Справа № 761/37134/23
Провадження № 2/761/1587/2025
про виправлення описки
11 квітня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Романишена І.П., розглядаючи матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП,
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 10.04.2025 року у справі №761/37134/23 (провадження 2/761/1587/2025), позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, направлено за підсудністю до Томаківського районного суду Дніпропетровської області.
Проте, судом було встановлено, що розпорядженням Голови Верховного Суду від 10 березня 2022 року № 4/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість суду здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність справ Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з визначенням територіальної підсудності справ за Томаківським районним судом Дніпропетровської області, однак надалі, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 14.09.2022 № 49/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Жовтневий районний суд м. Запоріжжя. В той час як судом помилково цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП ухвалено направити за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Томаківського районного суду Дніпропетровської області.
Відповідно до ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.
При цьому описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини судового рішення, оскільки в цьому випадку будь-яка описка має істотне значення, тому що може утруднити його виконання. Не є описками помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для виправлення описки у мотивувальній частині ухвали та в першому абзаці резолютивної частини ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2025 року у справі №761/37134/23 (провадження 2/761/1587/2025).
Враховуючи викладене та керуючись ст. 260, 269, 352-355 ЦПК України, суддя,
Виправити описку в ухвалі Шевченківського районного суду міста Києва від 10.04.2025 року у справі №7 61/37134/23 (провадження 2/761/1587/2025), а саме:
- передостанній абзац мотивувальної частини частини ухвали викласти в наступній редакції: "У зв'язку з тим, що позивач, звертаючись з даним позовом до суду, на власний розсуд та за власним бажанням обрав загальні правила підсудності та послався на ст. 27 ЦПК України, в той час як місце проживання або перебування відповідача не зареєстровано на території, віднесеній до юрисдикції Шевченківського районного суду міста Києва, враховуючи положення ч. 1 ст. 27 ЦПК України, суд приходить до висновку про направлення матеріалів позовної заяви за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя".
- абзац перший резолютивної частини ухвали викласти в наступній редакції: «Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП - направити за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя».
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України.
СУДДЯ І.П.РОМАНИШЕНА