Житомирський апеляційний суд
Справа №465/3906/24 Головуючий у 1-й інст. Волкова Н. Я.
Номер провадження №33/4805/471/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
14 квітня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 січня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою, 16 березня 2025 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Крім доводів щодо незаконності оскаржуваного судового рішення, вказав, що його та його захисника не було повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції, постанову видано 12 березня 2025 року.
28 березня 2025 року до Житомирського апеляційного суду звернувся захисник ОСОБА_1 - Баладига С.П. із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 січня 2025 року. Зазначив, що ОСОБА_1 та його захисник Бугайов Д.М. не були присутніми в судовому засіданні 07 січня 2025 року, постанову апелянт не отримував. 12.03.2025 адвокат Малого І.В. ознайомився з матеріалами справи та отримав постанову, на яку ОСОБА_1 16.03.2025 подав апеляційну скаргу.
Перевіривши клопотання захисника ОСОБА_1 - Баладиги С.П. щодо поважності причин для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, що її подала з наступних підстав.
За змістом ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
Суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, якщо його було пропущено з поважних причин.
З урахуванням вимог ч.2 ст.294 КУпАП, останнім днем подання апеляційної скарги на постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 січня 2025 року, було 17 січня 2025 року. Апеляційна скарга подана Малим І.В. 16 березня 2025 року, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Окрім того, відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
У рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п. 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.
Крім того, відповідно до правових висновків Європейського суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (п.п.22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Як вбачається матеріалів справи, ОСОБА_1 в судове засідання, призначене на 07 січня 2025 року, не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи (а.с.48-49). 07 січня 2025 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Бугайов Д.М. подав клопотання про відкладення судового засідання. Отже, ОСОБА_1 та його захисник були обізнані про розгляд справи в місцевому суді 07 січня 2025 року. Як свідчать матеріали справи, копію постанови адвокат Бугайов Д.М. отримав особисто в суді першої інстанції лише 11 березня 2025 року.
Вищезазначене свідчить про те, що ні ОСОБА_1 , ні його захисник Бугайов Д.М. не виявили належної зацікавленості у розгляді справи, хоча мали можливість у передбачений законом строк довідатись про результати судового розгляду та зміст судового рішення і реалізувати право на апеляційне оскарження без порушення строку.
Окрім того, відповідно до чинного законодавства, початок десятиденного строку на апеляційне оскарження починається з дня винесення постанови, а не з дня отримання її копії учасниками судового провадження.
Клопотання захисника ОСОБА_1 - Баладиги С.П. про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить посилання на обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто такими, які не залежали від волевиявлення апелянта, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що заява про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд
Відмовити ОСОБА_1 та його захиснику Баладизі Сергію Павловичу у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 07 січня 2025 року та повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич