14 квітня 2025 рокуСправа №160/3548/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.01.2025 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 та на момент звернення до відповідача із заявою від 26.12.2024 позивач є здобувачем вищої освіти в іноземному закладі освіти, а саме, у Вищій школі внутрішньої безпеки в м. Лодзь, Республіка Польща, має статус студента: ступінь 1, єдиний ступінь магістра за напрямом: «Внутрішня безпека». Навчання відбувається за денною формою навчання, починаючи з 01.10.2024 по 30.09.2027. Для підтвердження факту навчання в іноземному закладі освіти позивачем надано до ІНФОРМАЦІЯ_5 : офіційну довідку університету про зарахування та навчання, засвідчену відповідними органами країни навчання; додаткові документи, які підтверджують факт перебування на денній формі навчання. Позивач вказує, що відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII), здобувачі вищої освіти, які навчаються за денною формою навчання, мають право на відстрочку від мобілізації. Незважаючи на надані позивачем документи, ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовив ОСОБА_1 у наданні відстрочки, посилаючись на відсутність довідки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО). Позивач вважає такі висновки необґрунтованими, оскільки іноземні заклади освіти не включені до цієї бази. Вважаючи протиправною відмову відповідача у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини третьої статті 23 Закону №3543-XII, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 10.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
14.02.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що згідно з відомостями, наявними в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, позивач перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 . 27.12.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_5 від позивача надійшла письмова заява, в якій останній повідомив, що є особою, яка має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону №3543-XII. До письмової заяви позивач додав: копію довідки про зарахування на навчання; копію контракту про навчання; копію квитанції про оплату; копію паспорта; копію картки платника податків; копію диплома молодшого спеціаліста; додаток до диплома молодшого спеціаліста; виписку з ЄДЕБО; копію посвідчення про приписку до призовної дільниці. За результатами розгляду наданих позивачем документів, Комісією для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_4 прийнято рішення: «Відмова в наданні відстрочки. Відсутня довідка ЄДЕБО». Приймаючи рішення по заяві позивача, члени Комісії зокрема керувалися положеннями пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 (далі - Порядок №560), відповідно до якого здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України “Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, надають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти за формою, визначеною у додатку 9, та документи (нотаріально засвідчені копії документів), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5. Оскільки заява про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону 3543-XII подана позивачем без відповідної довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, сформованої в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, зі змісту якої встановлюється відсутність порушення послідовності здобуття освіти відповідно до частини 2 статті 10 Закону України «Про освіту», відмова в надані відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є правомірною та обґрунтованою.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до виписки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи позивач має такі документи про освіту: свідоцтво про базову загальну середню освіту серії НОМЕР_1 , видане 18.06.2010 Павлоградською загальноосвітньою школю І-ІІ ступенів №19 Павлоградської міської ради Дніпропетровської області; атестат про повну загальну середню освіту серії НОМЕР_2 , виданий 31.05.2014 Коледжем Приватного вищого навчального закладу «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МОРСЬКИЙ ІНСТИТУТ»; диплом молодшого бакалавра серії НОМЕР_3 , виданий 30.06.2017 Морським коледжем Херсонської державної морської академії.
22.08.2024 між Вищою Школою внутрішньої безпеки в м. Лодзь (Університет) та ОСОБА_1 (студент) укладено умови про надання освітніх послуг (далі - Умови).
Згідно з пунктом 1 параграфу 2 Умов, університет зобов'язується навчати студента за стаціонарною (денною) формою на першому бакалаврському рівні за напрямом «Внутрішня безпека» з 2024/2025 навчального року.
Відповідно до пункту 1 параграфу 3 Умов, студент на підставі рішення приймальної комісії в академічному році 2024/2025 був внесений до списків студентів.
Згідно з довідкою про зарахування іноземця на навчання Вищої Школи внутрішньої безпеки в м. Лодзь від 01.10.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, прийнятий в період з 01.10.2024 по 30.09.2027 на навчання І ступеня на денній формі навчання за напрямом «Внутрішня безпека» на платній основі і продовжує навчання на І семестрі І році.
Відповідно до довідки про статус студента Вищої Школи внутрішньої безпеки в м. Лодзь від 01.10.2024, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянин України, має статус студента: ступінь І за напрямом «Внутрішня безпека».
26.12.2024 позивачем складено заяву до ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якій позивач просив розглянути заяву та оформити позивачу у порядку, визначеному Порядком №560, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, з огляду на те, що він є особою, яка на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
02.01.2025 Комісією для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_4 прийнято рішення, оформлене протоколом №1 про відмову ОСОБА_1 в наданні відстрочки, оскільки відсутня довідка ЄДЕБО (а.с.129).
03.01.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 складено повідомлення позивачу №121 про те, що Комісією для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянуто заяву позивача та підтвердні документи щодо надання відстрочки, за результатами розгляду яких протоколом №1 від 02.01.2025 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Причина відмови: відсутня довідка з ЄДЕБО. Рішення комісії може бути оскаржено у судовому порядку (а.с.36).
Вважаючи протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_5 від 03.01.2025 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті позовних вимог суд виходить з такого.
У зв'язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України затвердженими відповідними законами України, продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, який діє по теперішній час.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частинами першою, третьою статті 1 цього Закону захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини першої статті 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон №3543-XII.
Відповідно до статті 1 цього Закону мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 23 Закону №3543-ХІІ призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.
Рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти (частина 2 статті 10 Закону України «Про освіту»).
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
На підставі пункту 56 Порядку № 560 (в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою до відповідача) відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з пунктом 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації (пункт 58 Порядку №560).
Згідно з пунктом 60 Порядку №560, комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що повноваженнями з розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації наділена комісія для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_2 ; комісія розглядає отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку; комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки; рішення комісії оформляється протоколом; рішення комісії може бути оскаржено в судовому порядку.
З матеріалів справи випливає, що 02.01.2025 Комісією для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_4 прийнято рішення, оформлене протоколом №1 про відмову ОСОБА_1 в наданні відстрочки (а.с.129).
Отже, саме рішення Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 02.01.2025, оформлене протоколом №1 є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке порушує права позивача та може бути предметом оскарження в адміністративного процесі.
Тоді як, оскаржуване позивачем повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_5 від 03.01.2025 №121 не породжує для позивача жодних правових наслідків та не є в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України рішенням суб'єкта владних повноважень, яке спричиняє виникнення, існування або припинення певних правовідносин. В повідомленні позивачу роз'яснено, що протоколом №1 від 02.01.2025 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні ОСОБА_1 відстрочки; рішення комісії може бути оскаржено у судовому порядку.
За наведених обставин, звертаючись до суду з позовом про визнання протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_5 від 03.01.2025, позивачем обрано неналежний спосіб правового захисту.
Суд констатує, що належним способом захисту порушеного права ОСОБА_1 є звернення з позовом до суду про визнання протиправним та скасування рішення Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_4 від 02.01.2025, оформлене протоколом №1.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
На підставі частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що не підлягають задоволенню заявлені позовні вимоги про визнання протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_5 від 03.01.2025 та похідні вимог про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити відстрочку.
Враховуючи, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволення позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: НОМЕР_5 ) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар