Справа № 161/23028/24 Головуючий у 1 інстанції:
Провадження № 22-з/802/46/25 Доповідач: Осіпук В. В.
14 квітня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Осіпука В. В.,
суддів - Данилюк В. А., Федонюк С. Ю.,
розглянувши заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про повернення судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 березня 2025 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У грудні 2024 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду із зазначеним позовом.
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 березня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість в розмірі 12300 грн, згідно кредитного договору № 02.06.2024-100001531 від 02 червня 2024 року, з яких: 6 000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5 880 грн - заборгованість по процентах; 420 грн - комісії.
У задоволенні решти вимог відмоволено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Вважаючи дане рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, позивач ТОВ «Споживчий центр» подав апеляційну скаргу, підписану від його імені Павленком Д. О.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 09 квітня 2025 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача ТОВ «Споживчий центр» на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 березня 2025 року в цивільній справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрито.
14 квітня 2025 року на адресу Волинського апеляційного суду надійшла заява позивача ТОВ «Споживчий центр», подана та підписана від його імені Павленком Д. О., про повернення судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі.
Відповідно до частини 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Оскільки порядок повернення судового збору унормовано Законом України «Про судовий збір», а ЦПК України не визначає процесуального порядку розгляду такої заяви, колегія суддів ухвалила розглянути питання про повернення судового збору в порядку письмового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Встановлено, що заява про повернення судового збору від імені ТОВ «Споживчий центр» подана та підписана Павленком Д. О.
На підтвердження своїх повноважень Павленко Д. О. до заяви додав: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який містить лише інформацію про те, що керівником ТОВ «Споживчий центр» є Холод О. В.; довіреність у порядку передоручення від 13 вересня 2024 року, якою Холод О. В. уповноважив Латіну І. С. представляти інтереси ТОВ «Споживчий центр» в судах з правом передоручення іншим особам; довіреність у порядку передоручення від 13 грудня 2024 року, якою Латіна І. С. уповноважила Павленка Д. О. представляти інтереси ТОВ «Споживчий центр» в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) у справах цивільного судочинства з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, а також пред'являти виконавчі документи, видані у формі електронного документа, на примусове виконання до органів державної виконавчої служби (приватних виконавців).
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частини перша, третя статті 58 ЦПК).
Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (пункт 1 частини першої статті 62 ЦПК).
Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті (частина друга статті 245 ЦК України). У разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним (частина перша статті 219 ЦК України).
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності) (постанова Верховного Суду від 28 серпня 2023 року у справі № 740/2873/22 (провадження № 61-8685св23).
У пунктах 18, 25 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 303/4297/20 вказано, що починаючи з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.
Отже, з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві - також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності - також обмеження відповідних повноважень.
Аналіз заяви про повернення судового збору та матеріалів справи свідчить, що вони не містять визначених частиною третьою статті 58 ЦПК України документів, які б підтверджували повноваження Павленка Д. О. діяти від імені товариства у порядку самопредставництва цієї юридичної особи.
Отже, заява про повернення судового збору підписана особою, яка не має права її підписувати, а тому на підставі пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України підлягає поверненню заявнику.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 381 ЦПК України апеляційний суд
Заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про повернення судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 березня 2025 року в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду впродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий-суддя
Судді