Справа № 761/60/25
Провадження № 1-кс/761/1001/2025
14 січня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представників власника тимчасово вилученого майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024001110000024, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 червня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -
06.01.2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 72024001110000024, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 червня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, в якому ставилось питання про накладення, з метою збереження речових доказів, арешту на майно, тимчасово вилучене 24 грудня 2024 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон iPhone 11 (IMEI: НОМЕР_1 ).
Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024001110000024, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 червня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Так, прокурор зазначає, що службові особи ТОВ «КД «Вацак» (код ЄДРПОУ 42796845), діючи у період із 01 січня 2022 року по 27 травня 2024 року, умисно організували протиправну схему ухилення від сплати податків з використанням підконтрольних фізичних осіб - підприємців (далі по тексту - ФОП), які перебувають на спрощеній системі оподаткування (друга група). За наявною інформацією, зазначена схема реалізовується через мережу магазинів, що функціонують під брендом «VATSAK», з використанням реквізитів підконтрольних ФОП. Серед таких осіб встановлено, зокрема, ФОП ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ФОП ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ФОП ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ФОП ОСОБА_15 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ФОП ОСОБА_16 (РНОКПП НОМЕР_10 ), ФОП ОСОБА_17 (РНОКПП НОМЕР_11 ), ФОП ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_12 ), ФОП ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_13 ), ФОП ОСОБА_20 (РНОКПП НОМЕР_14 ), ФОП ОСОБА_21 (РНОКПП НОМЕР_15 ), ФОП ОСОБА_22 (РНОКПП НОМЕР_16 ), ФОП ОСОБА_23 (РНОКПП НОМЕР_17 ), ФОП ОСОБА_24 (РНОКПП НОМЕР_18 ), ФОП ОСОБА_25 (РНОКПП НОМЕР_19 ), ФОП ОСОБА_26 (РНОКПП НОМЕР_20 ), ФОП ОСОБА_27 (РНОКПП НОМЕР_21 ) та інших, загальною кількістю 126 осіб.
Зазначена схема передбачає виробництво кондитерських виробів ТОВ «КД «Вацак», їх первинну реалізацію на реквізити підконтрольних ФОП за суттєво заниженими цінами та подальшу реалізацію через торгові точки «VATSAK» кінцевим споживачам за ринковими цінами. Наприклад, торт «Полуничка» 500 г реалізовувався ТОВ «КД «Вацак» підконтрольним ФОП за ціною 210 грн (включаючи ПДВ), тоді як його ринкова ціна становить 420 грн. Аналогічно, торт «Вернісаж» 950 г реалізовувався за ціною 123 грн (включаючи ПДВ), тоді як його ринкова ціна становить 246 грн. Таке заниження вартості товару дозволяло службовим особам ТОВ «КД «Вацак» приховувати реальний обсяг доходу та зменшувати податкові зобов'язання підприємства.
Протиправна діяльність службових осіб підтверджується результатами негласних слідчих (розшукових) дій (далі по тексту НСРД), проведених відносно службових осіб ТОВ «КД «Вацак». Зокрема, під час аналізу телефонних розмов та даних серверів Державної податкової служби України встановлено, що зазначені особи використовували одну IP-адресу ( НОМЕР_22 ) із підконтрольними ФОП для подання звітної документації. Також у ході НСРД виявлено факти централізованого управління фінансово-господарською діяльністю ФОП із боку службових осіб ТОВ «КД «Вацак», що підтверджує відсутність самостійності у здійсненні підприємницької діяльності фізичними особами.
Крім того, детективами проведено огляди торгових точок, які оформлені в стилі бренду «VATSAK» із використанням логотипів і корпоративних кольорів товариства. За результатами оглядів встановлено, що в усіх брендованих магазинах господарську діяльність здійснюють виключно фізичні особи-підприємці, які використовують одну й ту саму IP-адресу ( НОМЕР_22 ), що співпадає з IP-адресою, яка використовується ТОВ «КД «Вацак» для подання звітності. Це є додатковим підтвердженням того, що діяльність ФОП координується службовими особами ТОВ «КД «Вацак» і є частиною централізованої схеми ухилення від сплати податків.
Судова практика свідчить, що в аналогічних випадках доведення залежності господарської діяльності ФОП від юридичної особи та фактів централізованого управління з боку останньої визнається достатньою підставою для встановлення неправомірності використання спрощеної системи оподаткування. Зокрема, у постанові Верховного Суду України від 25.06.2019 року у справі №826/11694/16 наголошується, що використання юридично незалежних суб'єктів підприємницької діяльності з метою мінімізації податкових зобов'язань суперечить принципам податкового законодавства.
Також у постанові Касаційного адміністративного суду від 15.03.2021 року у справі №826/6529/18 було підтверджено, що систематичне використання однакових IP-адрес, централізоване управління бізнес-процесами та спільне використання ресурсів є достатніми ознаками для встановлення залежності господарської діяльності.
На підставі вказаних обставин, підтверджених як фактичними даними, так і судовою практикою, дії службових осіб ТОВ «КД «Вацак» є такими, що спрямовані на ухилення від сплати податків через створення централізованої схеми управління підконтрольними ФОП, які номінально перебувають на спрощеній системі оподаткування.
Вказаний механізм реалізації кондитерських виробів дозволяє акумулювати прибуток від реалізації такої продукції службовим особам ТОВ «КД «Вацак» не на товаристві, що виступає платником податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, а на суб'єктах господарської діяльності, що перебувають на спрощеній системі оподаткування та мають право на заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ПКУ, на сплату єдиного податку, що становить для другої групи 20% від мінімальної заробітної плати на місяць, що встановлюється ЗУ «Про Державний бюджет України».
11.12.2024 в рамках цього кримінального провадження було призначено судово - економічну експертизу з метою перевірки відомостей викладених в аналітичному продуктів, що став підставою для початку досудового розслідування.
Враховуючи зібрані матеріали, що містяться в вказаному кримінальному провадженні детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України на підставі ухвали про надання дозволу на проведення обшуку слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_28 від 12 грудня 2024 року (справа №761/46152/24, провадження № 1-кс/761/30462/2024) проведено обшук за місцем проживання головного бухгалтера ТОВ «КД «Вацак» ОСОБА_22 , в приватному будинку розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .
За результатами проведення обшуку було виявлено та вилучено мобільний телефон iPhone 11 (IMEI: НОМЕР_1 ), у якому міститься інформація, що має значення для досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
Прокурор вказує, що виявлений у телефоні iPhone 11 (IMEI: НОМЕР_1 ) інформаційний масив включає дані, які підтверджують фактичне перебування фізичних осіб-підприємців під управлінським та фінансовим контролем службових осіб ТОВ «Кондитерський Дім «Вацак».
Судова практика, наприклад, постанова Верховного Суду України у справі № 757/3550/18-к, визнає електронні докази, отримані із мобільних пристроїв, належними та допустимими за умови, якщо їх вилучення і дослідження здійснено із дотриманням процесуальних гарантій. Це включає забезпечення цілісності даних, підтвердження їх автентичності та залучення результатів експертизи до матеріалів кримінального провадження.
Отримана з мобільного телефону інформація дозволяє встановити такі обставини:
Реальну роль фізичних осіб-підприємців у фінансово-господарських операціях, які мали бути формально незалежними, але фактично здійснювалися під контролем ТОВ «Кондитерський Дім «Вацак».
Факти координації дій службовими особами ТОВ «Кондитерський Дім «Вацак», які могли бути спрямовані на ухилення від оподаткування чи приховування частини доходів.
Склад учасників і способи реалізації схем, спрямованих на порушення податкового законодавства.
Згідно з положеннями ст. 94 КПК України, слідчий чи прокурор оцінює зібрані докази в їх сукупності, керуючись принципами достатності та взаємного зв'язку доказів. Вилучена інформація з телефону може бути використана для підтвердження факту управлінського контролю над ФОП, доведення участі службових осіб ТОВ «Кондитерський Дім «Вацак» у схемах ухилення від оподаткування та формування доказової бази, необхідної для притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Таким чином, інформація, вилучена з мобільного телефону, є важливим доказом у цьому кримінальному провадженні. Вона підтверджує обставини, які мають суттєве значення для доведення вини осіб, причетних до організації фінансово-господарської діяльності, що суперечить законодавству. Належне документування та використання цієї інформації забезпечить реалізацію принципів законності, справедливості та верховенства права у ході розслідування.
25.12.2024 вищезазначені речі були визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження № 72024001110000024 від 19.06.2024, про що винесено відповідну постанову.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 та слідчий ОСОБА_4 клопотання підтримали та просили його задовольнити з підстав у ньому наведених.
Представники власника тимчасово вилученого майна - адвокати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проти задоволення клопотання заперечували. Звертали увагу слідчого судді на те, що ухвалою про надання дозволу на проведення обшуку відмовлено органу досудового розслідування у дозволі на відшукання та вилучення мобільних телефонів.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку присутніх у судовому засіданні учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Оцінивши в сукупності долучені прокурором до клопотання матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що звертаючись з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна останній не навів достатніх доказів для однозначного висновку про відповідність вказаного майна критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, а також про співмірність обмеження права власності на вказаний у клопотанні мобільний телефон завданням кримінального провадження.
Так, як вбачається із долучених до клопотання матеріалів, під час проведення обшуку ОСОБА_22 добровільно було надано доступ до належного їй мобільного телефону та вказаний мобільний телефон було оглянуто слідчим, однак до клопотання не долученого відповідного протоколу огляду.
Крім того, відповідно до положень відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
В той же час, прокурором до клопотання не долучено доказів, що вказаний мобільний телефон є засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення, або ж що вилучення вказаного мобільного телефону було необхідним для проведення експертного дослідження.
За таких обставин, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення поданого клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 117, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання прокурора третього відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024001110000024, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 червня 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - відмовити.
Майно, що було тимчасово вилучено 24 грудня 2024 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон iPhone 11 (IMEI: НОМЕР_1 ) - негайно повернути особі, у якої його було вилучено, або її представнику.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя ОСОБА_1