11 квітня 2025 року Справа № 280/9110/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69057, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б)
про: визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
01.10.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиплати позивачу у повному обсязі нарахованої пенсії у зв'язку з обмеженням пенсійної виплати максимальним розміром станом на 01.12.2019;
- зобов'язати відповідача здійснити виплату позивачу пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення, включаючи нараховані суми індексації за 2022-2024 роки, щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000,00 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», без обмеження максимальним розміром, із урахуванням виплачених сум.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він з 01.08.2023 перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Відповідач при обрахунку загального розміру пенсії позивача застосував положення ст. 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та, відповідно, обмежив її максимальним розміром в обсязі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
На думку позивача, дії відповідача щодо обмеження виплати йому пенсії за вислугу років максимальним розміром порушують суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту позивача з боку держави, у зв'язку з чим позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.10.2024 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).
18.10.2024 судом отримано відзив на позовну заяву (вх.№ 48076 від 18.10.2024), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки пенсія є періодичною виплатою, яка виплачується щомісяця, позивач про порушення свого права у відповідній сфері правовідносин мав змогу бути обізнаним щомісяця. Відтак, позивачем, на думку відповідача, пропущений строк звернення до суду з даною позовною заявою. Також відповідач у відзиві зазначив, що відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740,00 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву стверджує, що його дії по застосуванню 70% грошового забезпечення під час проведення перерахунку пенсії позивача є такими, що повністю відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки на момент такого перерахунку діяла норма ст. 13 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка передбачала саме такий максимальний розмір пенсії. Крім того, позовні вимоги щодо виплати доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», на думку відповідача, є передчасними та безпідставними. З огляду на викладені вище обставини, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.12.2024 призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням та, відповідно, призначено підготовче засідання.
В ході підготовчого засідання, яке проводилось 28.01.2025, 27.02.2025, 12.03.2025, судом було остаточно визначено предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу, з'ясовано заперечення проти позовних вимог, визначено обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрано відповідні докази, встановлено порядок з'ясування обставин, на які посилаються сторони, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються, вчинено інші дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання на 08.04.2025.
12.03.2024 судом отримана заява представника позивача про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
12.03.2024 судом отримана заява представника відповідача про розгляд справи без її участі в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження.
Враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, суд на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши пояснення представників позивача, відповідача, а також всі наявні у справі докази у їх сукупності,
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу - орган державної влади 27.06.2002.
Позивач з 01.08.2013 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Розрахунку пенсії по пенсійній справі № 0803006067 (а.с.26).
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2019 по справі № 280/4674/19 (головуючий - суддя Прасов О.О.) було визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача під час перерахунку та виплати пенсії з 80% до 70 % грошового забезпечення та, відповідно, зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок та виплачувати пенсію в розмірі 80% грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.10-11).
26.11.2019 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2019 по справі № 280/4674/19 набрало законної сили.
27.07.2021 Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» позивачу була видана довідка від 27.07.2021 № 33/28-1810 про розмір грошового забезпечення.
Оскільки відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку та виплати основного розміру пенсії на підставі вказаної довідки, останній звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2021 по справі № 280/9908/21 (головуючий - суддя Татаринов Д.В.) позов задоволено, а саме:
- визнано протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні позивачу з 01.12.2019 перерахунку та виплати основного розміру його пенсії на підставі виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» оновленої довідки №33\28-1810 від 27.07.2021 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії;
- зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії позивачу на підставі виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» оновленої довідки №33\28-1810 від 27.07.2021 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, починаючи з 01.12.2019, із урахуванням проведених виплат (а.с.12-14).
11.04.2022 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2021 по справі № 280/9908/21 набрало законної сили.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2021 по справі № 280/9908/21 відповідач здійснив з 01.12.2019 перерахунок та виплату основного розміру пенсії позивача на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області» від 27.07.2021 № 33/28-1810 про розмір грошового забезпечення. Однак, пенсійним органом повторно було зменшено відсоткове значення розміру пенсії позивача з 80% до 70% сум грошового забезпечення, а також припинено нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова КМУ від 14.07.2021 № 713).
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2023 по справі № 280/8806/23 (головуючий - суддя Садовий І.В.) позов задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 80% до 70% грошового забезпечення під час проведення перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на виконання судового рішення по справі від 22.12.2021 № 280/9908/21, припинення нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00грн. у відповідності до Постанови КМУ від 14.07.2021 №713 та обмеження пенсійної виплати максимальним розміром;
- зобов'язано відповідача провести нарахування та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн. відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 №713 з моменту припинення такої виплати внаслідок проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2021 по справі № 280/9908/21;
- зобов'язано відповідача здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження її виплати максимальним розміром, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 27.07.2021 № 33/28-1810, виданій Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області», визначеного станом на 19.11.2019, з урахуванням раніше виплачених сум;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (а.с.15-21).
16.01.2024 рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2023 по справі № 280/8806/23 набрало законної сили.
Вказане судове рішення відповідачем було виконане, однак загальний обсяг належної до виплати пенсії позивача обмежено максимальним розміром.
30.08.2024 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2023 по справі № 280/8806/23 здійснити перерахунок та виплату пенсійного забезпечення з урахуванням доплати у розмірі 2 000,00 грн., індексації за 2022-2024 роки та виплачувати їх без обмеження будь-яким розміром (а.с.22).
Однак, листом відповідача від 20.09.2024 № 16674-15994/С-02/8-0800/24 позивачу було повідомлено, що розмір його пенсії без обмеження максимальним розміром становить 21 706,51 грн. Також відповідач поінформував позивача про те, що відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова КМУ від 16.02.2022 № 118), від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова КМУ від 24.02.2023 № 168), від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова КМУ від 23.02.2024 № 185) відповідачем з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 проведено індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14; 1,197 та 1,0796 відповідно, у межах максимального розміру. Отже, за позицією відповідача, пенсія позивачу обчислена та виплачується у відповідності до пенсійного законодавства (а.с.23).
Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо невиплати позивачу у повному обсязі нарахованої пенсії у зв'язку з обмеженням пенсійної виплати максимальним розміром станом на 01.12.2019, суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Згідно з ч. 2 ст. 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком (ч. 3 ст. 51 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ).
За приписами ч. 4 ст. 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Слід зазначити, що 01.10.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон України від 08.07.2011 № 3668-VI), відповідно до ст. 2 якого максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Положення ст. 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI кореспондуються з приписами ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (у редакції Закону України від 24.12.2015 № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон України від 08.07.2011 № 3668-VI), відповідно до якої максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
20.12.2016 Конституційний Суд України прийняв рішення у справі № 1-38/2016 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення ч. 7 ст. 43, першого речення ч. 1 ст. 54 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, яким визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, а саме:
- ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень;
- перше речення ч. 1 статті 54 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, відповідно до яких тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, ветеранів військової служби та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Відтак, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі № 7-рп/2016, є втрата чинності з 20.12.2016 ч. 7 статті 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ.
Конституційний Суд України при прийнятті рішення від 20.12.2016 № 7-рп/2016 виходив із того, що норми-принципи ч. 5 ст. 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
При цьому Конституційний Суд України наголосив, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI, яким внесено зміни у ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, шляхом викладення її в редакції Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI.
Таким чином, положення ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та положення ч. 1 ст. 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ) та є однаковими за змістом.
Отже, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 77911136).
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по зразковій справі № 822/524/18 сформульований висновок, за яким у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 80147824).
Вищезазначене відповідає також правовій позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеній у постановах від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 105422836), від 30.08.2022 у справі № 440/994/20 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 105994871), від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 109635845) та від 21.04.2023 у справі № 380/8024/21 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 110380316).
При цьому, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19 наголосив на протиправності обмеження органом Пенсійного фонду максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з урахуванням рішення Конституційним Судом України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону України від 08.07.2011 № 3668-VI.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, судом встановлено, що позивач з 01.08.2013 перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ (а.с.24). Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 24.10.2019 по справі № 280/4674/19, яке набрало законної сили 26.11.2019, відповідача було зобов'язано провести позивачу перерахунок та виплачувати пенсію в розмірі 80% грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.10-11). Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2021 по справі № 280/9908/21, яке набрало законної сили 11.04.2022, відповідача було зобов'язано здійснити перерахунок та виплату основного розміру пенсії позивачу на підставі виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» оновленої довідки №33\28-1810 від 27.07.2021 про розмір грошового забезпечення за листопад 2019 року, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, починаючи з 01.12.2019, із урахуванням проведених виплат (а.с.12-14).
Також суд встановив, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2023 по справі № 280/8806/23, яке набрало законної сили 16.01.2024, відповідача було зобов'язано провести нарахування та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2 000,00 грн. відповідно до Постанови КМУ від 14.07.2021 №713 з моменту припинення такої виплати внаслідок проведеного перерахунку пенсії на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.12.2021 по справі № 280/9908/21, а також зобов'язано відповідача здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження її виплати максимальним розміром, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, зазначеного у довідці від 27.07.2021 № 33/28-1810, виданій Державною установою «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Запорізькій області», визначеного станом на 19.11.2019, з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.15-21).
Крім того, судом встановлено, що 30.08.2024 позивачем на адресу відповідача була подана заява, в якій він просив на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2023 по справі № 280/8806/23 здійснити перерахунок та виплату пенсійного забезпечення з урахуванням доплати у розмірі 2 000,00 грн., індексації за 2022-2024 роки та виплачувати їх без обмеження будь-яким розміром (а.с.22). Листом від 20.09.2024 № 16674-15994/С-02/8-0800/24 відповідач поінформував позивача про те, що розмір його пенсії без обмеження максимальним розміром становить 21 706,51 грн. Також відповідачем у листі від 20.09.2024 № 16674-15994/С-02/8-0800/24 вказано, що відповідно до постанов КМУ від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185 пенсійний орган з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024 проводив індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,14; 1,197 та 1,0796 відповідно, у межах максимального розміру. Отже, за позицією відповідача, пенсія позивачу обчислена та виплачується у відповідності до пенсійного законодавства (а.с.23).
У контексті оцінки спірних правовідносин суд виходить із того, що наріжним питанням у досліджуваному публічно-правовому спорі є правомірність застосування відповідачем максимального розміру пенсії позивача.
З даного приводу суд зауважує, що, як попередньо було зазначено, Конституційним Судом України у рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців та визнано такими, що не відповідають ст. 17 Конституції України положення ч. 7 ст. 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII.
За таких обставин суд вважає, що відповідач повинен був після надходження відповідного звернення позивача здійснити на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.11.2023 по справі № 280/8806/23 перерахунок та виплату йому пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення, включаючи нараховані суми індексації за 2022-2024 роки, щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000,00 грн. відповідно до Постанови КМУ від 14.07.2021 № 713, без обмеження максимальним розміром, однак протиправно відмовив у вчиненні відповідних дій. Належних та достатніх доказів зворотнього відповідачем не надано.
Стосовно доводів відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою суд зауважує, що на сьогодні не існує жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії, а також доплат до неї у визначеному законодавством розмірі за минулий час, які пенсіонер не отримував з вини держави в особі її компетентних органів. Отже, за таких обставин обмеження права пенсіонера на отримання належної йому доплати до пенсії певними строками є неприпустимим.
Відповідна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.05.2020 по справі № 815/1226/18 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 89819907) та знаходить своє практичне застосування у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (зокрема, у постанові від 16.03.2023 по справі № 420/7835/19, № в Єдиному державному реєстрі судових рішень 109601191).
Отже, положення ст.ст.122, 123 КАС України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв'язку з виплатою пенсії, а також доплат до неї у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку пенсіонер не отримував з вини держави в особі її компетентних органів.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати позивачу у повному обсязі нарахованої пенсії у зв'язку з обмеженням пенсійної виплати максимальним розміром станом на 01.12.2019, на переконання суду, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оцінюючи наявність правових підстав для зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення, включаючи нараховані суми індексації за 2022-2024 роки, щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000,00 грн. відповідно до Постанови КМУ від 14.07.2021 № 713, без обмеження максимальним розміром, із урахуванням виплачених сум, суд виходить із такого.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.
Отже, суд, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки діям відповідача щодо невиплати позивачу у повному обсязі нарахованої пенсії у зв'язку з обмеженням пенсійної виплати максимальним розміром станом на 01.12.2019, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вважає за необхідне зобов'язати відповідача здійснити виплату позивачу пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення, включаючи нараховані суми індексації за 2022-2024 роки, щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000,00 грн. відповідно до Постанови КМУ від 14.07.2021 № 713, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачу пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення, включаючи нараховані суми індексації за 2022-2024 роки, щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000,00 грн. відповідно до Постанови КМУ від 14.07.2021 № 713, без обмеження максимальним розміром, на переконання суду, є обґрунтованими та такими, що також підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем, на переконання суду, доведено протиправність дій відповідача щодо невиплати позивачу у повному обсязі нарахованої пенсії у зв'язку з обмеженням пенсійної виплати максимальним розміром станом на 01.12.2019, а також обґрунтовано необхідність зобов'язати відповідача здійснити виплату позивачу пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення, включаючи нараховані суми індексації за 2022-2024 роки, щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000,00 грн. відповідно до Постанови КМУ від 14.07.2021 № 713, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
У свою чергу, суд вважає, що відповідач не надав суду докази на спростування обставин, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги.
Таким чином, адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», підстави для вирішення питання щодо розподілу суми судового збору відсутні.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд
Задовольнити повністю адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69107, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 158-Б) про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі нарахованої пенсії у зв'язку з обмеженням пенсійної виплати максимальним розміром станом на 01.12.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії у розмірі 80% грошового забезпечення, включаючи нараховані суми індексації за 2022-2024 роки, щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000,00 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», без обмеження максимальним розміром, із урахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 11 квітня 2025 року.
Суддя О.В. Прудивус