14 квітня 2025 рокуСправа № 160/20031/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідач-2), у якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області та скасувати рішення від 28.06.2024 № 023830028899 щодо відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з l6.06.1992 до 30.05.1996, з 26.08.1998 до 22.05.2001, з 23.05.2001 до 02.08.2011, з 06.08.2012 до 30.08.2013, з 22.09.2014 до 01.07.2015, з 24.07.2015 до 15.10.2015, з 03.10.2016 до 13.05.2020, з 13.10.2020 до 20.06.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи з 16.06.1992 до 30.05.1996, з 26.08.1998 до 22.05.2001, з 23.05.2001 до 02.08.2011, з 06.08.2012 до 30.08.2013, з 22.09.2014 до 01.07.2015, з 24.07.2015 до 15.10.2015, з 03.10.2016 до 13.05.2020, з 13.10.2020 до 20.06.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.06.2024, призначити та виплатити з 02.06.2024 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20.06.2024 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Станом на час звернення за призначенням пенсії позивач досягла віку 50 років та мала страховий і пільговий стаж за Списком № 2, необхідний для призначення пенсії відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції відповідно до рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020. Разом із заявою було подано необхідні для призначення пенсії документи. За результатами розгляду її заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області було прийнято рішення від 28.06.2024 № 023830028899 про відмову у призначенні пенсії, підставою якої зазначено недосягнення пенсійного віку та відсутність необхідного пільгового стажу. Позивач не погоджується з вказаним рішенням, вважає його протиправним, зазначає, що до її пільгового стажу неправомірно не зараховано періоди її роботи, підтверджені записами у трудовій книжці та іншими поданими із заявою про призначення пенсії документами.
Ухвалою суду від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, витребувано докази у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до якого позивачем було подано заяву про призначення пенсії.
16.08.2024 надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, у якому відповідач-1 просив відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що 20.06.2024 позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою на призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Заява про призначення пенсії з доданими документами була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області, яким 28.06.2024 прийнято рішення № 023830028899 про відмову у призначенні пенсії у зв'язку з недосягненням пенсійного віку (вік на дату звернення становив 50 років) та відсутністю необхідного пільгового стажу, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж позивача становить 28 років 08 місяців 06 днів, пільговий стаж за списком № 2 - 01 рік 03 місяці 17 днів. До страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу не зараховано такі періоди роботи: з 16.06.1992 до 30.05.1996, з 26.08.1998 до 22.05.2001, з 23.05.2001 до 02.08.2011 згідно з архівними довідками №№ 497, 498, 503 від 19.04.2024, оскільки відсутня пільгова довідка, а також накази про проведення атестації робочих місць; з 22.09.2014 до 01.07.2015, з 03.10.2016 до 13.05.2020, з 13.10.2020 до 30.11.2023 згідно з довідкою № 59 від 30.04.2024, оскільки підсумкова тривалість пільгового стажу у довідці не збігається з календарним періодом, та відсутні відомості про простої та відпустки без збереження заробітної плати.
20.09.2024 надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідача-2) про долучення до матеріалів справи витребуваних судом доказів.
Станом на час розгляду справи відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідь на відзив та заперечення до суду не надійшли. Згідно із ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 20.06.2024 позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою від про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 28.06.2024 № 023830028899 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у зв'язку з недосягненням пенсійного віку 55 років та відсутністю необхідного пільгового стажу не менше 10 років, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». У рішенні зазначено, що вік заявниці на дату подання заяви становив 50 років, її страховий стаж - 28 років 08 місяців 06 днів, пільговий стаж за Списком № 2 - 01 рік 03 місяці 17 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу зараховано усі періоди. До пільгового стажу не зараховано такі періоди роботи: з 16.06.1992 до 30.05.1996, з 26.08.1998 до 22.05.2001, з 23.05.2001 до 02.08.2011 згідно з архівними довідками №№ 497, 498, 503 від 19.04.2024, оскільки відсутня пільгова довідка, а також накази про проведення атестації робочих місць, вказано, що такі періоди можливо зарахувати за результатами розгляду Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2; з 22.09.2014 до 01.07.2015, з 03.10.2016 до 13.05.2020, з 13.10.2020 до 30.11.2023 згідно з довідкою № 59 від 30.04.2024, оскільки підсумкова тривалість пільгового стажу у довідці не збігається з календарним періодом, та відсутні відомості про простої та відпустки без збереження заробітної плати.
Трудова книжка позивача серії НОМЕР_1 містить такі записи:
запис № 1 - 16.09.1992 прийнята у трубопрокатний цех Нікопольського Південно-трубного заводу учнем різальника труб на обробці;
запис № 2 - 01.10.1993 переведена у трубопрокатному цеху різальником труб на обробці третього розряду;
запис № 3 - 30.05.1996 звільнена за ст. 38 КЗпП України за власним бажанням;
запис № 4 - 26.08.1998 у трубопрокатний цех № 1 ВАТ «Нікопольський Південнотрубний завод» різальником труб на обробці;
запис № 5 - 22.05.2001 звільнена на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з переведенням на інше підприємство;
запис № 6 - 23.05.2001 прийнята до трубопрокатного цеху ЗАТ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ» різальником труб на обробці третього розряду;
запис № 7 - 01.04.2010 переведено до трубоволочильного цеху різальником труб на обробці третього розряду;
запис № 8 - 02.08.2011 звільнена на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням чисельності працівників;
записи №№ 9-10 виплата допомоги по безробіттю з 18.10.2011 до 27.11.2011;
записи №№ 11-12 виплата матеріальної допомоги у період професійного навчання з 28.11.2011 до 14.03.2012;
записи №№ 13-14 виплата допомоги по безробіттю з 15.03.2012 до 05.08.2012;
запис № 15 - 06.08.2012 прийнята до трубопрокатного цеху ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» різальником труб на обробці третього розряду;
запис № 16 - 30.08.2013 звільнена на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням чисельності працівників;
записи №№ 17-18 виплата допомоги по безробіттю з 28.10.2013 до 31.07.2014;
запис № 19 - 01.08.2014 прийнята до трубопрокатного цеху ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» учнем оператора автоматичних та напівавтоматичних ліній верстатів та установок;
запис № 20 - 22.09.2014 переведено до трубного цеху № 6 різальником труб на обробці третього розряду;
запис № 21 - 01.07.2015 звільнена на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням чисельності працівників;
запис № 22 - 24.07.2015 прийнята в службу якості ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» різальником труб на обробці третього розряду;
запис № 23 - 15.10.2015 звільнена на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін;
записи №№ 24, 25 - виплата допомоги по безробіттю з 05.11.2015 до 31.07.2016;
запис № 26 - 03.10.2016 прийнята до трубопрокатного цеху ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» різальником труб на обробці третього розряду;
запис № 27 - 01.03.2019 переведена до трубного цеху № 6 різальником труб та заготовок третього розряду;
запис № 28 - 13.05.2020 звільнена на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням чисельності працівників;
записи №№ 29-30 виплата допомоги по безробіттю з 14.06.2020 до 12.10.2020;
запис № 31 - 13.10.2020 прийнята до трубопрокатного цеху № 6 ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» заточувальником четвертого розряду.
Згідно з довідкою № 59 від 30.04.2024 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданою ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» ОСОБА_1 , вона працювала повний робочий день:
- у трубопрокатному цеху за період з 06.08.2012 до 30.08.2013 виконувала роботу - різальник труб і заготовки за професією, посадою - різальник труб на обробці, що передбачена Списком 2, розділ 3, підрозділ 4, код КП 3.4а, підстава Постанова КМУ № 36 від 16.01.2003 (01 рік 23 дні);
- у трубному цеху 6 за період з 22.09.2014 до 01.07.2015 виконувала роботу - різальник труб і заготовки, за професією, посадою - різальних труб на обробці, що передбачена Списком 2, розділ 3, підрозділ 4, код КП 3.4а, підстава Постанова КМУ № 36 від 16.01.2003 (08 місяців 25 днів);
- у службі якості за період з 24.07.2015 до 15.10.2015 виконувала роботу - різальник труб і заготовки, за професією, посадою - різальних труб на обробці (контролер), що передбачена Списком 2, розділ 3, підрозділ 4, код КП 3.4а, підстава Постанова КМУ № 36 від 16.01.2003 (02 місяці 21 день);
- у трубопрокатному цеху за період з 03.10.2016 дo 28.02.2019 виконувала роботу - різальник труб і заготовки, за професією, посадою - різальних труб на обробці, що передбачена Списком 2, розділ 3, підрозділ 4, Постанова КМУ № 461 від 24.06.2016;
- у трубному цеху 6 за період з 01.03.2019 до 13.05.2020 виконувала роботу - різальник труб і заготовки, за професією, посадою - різальник труб на обробці, що передбачена Списком 2, розділ 3, підрозділ 4, Постанова КМУ № 461 від 24.06.2016 (за період з 03.10.2016 до 28.02.2019 - 03 роки 04 місяці 29 днів);
- у трубному цеху 6 за період з 13.10.2020 до 31.03.2024 виконувала роботу - робітник, зайнятий обдиранням, точінням, різанням, шліфуванням металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом, за професією, посадою - заточувальник, що передбачена Списком 2, розділом 14, підрозділом 12, код 14.12. а-3е, підстава Постанова КМУ № 36 від 16.01.2003 (02 роки 08 місяців 23 дні).
У довідці зазначено документи, що стали підставою для її видачі: особова справа, штатний розклад, технологія виробництва, контрольні табелі, відомості про результати атестації: накази № 890 від 23.12.2014, № 496 від 22.07.2011, № 648 від 16.10. 2015, № 480/а від 17.06.2016, № 1328 від 23.12.2019.
Відповідно до розрахунку стажу позивача (форми РС-право) до її стажу зараховано такі періоди: з 16.06.1992 до 30.05.1996, з 26.08.1998 до 22.05.2001, з 23.05.2001 до 31.12.2003, з 01.01.2004 до 02.08.2011, з 18.10.2011 до 05.08.2012 (безробіття), з 06.08.2012 до 30.08.2013 (Список № 2), з 28.10.2013 до 31.07.2014 (безробіття), з 01.08.2014 до 21.09.2014, з 22.09.2014 до 01.07.2015, з 23.07.2015 до 23.07.2015, з 24.07.2015 до 15.10.2015 (Список № 2), з 05.11.2015 по 31.07.2016 (безробіття), з 03.10.2016 до 13.05.2020, з 14.06.2020 до 12.10.2020 (безробіття), з 13.10.2020 до 30.11.2023.
Розділом ІІІ «Металургійне виробництво (чорні метали)» Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 11.03.1994 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», у підрозділі 4 (трубне виробництво (трубопрокатне, трубозварювальне, електротрубозварювальне, трубоволочильне, труболиварне, фітингове, балонне) і оцинковувальні цехи) передбачено: робітники 2040400а-17968 Різальники труб і заготовок.
У розділі ІІІ «Чорна металургія» Списку № 2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», у підрозділі 4 (трубне виробництво (трубопрокатне, трубозварювальне, електротрубозварювальне, трубоволочильне, труболиварне, фітингове, балонне) та оцинковувальні цехи) у позиції 3.4а зазначено: різальники труб та заготовок.
Постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 втратила чинність 03.08.2016 на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016, яка набрала чинності 03.08.2016, у розіділі ІІІ «Чорна металургія» підрозділі 4 (трубне виробництво (трубопрокатне, трубозварювальне, електротрубозварювальне, трубоволочильне, труболиварне, фітингове, балонне) та оцинковувальні цехи) передбачено: різальники труб та заготовок, у розділі XIV «Оброблення металу» підрозділі 12 (інші професії оброблення металу) передбачено: робітники, зайняті обдиранням, точінням, різанням, шліфуванням металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом.
Спір між сторонами виник щодо досягнення позивачем необхідного пенсійного віку для призначення пенсії за віком на пільгових умовах та наявності пільгового стажу за Списком № 2, достатнього для призначення такого виду пенсії.
Згідно з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
У преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Згідно з пунктом «б статті 13 Закону № 1788-XII (в редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015 (далі - Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 13 Закону № 1788-XII було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок відносно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок), з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.
Отже, за змістом вищенаведеної норми пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку.
Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.
09.07.2003 ухвалено Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-ІV).
Підстави призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників визначені ст. 114 Закону № 1058-IV (у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
03.10.2017 Верховною Радою України було ухвалено Закон № 2148-VIII, який набрав чинності 11.10.2017, що доповнив Закон № 1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини 2 статті 114, відповідно до якого на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За приписами статті 12 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 2 почали регламентуватись одночасно двома абсолютно ідентичними законами, а саме: пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII у редакції Закону № 213-VIII від 02.03.2015 та пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV від 09.07.2003 в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017.
Такий стан правового регулювання існував до ухвалення Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII.
Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
У зв'язку з цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/3611/20 дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
При вирішенні зазначеного спору судом відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України враховано правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі № 360/3611/20.
Відповідно до п. 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Положеннями ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує наявний трудовий стаж для призначення пенсій є трудова книжка. Така ж норма міститься і в п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Разом з тим, для підтвердження пільгового стажу лише на підставі трудової книжки існує певна вимога, визначена в абз. 4, 5 п. 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, а саме: якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 383 застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року № 383 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
До пільгового стажу позивача відповідачем-1 не зараховано періоди її роботи з 16.06.1992 до 30.05.1996, з 26.08.1998 до 22.05.2001, з 23.05.2001 до 02.08.2011, оскільки відсутня пільгова довідка, а також накази про проведення атестації робочих місць. У рішенні про відмову в призначені пенсії вказано, що такі періоди можливо зарахувати за результатами розгляду Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.
Відповідно до архівної довідки № 497 від 19.04.2024, виданої архівним відділом Нікопольської міської ради, 27.05.2011 Відкрите акціонерне товариство «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ПІВДЕННОТРУБНИЙ ЗАВОД» перейменовано у Публічне акціонерне товариство «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ПІВДЕННОТРУБНИЙ ЗАВОД».
Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:
Закрите акціонерне товариство «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД СТАЛЕВИХ ТРУБ «ЮТІСТ» (код ЄДРПОУ 30926951) припинено у зв'язку з визнанням банкрутом, дата запису про припинення № 1 230 117 0027 000116 - 04.01.2018;
Публічне акціонерне товариство «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ПІВДЕННОТРУБНИЙ ЗАВОД» (код ЄДРПОУ 05393108) припинено у зв'язку з визнанням банкрутом, дата запису про припинення № 1 230 117 0029 000354 - 21.04.2020.
В архівних довідках №№ 499, 500 від 19.04.2024, виданих архівним відділом Нікопольської міської ради, зазначено відомості про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за документами архівного фонду № 249 Публічного акціонерного товариства «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ПІВДЕННОТРУБНИЙ ЗАВОД» у період з жовтня 1993 року до квітня 1996 року, з вересня 1998 року до червня 2001 року.
В архівній довідці № 501 від 19.04.2024 за документами архівного фонду № 249 Публічного акціонерного товариства «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ПІВДЕННОТРУБНИЙ ЗАВОД» вказано кількість відпрацьованих годин ОСОБА_1 у період з жовтня 1993 року до квітня 1996 року, зазначено, що згідно з первинними розрахунковими відомостями доплати за шкідливі умови праці, сумісництво, простої та бригадирство не здійснювалися. На зберігання передано документи щодо атестації робочих місць: накази № 1896 від 08.12.1994, № 744 від 10.12.1999.
Архівна довідка № 502 від 19.04.2024 містить відомості про відпрацьовані години ОСОБА_1 у період з вересня 1998 року до червня 2001 року. У довідці зазначено, що згідно з первинними розрахунковими відомостями доплати за шкідливі умови праці, сумісництво та бригадирство не здійснювалися. За простої доплати здійснювалися у жовтні-грудні 1998 року, січні-березні, травні 1999 року, червні, липні 2000 року, березні-травні 2001 року. Публічним акціонерним товариством «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ПІВДЕННОТРУБНИЙ ЗАВОД» на зберігання передано наказ щодо атестації робочих місць № 744 від 10.12.1999.
В архівних довідках №№ 504, 505 від 19.04.2024, виданих архівним відділом Нікопольської міської ради, зазначено відомості про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за документами архівного фонду № 570 Закритого акціонерного товариства «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД СТАЛЕВИХ ТРУБ «ЮТІСТ» у період з травня 2001 року до грудня 2006 року, з січня 2007 року до серпня 2011 року.
Архівні довідки №№ 506, 507 від 19.04.2024 містять інформацію про кількість відпрацьованих ОСОБА_1 годин у період з травня 2001 року до грудня 2005 року і з січня 2006 року до серпня 2011 року. У довідках зазначено, що згідно з первинними розрахунковими відомостями доплати за шкідливі умови праці, сумісництво та бригадирство не здійснювалися. Закритим акціонерним товариством «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД СТАЛЕВИХ ТРУБ «ЮТІСТ» на зберігання передано наказ щодо атестації робочих місць № 203 від 19.12.2005.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці», пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, роботодавці зобов'язані проводити атестацію робочих місць за умовами праці.
При цьому законодавець поклав відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, організацій.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1 або № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Роботодавець, який використовує найману оплачувану працю, зобов'язаний створювати безпечні та здорові умови праці, а за неможливості цього - поінформувати працівника під розписку про такі умови праці, а саме про наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я. Окрім того, роботодавець зобов'язаний поінформувати працівника про пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору, в тому числі право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років.
З урахуванням наведеного, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у наведеній вище постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Відповідачем-1 не заперечується приналежність роботи, виконуваної позивачем у періоди з 16.06.1992 до 30.05.1996, з 26.08.1998 до 22.05.2001, з 23.05.2001 до 02.08.2011, з 22.09.2014 до 01.07.2015, з 03.10.2016 до 13.05.2020, з 13.10.2020 до 30.11.2023 та її професій у спірні періоди до таких, що дають право на призначення пільгової пенсії за Списком № 2.
Зазначені періоди зараховано відповідачем-1 до загального страхового стажу позивача, тобто зайнятість позивача на вказаних роботах відповідач-1 не заперечує.
Підставою незарахування періодів роботи позивача до її пільгового стажу згідно з довідкою № 59 від 30.04.2024, виданою ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ», відповідач-1 у рішенні зазначив невідповідність підсумкової тривалості пільгового стажу у довідці з календарним періодом, та відсутність відомостей про простої та відпустки без збереження заробітної плати.
Видача уточнюючої довідки передбачена чинним законодавством України і має на меті забезпечення права особи на отримання пенсії, оскільки відомості, які в ній зазначаються, стосуються конкретної особи щодо періоду її роботи і умов праці, у зв'язку з чим при її видачі юридичні особи, установи, організації керуються виключно тими відомостями, які містяться в первинних документах.
Відповідно до форми ОК-5 Індивідуальні відомості про застраховану особу спеціальний стаж позивача обліковувався за кодом ЗПЗ013Б1, передбаченим Довідником кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (Додаток 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (пункт 1 розділу І), - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць: за 2010 рік, січень-серпень 2011 року, вересень-грудень 2014 року, січень-квітень 2015 року, жовтень-грудень 2016 року, 2017-2019 рр., січень-травень, жовтень-грудень 2020 року, 2021-2022 рр., січень-листопад 2023 року.
У матеріалах справи відсутні відомості з доказами на їх підтвердження про вжиття відповідачем-1 заходів з метою перевірки достовірності інформації, зазначеної у документах, поданих із заявою ОСОБА_1 про призначення пенсії.
Відповідач-1 не надав суду беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності незарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 16.06.1992 до 30.05.1996, з 26.08.1998 до 22.05.2001, з 23.05.2001 до 02.08.2011, з 22.09.2014 до 01.07.2015, з 03.10.2016 до 13.05.2020, з 13.10.2020 до 31.03.2024, та неврахування наданих позивачем документів на підтвердження пільгового стажу.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем-1 безпідставно не враховано періоди роботи позивача з 16.06.1992 до 30.05.1996, з 26.08.1998 до 22.05.2001, з 23.05.2001 до 02.08.2011, з 22.09.2014 до 01.07.2015, з 03.10.2016 до 13.05.2020, з 13.10.2020 до 31.03.2024 до її пільгового стажу за Списком № 2, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими. Під час судового розгляду доведено наявність підстав для зобов'язання відповідача зарахувати вказані періоди роботи позивача до її пільгового стажу.
Суд зазначає, що протиправно не зарахувавши до пільгового стажу позивача вказані періоди її роботи, відповідач-1 передчасно дійшов висновку про відсутність необхідного пільгового стажу у позивача та відмовив у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 023830028899 від 28.06.2024.
Судом встановлено та відповідач-1 не заперечував, що станом на дату звернення із заявою про призначення пенсії 20.06.2024 позивач досягла віку 50, мала страховий стаж 28 років 08 місяців 06 днів. За розрахунками відповідача-1 пільговий стаж позивача на дату звернення становив 01 рік 03 місяці 17 днів.
З урахуванням періодів роботи позивача з 16.06.1992 до 30.05.1996, з 26.08.1998 до 22.05.2001, з 23.05.2001 до 02.08.2011, з 22.09.2014 до 01.07.2015, з 03.10.2016 до 13.05.2020, з 13.10.2020 до 31.03.2024, вона має достатній пільговий стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася за призначенням пенсії 20.06.2024, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення нею пенсійного віку.
З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача-1 зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, періоди її роботи з 16.06.1992 до 30.05.1996, з 26.08.1998 до 22.05.2001, з 23.05.2001 до 02.08.2011, з 22.09.2014 до 01.07.2015, з 03.10.2016 до 13.05.2020, з 13.10.2020 до 31.03.2024 та призначити позивачу з 02.06.2024 (тобто з дня, що настає за днем досягнення позивачем пенсійного віку 50 років) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020.
Періоди роботи з 06.08.2012 до 30.08.2013 і з 24.07.2015 до 15.10.2015 зараховано відповідачем-1 до пільгового стажу позивача за Списком № 2, що підтверджується розрахунком стажу позивача. Оскільки спір між сторонами щодо зарахування до пільгового стажу позивача за Списком № 2 періодів з 06.08.2012 до 30.08.2013 і з 24.07.2015 до 15.10.2015 відсутній, права позивача в цій частині не порушено, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача-1 щодо відмови у зарахуванні вказаних періодів та зобов'язання відповідача-1 зарахувати їх до стажу позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не підлягають задоволенню.
З урахуванням довідки № 59 від 30.04.2024 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» ОСОБА_1 , у якій зазначено відомості про пільговий характер виконуваної нею роботи, зокрема, у період з 13.10.2020 до 31.03.2024, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у частині зобов'язання відповідача-1 зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 2 період з 01.04.2024 до 20.06.2024.
На переконання суду, зобов'язання відповідача-1 як органу призначення пенсії призначити ОСОБА_1 пенсію є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Більше того, суд звертає увагу, що жодних інших перешкод та/або недотримання процедури звернення із заявою про призначення пенсії, аніж вирішених в судовому порядку, відповідачами не наведено, а тому суд дійшов висновку, що позивачем виконані всі передбачені законодавством умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Такий спосіб захисту матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства, не є втручанням у дискреційні повноваження органу пенсійного фонду, оскільки судом під час розгляду справи та відповідачем-1 під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії не було встановлено інших підстав для відмови у призначенні пенсії, аніж досліджені та спростовані судом під час розгляду справи.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Беручи до уваги вищенаведене, а також, що відповідача-2 не було визначено органом призначення пенсії позивачу, підстави для задоволення позовних вимог, пред'явлених ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відсутні.
Позивачем за подання до суду позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.3770703979.1 від 18.07.2024.
Відповідно до статті 139 КАС України суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області № 023830028899 від 28.06.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області:
- зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 2, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, періоди її роботи 16.06.1992 до 30.05.1996, з 26.08.1998 до 22.05.2001, з 23.05.2001 до 02.08.2011, з 22.09.2014 до 01.07.2015, з 03.10.2016 до 13.05.2020, з 13.10.2020 до 31.03.2024;
- призначити ОСОБА_1 з 02.06.2024 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, місцезнаходження: 43603, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кравчука, буд. 22В, код ЄДРПОУ 13358826.
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.
Повний текст рішення складено 14.04.2025.
Суддя В.В. Рянська