Справа №760/13444/24 2/760/5739/25
09 квітня 2024 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Верещінської І.В., за участі секретаря Негари А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ( ОСОБА_1 ), треті особи: ОСОБА_4 , Друга Київська державна нотаріальна контора про визнання недійсним заповіту, -
У провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебуває вищезазначена цивільна справа.
09.04.2024 ОСОБА_1 в судовому засіданні було заявлено відвід головуючому судді. В обґрунтування відводу зазначає, що вважає що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки прямо чи побічно заінтересована у результаті розгляду справи, навмисно затягує розгляд, а також є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості та об'єктивності судді.
З цих підстав просить відвести головуючого суддю Солом'янського районного суду міста Києва Верещінську І.В.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Розглянувши заяву про відвід головуючого судді, суд зазначає наступне.
Статтею 36 ЦПК України визначені підстави для відводу (самовідводу) судді.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно ст. 37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
За умовами ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України).
Крім того, ч.4 ст.36 ЦПК України чітко встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 Постанови № 8 від 13 червня 2007 р. «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення в порядку, визначеному положеннями ЦПК України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейським судом з прав людини у рішенні в справі «Білух проти України» від 09 листопада 2006 року зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
При вирішенні справи Європейський суд у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У пункті 52 цього ж рішення щодо об'єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.
Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
При цьому суд вважає, що наявність об'єктивного критерію має визначатися виходячи з об'єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу.
Будь - яких посилань на наявність суб'єктивного критерію, тобто вчинення суддею дій, які б свідчили про прояви упередженості чи безсторонності, заявником не зазначено.
Таким чином, підстави, викладені заявником в обґрунтування поданої заяви про відвід, не ґрунтуються на законі, фактичних обставинах справи, і є лише його суб'єктивною точкою зору з цього приводу.
З поданої заяви не встановлено наявності особистої прихильності або упередженості судді, а також не вбачається наявності будь-яких обставин, що свідчать про те, що головуючий суддя не є об'єктивним та порушує вимоги цивільного процесуального законодавства.
Зазначені в заяві ОСОБА_1 обставини не можуть свідчити про необ'єктивність або упередженість судді.
Суд звертає увагу ОСОБА_1 , що дана справа згідно ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 19.08.2024 року розглядається в порядку загального позовного провадження, в якому призначено підготовче судове засідання. Саме в підготовчому судовому засіданні, в силу вимог ст.197 ЦПК України, суд, зокрема, вирішує питання про прийняття зустрічного позову, вирішує питання про витребування доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, вирішує питання про призначення експертизи, вирішує інші заяви та клопотання учасників справи та ін.
Твердження ОСОБА_1 , що суд розглядає клопотання її опонента, а не розглядає клопотання заявниці, не відповідає дійсності, що підтверджується матеріалами справи.
З точки зору закону такі обставини не є підставою для сумнівів в об'єктивності судді та відводу, а є процесуальними діями, врегульованими законом, право оскарження яких мають учасники процесу в установленому цивільним процесуальним законом порядку.
Виходячи з цього, підстави для задоволення заяви відсутні.
Відповідно до частин 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відвід заявлено ОСОБА_1 заявлено в судовому засіданні, тому питання про відвід вирішується невідкладно.
Враховуючи викладене, дослідивши обставини, викладені в поданій заяві, оцінивши наведені доводи, суд вважає, що підстави для задоволення заявленого відводу відсутні, не встановлено обставин необ'єктивності чи упередженості судді, а наведені заявником твердження не є підставами для відводу.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ( ОСОБА_1 ), треті особи: ОСОБА_4 , Друга Київська державна нотаріальна контора про визнання недійсним заповіту - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Верещінська