14 квітня 2025 року Справа № 280/658/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )
до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітряних Сил, 6; код ЄДРПОУ 00034022),
ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Міністерства оборони України (далі - відповідач 1, МОУ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач 2, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії МОУ щодо відмови позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 5 000 000 (п'яти мільйонів) грн. одним платежем у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум, призначеної відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11.10.2024 №230/168;
- зобов'язати МОУ вжити заходів, спрямованих на здійснення виплати позивачу одним платежем одноразової грошової допомоги, призначеної відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11.10.2024 №230/168, у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум, у відповідності до вимог Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», абз.3 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 без застосування обмежень розміру та строків виплати одноразової грошової допомоги, передбачених наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45 «Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити виплату позивачу одним платежем одноразової грошової допомоги, призначеної відповідно до Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 11.10.2024 №230/168, у повній сумі, із врахуванням раніше виплачених сум, у відповідності до вимог Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», абз.3 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 без застосування обмежень розміру та строків виплати одноразової грошової допомоги, передбачених наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №45 «Про затвердження Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану».
Позовна заява подана представником позивача адвокатом Плужником М.В який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 08.01.2025 серія АР №1216173.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що протокольним рішенням Комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, №230/168 від11.10.2024 позивачу призначено належну частку одноразової грошової допомоги в розмірі 1/3 частини 15 000 000 грн, в сумі 5 000 000 грн з поетапною виплатою коштів в наступному порядку: на першому етапі виплачується - 1/5 від призначеної суми, залишок невиплаченої суми допомоги (4/5 від призначеної суми) - щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців. Проте позивачка не згодна з поетапною виплатою їй грошових коштів одноразової грошової допомоги та вважає що відносно неї не підлягають застосування положення Порядку і умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 45, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30 січня 2023 року за №176/39232 (далі - Порядок №45) в зв'язку із тим, що такий порядок було затверджено після смерті її батька, ОСОБА_2 . Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 03.02.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 10.02.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
18.02.2025 відповідач 2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з вимогами позивача та зазначає, що протокольним рішенням Комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №230/168 від 11.10.2024 позивачу призначено належну частку одноразової грошової допомоги в розмірі 1/3 частини 15 000 000 грн, в сумі 5 000 000 грн. з поетапною виплатою коштів. Вказує, що Порядком №45 визначено, що призначена сума одноразової грошової допомоги у МОУ виплачується поетапно. Вважає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний застосовувати виключно те правове регулювання, яке чинне на момент прийняття ним рішення, за винятком випадків, коли він діє за межами визначених законодавством строків (у такому випадку застосовується законодавство у редакції станом на останній день можливого прийняття рішення), або нове законодавче регулювання передбачає особливості порядку застосування в часі нових норм права. Оскільки на момент набрання чинності Порядком №45, правовідносини між позивачем та відповідачами щодо виплати одноразової грошової допомоги продовжують існувати, останній підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Просить у задоволенні позову відмовити.
25.02.2025 відповідач 1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з вимогами позивача, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Вказує, що станом на час прийняття Комісію МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, рішення (протокол засідання Комісії 11.10.2024 №230/168) діяв Порядок № 45, який набув чинності 31.01.2023. Порядок № 45 є нормативно-правовим актом, який встановлює порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги, право на яку встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), а відтак МОУ, застосовуючи положення Порядку №45, який був чинним станом на час прийняття рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги, зокрема, в частині здійснення поетапної виплати такої допомоги, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством. Просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
У червні 2024 року позивачка звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою та необхідними документами щодо призначення їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її батька, які з відповідними висновками ІНФОРМАЦІЯ_4 були направлені на розгляд Комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначення і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, що не заперечується сторонами.
Протокольним рішенням Комісії МОУ з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №230/168 від 11.10.2024 ОСОБА_1 призначено належну частку одноразової грошової допомоги в розмірі 1/3 частини 15 000 000 грн., в сумі 5 000 000 грн. з поетапною виплатою коштів в наступному порядку: на першому етапі виплачується - 1/5 від призначеної суми, залишок невиплаченої суми допомоги (4/5 від призначеної суми) - щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців, що не заперечується учасниками справи.
Не погоджуючись з поетапною виплатою грошових коштів одноразової грошової допомоги, 28.11.2024 представником позивача на адресу МОУ було направлено адвокатський запит, в якому крім іншого, просить надати інформацію про те, на яких правових підставах виплата одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 здійснюється не однією сумою, а частинами протягом 40 місяців, з огляду на те що на день виникнення права на таку допомогу (07.11.2022), Порядок №45 не набрав чинності.
МОУ листом від 19.12.2024 №220/13/10390 повідомило, що згідно із Порядком №45 виплата одноразової грошової допомоги здійснюється територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за рахунок наявних бюджетних асигнувань, що виділяються на зазначені цілі поетапно: на першому етапі - 1/5 від призначеної суми, залишок невиплаченої суми допомоги (4/5 від призначеної суми) - щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців. Оскільки рішення про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 прийнято Комісією після набрання чинності Порядком №45, правові підстави для здійснення виплати одним платежем відсутні.
Вважаючи протиправним дії МОУ щодо призначення поетапної виплати одноразової грошової допомоги, та відмови позивачу у виплаті частки призначеної одноразової грошової допомогиодним платежем у повній сумі, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до ст. 41 Закону № 2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Закон № 2011-XII відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону № 2011-XII (тут і в подальшому в редакції на момент загибелі військовослужбовця) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
За приписами підпункту 1 пункту 2 статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до пункту 1 статті 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Пунктами 8-9 статті 16-3 Закону № 2011-XII визначено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання Закону України № 2011-XII Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», якою затвердив відповідний Порядок (далі - Порядок № 975).
Згідно з пунктом 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста або особи, звільненої з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення її з військової служби, - дата смерті, зазначена у свідоцтві про смерть.
Відповідно до підпункту 1 пункту 4 Порядку № 975 (тут і в подальшому в редакції на момент розгляду заяви позивача про виплату одноразової грошової допомоги) одноразова грошова допомога призначається у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
За змістом пункту 11 Порядку № 975 розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період воєнного стану визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1253).
Відповідно до пункту 30 Порядку № 975 виплата одноразової грошової допомоги здійснюється в порядку черговості відповідно до дати надходження документів до розпорядника бюджетних коштів, який приймає рішення про призначення допомоги..
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за № 1294/26071, затверджено Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей (далі- Положення № 530), який видано відповідно до Закону № 2011-XII, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Порядку № 975.
Абзацом четвертим пункту 1.1 розділу I Положення № 530 встановлено, що цим Положенням визначається, крім іншого, порядок виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» (зі змінами).
Відповідно до абз. 1 п. 4.5 розділу IV Положення № 530, за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, здійснюється виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (зі змінами).
Право на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до пунктів 1-3 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) (абз. 1 п. 4.6 розділу IV Положення № 530).
Документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) оформлюються та подаються в Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України обласними ТЦКСП (абз. 6 п. 4.6 розділу IV Положення № 530).
Одноразова грошова допомога виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її одержання (абз. 22 п. 4.6 розділу IV Положення № 530).
За змістом п. 4.9 розділу IV Положення № 530 висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та ТЦКСП), які здійснюють оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, подають до Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України в 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів. Якщо документи, необхідні для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, відсутні, уповноважені органи (військові частини, військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів, установи, організації та ТЦКСП), які здійснюють оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, надають заявникам допомогу в їх розшуку.
Отримані документи опрацьовуються структурними підрозділами апарату Міністерства оборони і Генерального штабу відповідно до їх повноважень та подаються на розгляд Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, яка в своїй діяльності керується наказом Міністерства оборони України від 26 жовтня 2016 року № 564 «Про затвердження Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2016 року за № 1497/29627.
Відповідно до п. 4.11 розділу IV Положення № 530 Департамент соціального забезпечення Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника бюджетних коштів до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня щодо права на виплату одноразової грошової допомоги та у разі її призначення в порядку черговості відповідно до дати подання документів готує та надає Державній казначейській службі України розподіли відкритих асигнувань у розрізі розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Пунктом 1 розділу ІІ Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 №564, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2016 за № 1497/29627 (далі - Положення № 564), встановлено, що основними завданнями Комісії є, зокрема, вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з п. 3 розділу ІІ Положення № 564 Комісія має право, зокрема, подавати запити на отримання інформації до державних органів стосовно виплати або невиплати одноразової грошової допомоги та з питань, які впливають на призначення такої допомоги.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Положення № 564 з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія зобов'язана приймати рішення про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги в місячний строк із дня надходження всіх необхідних документів.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан продовжувався і триває до цього часу.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 червня 2023 р. № 3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168.
Пунктом 1 Постанови №168 (тут і в подальшому в редакції на момент загибелі військовослужбовця - ІНФОРМАЦІЯ_5 ) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 Постанови № 168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок в установі банку державного сектору, зазначеного одержувачем у заяві (абз. 7 п. 2 Постанови № 168).
Пунктом 2-1 Постанови № 168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Отже, Постанова № 168 є нормативно-правовим актом, який встановлює право на отримання одноразової грошової допомоги сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, у період дії воєнного стану. Водночас Постанова № 168 не визначає порядок і умови виплати такої одноразової грошової допомоги, а делегує відповідні повноваження керівникам відповідних міністерств та державних органів.
На виконання повноважень, наданих Постановою №168, МОУ 25 січня 2023 року затвердило Порядок №45, який визначає завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168 (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів.
За змістом пункту 1.2 Порядку № 45 ОГД призначається та виплачується, зокрема, у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України (далі - військовослужбовець) під час дії воєнного стану.
Особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 Постанови № 168, що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця (пункт 1.4 Порядку №45).
Пунктом 1.10 Порядку № 45 визначено, що призначена сума ОГД у Міністерстві оборони України, військовій частині НОМЕР_3 , Державній спеціальній службі транспорту та підпорядкованих їм військових частинах виплачується поетапно: на першому етапі - 1/5 від призначеної суми ОГД; залишок невиплаченої суми ОГД (4/5 від призначеної суми) - щомісячно, частками впродовж 40 наступних місяців.
Позивач вважає, що одноразова грошова допомога мала бути виплачена їй одним платежем, без поетапної виплати такої допомоги, із застосуванням нормативно-правових актів, які діяли станом на дату виникнення у неї права на отримання одноразової грошової допомоги, тобто, без застосування норм Порядку №45.
Водночас, з висновками щодо тлумачення змісту ст. 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018).
Слід зазначити, що реалізація права особи має здійснюватися за нормами, чинними на момент вираження волевиявлення такої особи у формі конкретних дій (звернення до суб'єкта владних повноважень тощо).
При цьому, розпочатий процес реалізації права, за загальним правилом, повинен бути завершений за чинним на момент початку такого процесу законодавством.
У постанові від 23.07.2024 у справі № 280/3308/23, правовідносини у якій стосувалися порядку виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) військовослужбовця Збройних Сил України в період дії воєнного стану, призначеної до набуття чинності Порядком №45, Верховний Суд дійшов висновку, що правовідносини щодо призначення ОГД починаються саме з дати звернення особи з відповідною заявою про призначення їй ОГД і тривають до моменту прийняття рішення про призначення ОГД уповноваженим органом, а саме Комісією. Лише у разі якщо на момент прийняття суб'єктом владних повноважень у межах визначених законодавством строків рішення про призначення ОГД у законодавстві запроваджено нове правове регулювання цих правовідносин, відмінне від того, яке існувало на момент звернення особи із відповідною заявою, вказаний суб'єкт не має законних можливостей діяти або приймати рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке вже є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками. З огляду на це, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний застосовувати виключно те правове регулювання, яке чинне на момент прийняття ним рішення, за винятком випадків, коли він діє за межами визначених законодавством строків (у такому випадку застосовується законодавство у редакції станом на останній день можливого прийняття рішення), або нове законодавче регулювання передбачає особливості порядку застосування в часі нових норм права.
Отже, суб'єкт владних повноважень має імперативний обов'язок застосовувати виключно те правове регулювання, яке чинне на момент прийняття ним рішення, за винятком випадків, коли він діє за межами визначених законодавством строків (у такому випадку застосовується законодавство у редакції станом на останній день можливого прийняття рішення).
Затосовуючи наведені висновки Верховного Суду до обставин цієї справи, слід зазначити, що на момент звернення позивачки до ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про призначення одноразової грошової допомоги в червні 2024 року та на момент ухвалення Комісією відповідного рішення № 230/168 від 11.10.2024, порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги, зокрема, у разі загибелі (смерті) військовослужбовців, визначалися Порядком № 45, який набув чинності 31.01.2023, та передбачав, що виплата такої допомоги здійснюється поетапно.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що МОУ правомірно застосовано норми Порядку №45, який був чинним та підлягав застосуванню до спірних правовідносин як на момент звернення позивачки з відповідною заявою, так і на момент прийняття рішення про виплату їй належної частки одноразової грошової допомоги.
Отже, виходячи з підстав позову, в межах заявлених позовних вимог, відсутні підстави для визнання протиправними дій МОУ щодо призначення поетапної виплати позивачу одноразової грошової допомоги.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є не обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволені позову.
З урахуванням положень статті 139 КАС України, у зв'язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітряних Сил, 6; код ЄДРПОУ 00034022), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасування пункту рішення, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 14.04.2025.
Суддя М.О. Семененко