Справа № 761/45825/24
Провадження № 1-кс/761/30282/2024
20 грудня 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , власника тимчасово вилученого майна - ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100000001400, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 грудня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, -
09.12.2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , в якому, з урахуванням уточнень, ставилось питання про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 07 грудня 2024 року під час огляду місця події (дорожньо-транспортної пригоди) - проїзної частини вул. Дніпровська набережна, перед перехрестям з вул. Березняківською у м. Києві, а саме на: марки «Тоyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та який було поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Г.Хоткевича, 20-Б, з забороною користування, розпорядження та відчуження вказаного транспортного засобу.
Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що СУ ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024100000001400, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 грудня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
Прокурор зазначає, що 07.12.2024 приблизно о 07 год. 40 хв., ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «Toyota Camгу», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись на червоний сигнал світлофору по проїзній частині вул. Дніпровська набережна, перед регульованим перехрестям з вул. Березняківською у м. Києві скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка переходила проїзну частину по регульованому пішохідному переході на зелений сигнал світлофора для пішоходів. В подальшому автомобіль «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 здійснив зіткнення з автомобілем "Hyundai Santa Fe" р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_8 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 отримала тілесні ушкодження від яких загинула на місці пригоди.
Так, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на автомобілі марки "Toyota Camry", р.н. НОМЕР_1 утворилися механічні пошкодження та залишилися сліди, у зв'язку з чим, під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 07.12.2024 вказаний автомобіль було вилучено та поміщено на територію спеціального майданчику для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20-Б.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 автомобіль марки «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 належить ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Того ж дня, автомобіль марки «Toyota Camry», р.н. НОМЕР_1 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, про що слідчим винесена відповідна постанова.
Прокурор вказує, що з метою перевірки технічного стану автомобіля марки «Тоyota Camry», р.н. НОМЕР_1 у кримінальному провадженні призначено судову автотехнічну експертизу технічного стану вказаного автомобіля.
Крім того в ході проведення досудового розслідування може виникнути необхідність у призначення інших експертиз для проведення яких потрібно надати експертам зазначений транспортний засіб.
Прокурор у кримінальному провадженні у судове засідання не з'явився. Присутній у судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених. Надав слідчому судді письмові уточнення до клопотання щодо державного номерного знаку автомобіля.
Власник тимчасово вилученого майна ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, вважаючи, що у накладенні арешту не має потреби.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, згідно зі статтями 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги винесення слідчим постанови про визнання майна речовим доказом та наявність достатніх доказів того, що майно, зазначене у клопотанні відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а саме є майном, щодо якого є наявність розумних підозр, що воно могло зберегти на собі сліди кримінального правопорушення, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, передачі та відчуження такого майна, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 07 грудня 2024 року під час огляду місця події (дорожньо-транспортної пригоди) - проїзної частини вул. Дніпровська набережна, перед перехрестям з вул. Березняківською у м. Києві а саме на: марки «Тоyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та який було поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Г.Хоткевича, 20-Б, з забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися зазначеним транспортним засобом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024100000001400, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 грудня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, тимчасово вилучене 07 грудня 2024 року під час огляду місця події (дорожньо-транспортної пригоди) - проїзної частини вул. Дніпровська набережна, перед перехрестям з вул. Березняківською у м. Києві, а саме на: марки «Тоyota Camry», р.н. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та який було поміщено на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: м. Київ, вул. Г.Хоткевича, 20-Б, з забороною відчужувати, розпоряджатися та користуватися зазначеним транспортним засобом.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1