14 квітня 2025 рокуСправа № 160/8735/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рябчук О.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -
24.03.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 , з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати наказ, начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 по військовій частині № НОМЕР_1 , щодо самовільного залишення частини ОСОБА_1 від 06.10.2024 року № 960-ОС в частині щодо: "Зняття з усіх видів забезпечення у зв'язку з відсутністю на військовій службі;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 по військовій частині № НОМЕР_1 , щодо самовільного залишення частини ОСОБА_1 від 15.10.2024 року № 994-ОС в частині щодо: «зараховано у розпорядження начальника прикордонного закону згідно п. 127 пп. 8 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України».
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 23.04.2025 року за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
10.04.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» від Військової частини НОМЕР_2 надійшло клопотання про передачу адміністративної справи за підсудністю. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що зареєстроване місце проживання позивача у Миколаївській області та юридична адреса військової частини у Луганській області. Таким чином, дана адміністративна справа не належить до розгляду Дніпропетровського окружного адміністративного суду за правилом територіальної підсудності.
Розглянувши заявлене клопотання по суті, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини першої статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З аналізу наведених правових норм вбачається, що Кодекс адміністративного судочинства України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).
Тобто, якщо предметом адміністративної справи є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.
З огляду на предмет позову, у даному випадку, застосуванню підлягають положення ч.1 ст.25 Кодексу адміністративного судочинства України (територіальна підсудність справи за вибором позивача).
Як вбачається з позовної заяви, місцем реєстрації позивача вказано: АДРЕСА_1 .
Місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_2 .
Отже, вирішення спору за місцем реєстрації позивача має здійснюватися окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється Миколаївський адміністративний округ (Миколаївський окружний адміністративний суд).
В той же час, позивач звернувся із цим позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого згідно Додатку № 1 до Указу Президента України від 16.11.2004 №1417/2004 «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі» розповсюджується на територію Дніпропетровської області.
За таких обставин та враховуючи те, що місцем реєстрації позивач знаходиться у Миколаївській області, дана справа не підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду, оскільки розгляд даної справи має здійснюватись за правилами територіальної підсудності окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на Миколаївську область (Миколаївським окружним адміністративним судом).
Згідно з пунктом другим частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частин шостої та восьмої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Отже, порушення окружним адміністративним судом правил як предметної так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов'язує його направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Отже, враховуючи вказане, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання відповідача та передати адміністративну справу до Миколаївського окружного адміністративного суду.
Керуючись статтями 25, 26, 29, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про передачу адміністративної справи № 160/8735/25 за підсудністю - задовольнити.
Адміністративну справу № 160/8735/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу передати до Миколаївського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук