про передачу справи для вирішення питання про відвід судді
14 квітня 2025 року м. Ужгород№ 260/2351/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Ващиліна Р.О. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, за №244-5949/М-02/8-0700/25 від 22 січня 2025 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв'язку зі зміною розміру складових суддівської винагороди, а саме базового розміру посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату з 01 січня 2024 року щомісячного довічного грошового утримання судді, виходячи з розміру суддівської винагороди судді апеляційного суду з відповідними коефіцієнтами та доплатами, визначеними у статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016, відповідно до абзацу 4 ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік», виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00 гривень у сумі 232156,76 гривень щомісячно довічно з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі.
14 квітня 2025 року позивач подав до суду заяву про відвід судді Ващиліна Р.О., оскільки вважає, що такий не може брати участь у розгляді даної справи. Заявлене клопотання аргументує упередженістю судді Ващиліна Р.О. у справах, в яких ОСОБА_1 є позивачем. Зокрема, зазначає, що в серпні 2020 року суддя Ващилін Р.О. вже розглядав адміністративну справу за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (справа №260/283/20), однак у задоволенні позову було відмовлено з тих мотивів, що ним начебто долучено до позовної заяви не рішення відмови відповідача, а лист з відмовою про здійснення перерахунку його грошового утримання, незважаючи на рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020, Верховного Суду від 16.06.2020, Великої Палати Верховного Суду від 05.03.2010 та Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод". Окрім того, заявляє, що суддя Ващилін Р.О., не погодившись з висновками таких судових органів, не навів жодних мотивів з цього приводу. Також зазначив, що суддя Ващилін Р.О. 10 березня 2025 року залишив без руху інших поданий ОСОБА_1 позов "через долучення ним до позовної заяви тільки одного екземляру доданих до неї документів", а "заява позивача, адресована ГУ ПФУ від 17 грудня 2024 року, є неохайною та забрудненою". При цьому суддя не вказав, які конкретно копії долучено не було.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), питання про відвід вирішується невідкладно.
Розглянувши подану ОСОБА_1 заяву про відвід судді, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Виключні підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені ст. 36 КАС України, відповідно до яких суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст.31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (ч. 2 ст. 40 КАС України).
Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.
При цьому Європейський суд з прав людини в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").
В свою чергу ч. 4 ст. 36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Проаналізувавши доводи, якими позивач обґрунтовує подану заяву про відвід судді Ващиліна Р.О., суд дійшов висновку, що такі не підтверджують наявність обставин, що викликають сумнів у його неупередженості або об'єктивності.
Зокрема, суд зазначає, що на розгляді у судді Ващиліна Р.О. не перебувала адміністративна справа №260/283/20, як заявляє ОСОБА_1 . Натомість в 2020 році суддя Ващилін Р.О. здійснював розгляд адміністративної справи №260/2831/20 за позовом ОСОБА_1 . Так, рішенням від 10.11.2020 позов ОСОБА_1 задоволено частково, всупереч заявленим твердження позивача про відмову у задоволенні такого позову. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 липня 2020 року в порядку, встановленому Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
При цьому приймаючи таке рішення суд виходив з того, що заява ОСОБА_1 по суті Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області розглянута не була, а рішення про відмову не приймалося. Так, як вбачається з листа ГУ ПФУ в Закарпатській області №1442-1652/М-02/8-0700/20 від 17.07.2020, заява позивача розглянута в порядку Закону України «Про звернення громадян». Таким листом заявника повідомлено про недотримання порядку звернення, встановленого Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зокрема в частині особистого звернення та надання довідки про розмір заробітної плати для перерахунку пенсії.
Всупереч заявленим ОСОБА_1 в заяві про відвід судді твердженням, суд оцінив протиправність таких дій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області в межах розгляду справи №260/2831/20 та визнав їх протиправними, оскільки вважав, що спеціальні правові норми передбачають можливість подання заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці як шляхом особистого звернення, так і за допомогою засобів поштового зв'язку. Приймаючи таке рішення суд навів аргументи та законодавчі норми, що були враховані при його ухваленні.
Разом з тим, суд також врахував, що в спірних правовідносинах відповідач будь-якого рішення по суті поданої ОСОБА_1 заяви не прийняв, натомість розглянув таку в порядку Закону України «Про звернення громадян». Однак прийняттю рішення органом Пенсійного фонду передує певна процедура розгляду поданої заявником заяви, спрямована на перевірку правильності оформлення документів та їх достатності. З огляду на зазначене суд вказав, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є Пенсійний фонд України, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і нових. Суд не може перебирати компетенцію суб'єктів владних повноважень та досліджувати нові документи, яким не надана була оцінка, та встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права особи на проведення перерахунку.
У випадку прийняття судом рішення щодо зобов'язання органу Пенсійного фонду України перерахувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке по суті буде передувати розгляду останнім заяви ОСОБА_1 , суд порушить принцип розподілу влади та втрутиться у виключну компетенцію уповноваженого на прийняття такого рішення органу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача було зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 03 липня 2020 року в порядку, встановленому Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1.
акТВказане рішення ОСОБА_1 оскаржене не було, що свідчить про його згоду зі змістом та резолютивною частиною такого.
Незважаючи на це, заявляючи клопотання про відвід судді у справі №260/2351/25, ОСОБА_1 наводить аргументи та доводи, які не відповідають дійсності, що, на його думку, свідчать про упередженість та необ'єктивність судді Ващиліна Р.О. з посиланням на вищевказане судове рішення.
Окрім того, суд вважає незрозумілим посилання заявника на залишення його позову, поданого в березні 2025 році без руху, та яким чином дана обставини корелюється з упередженістю судді Ващиліна Р.О.
Так, після отримання позовної заяви ОСОБА_1 суддя Ващилін Р.О. на виконання вимог ч. 1 ст. 171 КАС України з'ясував, в тому числі, чи відповідає така вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. При цьому суддею було виявлено недоліки позову, а саме невідповідність такої вимогам ч. 1 ст. 161 КАС України, оскільки ОСОБА_1 долучив до позовної заяви тільки один екземпляр доданих до неї додатків. При цьому такі копії, зокрема, заява позивача, адресована Головному управлінню Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 17 грудня 2024 року, була неохайною та забрудненою, оскільки містила сліди червоної фарби незрозумілого походження, а також була зім'ятою від потрапляння невідомої рідини.
Існування виявлених судом недоліків підтверджується наявною в Комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" просканованою копією доданих ОСОБА_1 документів (адміністративна справа №260/1377/25).
Отже, в ухвалі від 10.03.2025 №260/1377/25 суддя Ващилін Р.О. навів чіткі аргументи необхідності залишення позову без руху та надав можливість ОСОБА_1 їх усунути.
На думку суду, передбачений нормами ст. 171 КАС України обов'язок суду перевіряти відповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, не свідчить про упередженість чи необ'єктивність головуючого судді, а є обов'язковою процесуальною дією судді після одержання позову.
Натомість ОСОБА_1 навіть не намагався усунути виявлені судом недоліки, а подав заяву, в якій просив повернути позовну заяву.
Таким чином, проаналізувавши заявлені ОСОБА_1 мотиви, суд не встановив жодних обставин, які, відповідно до ст. 36 КАС України, є підставою для відводу судді Ващиліна Р.О. або будь-яких інших доказів, що б свідчили про упередженість або необ'єктивність судді по відношенню до позивача.
У зв'язку з наведеним суд вважає подану позивачем заяву про відвід судді необґрунтованою.
Ч. 4 ст. 40 КАС України передбачено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
На підставі наведеного та керуючись ст. 40, 243, 248 КАС України, суд, -
1. Заявлений ОСОБА_1 відвід головуючого судді Ващиліна Р.О. визнати необґрунтованим.
2. Заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Ващиліна Р.О. у справі №260/2351/25 передати для вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р.О. Ващилін