесу Військової академії (м. Одеса); з 10.03.2023 року по 02.08.2024 року - помічник начальника навчальної частини факультету підготовки спеціалістів забезпечення та експлуатації військової техніки Військової академії (м. Одеса).
Згідно з витягу із наказу начальника військової академії (по стройовій частині) від 02.08.2024 року № 233 капітана ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у відставку, 02 серпня 2024 року виключено зі списків особового складу академії та всіх видів забезпечення.
Суд встановив, що позивач звернувся до відповідача із заявою з проханням надати інформацію та документи щодо виплати грошового забезпечення, індексації грошового забезпечення та щодо компенсації за належне, але не отримане речове майно.
Листом від 03.10.2024 року № 6/21/1109 Військова академія повідомила позивача, що нарахування грошового забезпечення та індексації проведено відповідно до вимог чинного законодавства. Також повідомлено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. Враховуючи, що позивач не оскаржував наказ про виключення зі списків особового складу, військова академія зазначила, що позивачем погоджено проведення усіх необхідних розрахунків.
Також на прохання позивача, разом із цим листом відповідач надав позивачу довідки щодо нарахованої та виплаченої індексації за період з 28.08.2017 по 28.02.2018 вих. № 6/67/941 від 26.09.2024 року; за період з 01.03.2018 року по 10.03.2022 року вих. № 6/67/942 від 26.09.2024 року; про грошове забезпечення за період з 28.08.2017 року по 10.03.2022 року вих. № 6/67/943 від 26.09.2024 року; за період з 20.08.2022 року по 02.08.2024 року вих. № 6/67/944 від 26.09.2024 року; довідку № 2/23 від 29.07.2024 року про вартість речового майна, що належить позивачу.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково, з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі, -Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення, окрім іншого, входять посадовий оклад та оклад за військовим званням.
Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка передбачала з 01.03.2018 збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців (далі, - Постанова № 704).
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103).
Пунктом 6 постанови №103внесено зміни до постанови №704, внаслідок яких пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 постанови № 704, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".
Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно з якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Отже, саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка існувала до зазначених змін.
Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені постановою №103, зокрема, до пункту 4 постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 постанови №704, яка існувала до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
При вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, в даному випадку не менше її 50 відсотків, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, суд враховує, що пунктом 3 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Норми пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття постанови №704, так і станом після 29.01.2020, та неконституційними не визнавалися.
Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, суд доходить висновку, що п.4 постанови № 704 з 29.01.2020 року має застосовуватись в наступній редакції:«Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.».
За таких встановлених обставин судом відхиляються доводи відповідача щодо незастосування до спірних правовідносин п. 4 постанови КМУ № 704.
Суд встановив, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", у 2020 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2020 року - 2 102 гривні, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", у 2021 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року, - 2270 грн,у 2022 році з 01 січня 2022 року - 2481 грн, у 2023 році з 01 січня 2023 року 2684 грн, в той час коли Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", прожитковий мінімум встановлювався у розмірі 1 762 грн.
Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для підвищення посадового окладу та окладу за військовим звання позивача, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Разом з цим відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення позивача за 2020-2024 роки при здійсненні нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу за цей період застосовувався прожитковий мінімум станом на 01 січня 2018 року, що не заперечується відповідачем.
Враховуючи вище наведені норми права та встановлені судом обставини у справі, суд доходить висновку, що відповідачем була допущена протиправна дія при обчисленні та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 05 березня 2022 року та з 11 серпня 2022 року по 19 травня 2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року, а тому позовні вимоги належать задоволенню шляхом визнання протиправними дії Військової академії щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 05 березня 2022 року та з 11 серпня 2022 року по 19 травня 2023 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії позивача за період з 29 січня 2020 року по 05 березня 2022 року та з 11 серпня 2022 року по 19 травня 2023 року включно, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2020 року - 2102 гривні, на 01.01.2021 року - 2270 грн, на 01.01.2022 - 2481 грн, на 01.01.2023 - 2684 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням здійснених виплат.
Разом з цим не належать вказані позовні вимоги за 20 травня 2023 року, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704», яка набрала чинності 20.05.2023, було скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, відповідно до яких установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 20 травня 2023 розрахунковою величиною щодо визначення розміру окладів є стала величина - 1762 грн.
Тому заявлені позивачем позовні вимоги щодо виплати грошового забезпечення мають бути задоволені виключно по 19 травня 2023 року.
Стосовно позовних вимог - зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову допомогу на оздоровлення за 2020-2021 роки,матеріальну допомогу за 2021-2023 роки, з розрахунку розмірів посадового окладута окладу за військовим званням, які розраховані шляхом множення розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січнявідповідного календарного року згідно Закону України «Про Державний бюджетУкраїни на 2020 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2021рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», ЗаконуУкраїни «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає таке.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»№ 2011-XIIпередбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до вимог ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до п. 1, 2 розділу XXIII Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі - Порядок № 260) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які набули (набувають) право на отримання щорічної основної (канікулярної) відпустки, один раз на рік виплачується грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Грошова допомога для оздоровлення надається військовослужбовцям у разі вибуття їх у щорічну основну відпустку повної тривалості, або у другу частину щорічної основної відпустки (у тому числі в дозволених випадках за невикористану відпустку за минулі роки), або без вибуття у відпустку (за їх рапортом протягом поточного року) на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому суми грошової допомоги.
Військовослужбовцям, звільненим з військової служби, які мали право на грошову допомогу для оздоровлення та не отримали її протягом року, виплата цієї допомоги здійснюється на підставі наказу командира військової частини про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, в якому оголошується про її виплату.
Відповідно до п. 1 розділу XXIV Порядку № 260 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Відповідно до довідки про грошове забезпечення позивача в Військовій академії (м. Одеса) від 26.09.2024 року № 6/67/943, що позивачу була виплачена грошова допомога на оздоровлення у травні 2020 року в розмірі 10321,88 грн, та у вересні 2021 року у розмірі 10581,75 грн; та позивачу була виплачена матеріальна допомога у листопаді 2021 року в розмірі 600 грн. Відповідно до довідки про грошове забезпечення позивача за період з 20.08.2022 року по 02.08.2024 року від 26.09.2024 року № 6/67/944 позивачу була виплачена матеріальна допомога у жовтні 2022 року в розмірі 1130 грн, у квітні 2023 року в розмірі 31529,55 грн.
З огляду на те, що матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань мають бути обчислені з грошового забезпечення позивача, який за вказаний період відповідачем був обчислений неправильно, з вище наведених судом обґрунтувань, суд доходить висновку, що наведені позовні вимоги є правомірними.
Стосовно позовних вимог щодо нарахування індексації грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон № 1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій, яка є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Зазначений порядок індексації, заробітної плати передбачений п. 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003, з наступними змінами та доповненнями, яким передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п. 2 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (пункт 6 доповнено абзацом згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, яка застосовується з 01.12.2015).
До 01.12.2015 року рішення про затвердження особливого порядку індексації не було прийнято.
Аналіз наведених нормативно-правових актів, за відсутністю затвердженого особливого порядку індексації військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме: Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Також аналіз наведених норм доводить, що індексація грошового забезпечення має нараховуватись підприємством, організацією, установою, яка здійснює виплату доходу.
Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Ця норма безпосередньо не скасовує виплату індексації заробітної плати та не пов'язує індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. В Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів усіх рівнів.
Тобто, сума індексації грошового забезпечення відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19 червня 2019 року по справі №825/1987/17.
При цьому нормами Закону № 1282-ХІІ та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації.
Пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов'язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.
Відповідач не заперечує, що не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 20.07.2017 року 28.02.2018 року, що підтверджено довідкою щодо нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 28 серпня 2017 року по 28 лютого 2018 року від 26.09.2014 року № 6/67/941.
Такі дії відповідача є протиправними з таких підстав.
Як передбачено п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діє з 01.12.2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець.
За загальним правилом, для індексації заробітної плати необхідно знати два взаємопов'язаних елемента: базовий місяць та коефіцієнт індексації.
При цьому базовий місяць - це місяць підвищення тарифних ставок (окладів), незалежно від розміру підвищення, а коефіцієнт індексації обчислюють на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації.
Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.
Таким чином, згідно із пунктом 5 Порядку №1078 місяць, у якому підвищено тарифну ставку (оклад) слід вважати базовим для індексації за дотриманням таких умов: заробітна плата зросла за рахунок її постійних складових; сума підвищення більша, ніж можлива індексація.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року, а отже січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення.
Наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 01 березня 2018 року, зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.
Таким чином, суд доходить висновку, що доводи позивача щодо визначення базового місяця січень 2008 року є правомірними.
З огляду на те, що у спірний період з 20.07.2017року по 28.02.2018 року у період дії п. 5 Порядку № 1078 в редакції від 01.12.2015 року, останнє підвищення посадового окладу військовослужбовців було у січні 2008 року, саме січень 2008 року має бути базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивачу за вказаний період.
Так, як передбачено п. 5 Порядку № 1078, в редакції, яка діє з 01.12.2015 року, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації має здійснюватися з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець.
За загальним правилом, для індексації заробітної плати необхідно знати два взаємопов'язаних елемента: базовий місяць та коефіцієнт індексації.
При цьому базовий місяць - це місяць підвищення тарифних ставок (окладів), незалежно від розміру підвищення, а коефіцієнт індексації обчислюють на основі щомісячних індексів інфляції, які публікуються Держстатом. Розрахунок ведеться наростаючим підсумком до перевищення порогу індексації.
Визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу) та нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовця.
Таким чином, згідно із пунктом 5 Порядку №1078 місяць, у якому підвищено тарифну ставку (оклад) слід вважати базовим для індексації за дотриманням таких умов: заробітна плата зросла за рахунок її постійних складових; сума підвищення більша, ніж можлива індексація.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року, а отже січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року.
Наступним підвищенням посадових окладів військовослужбовців було 01 березня 2018 року, зі вступом в дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.
Таким чином, суд доходить висновку, що доводи позивача щодо визначення базового місяця січень 2008 року за період з 20.07.2017 року по 28.02.2018 року є правомірними.
Враховуючи наведені встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги - визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодоненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 20.07.2017 року по 28.02.2018 року включно та зобов'язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 20.07.2017року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулосяпідвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, зурахуванням виплачених сум, є правомірними та належать задоволенню.
Стосовно позовних вимог - визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодоневиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 року по 05.03.2022 року включно, за період з 11.08.2022 року по 31.12.2022 року включно та за період з 01.01.2024 року по 02.08.2024 року включно та зобов'язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію-різницю грошового забезпечення урозмірі 4 086,15 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 05.03.2022 рокувключно, за період з 11.08.2022 року по 31.12.2022 року включно та за період з 01.01.2024 року по 02.08.2024 року включно відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5Порядку проведення Індексації грошових доходів населення, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуваннямвиплачених сум, суд зазначає таке.
Відповідно до абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141) сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.
У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Відповідно до абзацу 6 п. 5 Порядку № 1078 до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1--1 цього Порядку.
Тобто, з абзацу 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 вбачається, що у випадку, якщо розмір підвищення окладу військовослужбовця (різниця між доходами до та після підвищення) є більшим, ніж розмір індексації в місяці підвищення, то індексація в цьому випадку дорівнює 0.
Якщо розмір підвищення доходи є меншим, ніж розмір індексації в місяці підвищення, то індексація в цьому випадку розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходи.
Таким чином, Порядок проведення індексації грошових доходів населення передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації - різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Відповідно до довідки про грошове забезпечення позивача суд встановив, що нараховане грошове забезпечення за лютий 2018 року становить 7554,85 грн та за березень 2018 року - 7931,85 грн.
Величина приросту індексу споживчих цін - 253, 3 %. Прожитковий мінімум у березні 2018 року - 1762 грн. Сума індексації за березень 2018 року розраховується як прожитковий мінімум працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100.
1762, 00 грн. *253, 30 % =4463, 15 грн.
З огляду на те, що грошове забезпечення за березень 2018 року збільшилось на 377 грн. (7931,85 грн. -7554,85 грн), то позивач має право на отримання індексації грошового забезпечення в розмірі 4086,15 грн (4463, 15 грн - 377 грн) відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078.
Однак, суд зауважує, що право на отримання індексації - різниці у визначеному розмірі позивач має право до наступного підвищення посадового окладу, та після підвищення посадового окладу, підстави для нарахування індексації-різниці мають бути перевірні спочатку.
Суд зазначає, що вказаним рішенням суду задоволено позовні вимоги позивача щодо протиправного обчислення відповідачем грошового забезпечення позивача з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року, починаючи з 29 січня 2020 року.
Сума індексації за січень 2020 року - 216, 51 грн, за лютий 2020 року - 216, 51 грн.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Посадовий оклад за січень 2020 року складав 2550 грн, тобто це 2 тарифний розряд, відповідно до додатку 1 постанови КМУ № 704 тарифний коефіцієнт складає 1,45.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на 01.01.2020 року - 2102 гривні х1,45 = 3047, 9 грн - посадовий оклад станом на січень 2020 року. Тобто тільки посадовий оклад збільшився позивача на 497,9 грн, що більше суми можливої індексації.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивач має право на виплату індексації - різниці з 01 березня 2018 року по 30 січня 2020 року.
Починаючи з лютого 2020 року, з урахуванням збільшення посадового окладу позивача через обчислення його з урахуванням прожиткового мінімумудля працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на 01.01.2020 року, у позивача відсутнє право на отримання індексації різниці, оскільки дохід збільшився на розмір більш ніж нарахована індексація.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги є правомірними та належать задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача у нарахуванні та виплаті на користь позивача за період з 01 березня 2018 року по 30 січня 2020 рокуіндексації грошового забезпечення в неповному розмірі, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити на користь позивача індексацію грошового забезпечення в розмірі 4086,15 грн щомісячно за період з 01 березня 2018 року по 30 січня 2020 року відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Щодо позовних вимог - визнати протиправними дії Військової академії (м. Одеса) щодо розрахунку при звільненні ОСОБА_1 компенсації вартості за неотриманеречове майна пропорційно часу, що минув з дня виникнення права на отриманняцього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особовогоскладу та зобов'язати Військову академію (м. Одеса) перерахувати та виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за належне, але не отримане протягомпроходження військової служби речове майно відповідно до Порядку виплативійськовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки,Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державноїспеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захистуінформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості занеотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 13.03.2016 № 178 без застосування пропорції часу, що минув з дня виникненняправа на отримання цього майна до дати підписання наказу про виключення зі списків особового складу, за цінами предметів обмундирування, визначеними станом на 2024 рік, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.9-1 Закону№2011-ХІІречове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються, зокрема, відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок затверджений постановою КМУ №178 від 16.03.2016 року.
Відповідно до п.1 Порядку він визначає механізм виплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Пунктом 3 Порядку №178 встановлено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі, зокрема, звільнення з військової служби.
Згідно з п.4 Порядку грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Пунктом 5 Порядку визначено, що довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв'язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий порядок, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.04.2016 року № 232, військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.
Грошова компенсація замість речового майна, що підлягає видачі, виплачується на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, форма якої наведена у додатку до Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178, яка видається речовою службою військової частини, виходячи із заготівельної вартості цих предметів.
Таким чином, Порядком №178 визначена форма довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
Згідно з вказаним додатком в довідці про вартість речового майна, що належить до видачі військовослужбовцю (вказується звання та прізвище військовослужбовця) повинно бути зазначено: найменування речового майна; одиниця виміру; рік і місяць виникнення права на отримання предметів речового майна; кількість предметів, вартість за одну одиницю, сума грошової компенсації.
Дослідивши довідку № 2/23 про вартість речового майна, що належить до видачі капітан ОСОБА_1 , суд встановив, що вказана довідка відповідає формі довідки визначеної додатком до Порядку № 178.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що вартість речового майна зазначеного у довідці №2/23 складена за цінами станом на 01.01.2024 року, на підтвердження чому представник надав разом з відзивом на позовну заяву Збірник цін на військове майно речової служби, відповідно до додатку 1 якого визначені ціни станом на 01.01.2024 року на предмети речового майна, які належать до видачі згідно норм забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту. Перевіривши наведенні у цьому ціннику на 2024 рік цін речового майна, суд встановив, що ціни зазначені у довідці № 2/23 про вартість речового майна відповідають цінам наведеним у цьому ціннику.
Саме довідка з вказаними відомостями відповідно до п.4 Порядку №178 є підставою для видання наказу щодо виплати грошової компенсації військовослужбовцям.
Враховуючи вище встановлені судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем доведена правомірність обчислення розміру грошової компенсації вартості речового майна, що належить до видачі позивачу на дату звільнення, а тому вказані позовні вимоги є безпідставними та не належать задоволенню.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню частково.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні докази понесення ним інших судових витрат, жодні судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової академії (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020, місце знаходження: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 10) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.
Визнатипротиправними дії Військової академії (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020, місце знаходження: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 10) щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 05 березня 2022 року та з 11 серпня 2022 року по 19 травня 2023 року та грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, матеріальної допомоги за 2021-2023 роки, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року.
Зобов'язатиВійськову академію (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020, місце знаходження: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 10) здійснити перерахунок та виплату основних та додаткових видів грошового забезпечення та премії за період з 29 січня 2020 року по 05 березня 2022 року та з 11 серпня 2022 року по 19 травня 2023 року включнота грошової допомоги на оздоровлення за 2020-2021 роки, матеріальної допомоги за 2021-2023 роки на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2020 року - 2102 гривні, на 01.01.2021 року - 2270 грн, на 01.01.2022 - 2481 грн, на 01.01.2023 - 2684 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача згідно з додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням здійснених виплат.
Визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020, місце знаходження: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 10) у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) в період з 20.07.2017 року по 28.02.2018 року включно.
Зобов'язати Військову академію (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020, місце знаходження: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 10)нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 20.07.2017року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням місяця, в якому відбулосяпідвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року, зурахуванням виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020, місце знаходження: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 10) у нарахуванні та виплаті на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за період з 01 березня 2018 року по 30 січня 2020 року індексації грошового забезпечення в неповному розмірі, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Зобов'язати Військову академію (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 24983020, місце знаходження: 65009, м. Одеса, Фонтанська дорога, 10)нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) індексацію грошового забезпечення в розмірі 4086,15 грн щомісячно за період з 01 березня 2018 року по 30 січня 2020 року відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
В іншій частині позовних вимог,- відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко