СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/5718/25
пр. № 1-кп/759/1071/25
14 квітня 2025 року м.Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100080000636 від 11.02.2025 стосовно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красилівка Київської області, громадянина України, українця, з середньо - спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей 2013, 2017 та 2021 року народження, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 ,
встановив:
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_3 08.02.2025, приблизно о 15 годині 22 хвилини, перебуваючи у приміщенні магазину «Єва», що розташований по вул. Берковецька, 6-Д, в м. Києві, діючи з корисливим мотивом, з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи, що в країні введено воєнний стан і, відповідно, знаходячись в умовах воєнного стану, таємно викрав чуже майно, яке належить ТОВ «РУШ» на загальну суму 3119 гривень 20 копійок (без урахування ПДВ).
При цьому, 08.02.2025, приблизно о 15-01 год., ОСОБА_3 прийшов до магазину «Єва», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Берковецька, 6-Д, та, знаходячись в приміщенні торгівельного залу даного магазину, керуючись корисливим мотивом, вирішив вчинити таємне викрадення чужого майна, яке належить ТОВ «РУШ» з метою подальшого обернення його на власну користь.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, користуючись тим, що за його діями ніхто з оточуючих не спостерігає, взяв з торгівельних полиць чуже майно, що належить ТОВ «РУШ», а саме: парфумована вода чоловіча «Versace Eros», об?ємом 50 мл, код товару 637339, в кількості 1 шт., вартістю 3119 гривень 20 копійок, без урахування ПДВ, яку сховав до кишені своїх штанів.
В подальшому, маючи намір таємно викрасти вказане чуже майно, яке належить ТОВ «РУШ» та розпорядитися ним на власний розсуд, ОСОБА_3 , 08.02.2025, приблизно о 15 годині 22 хвилини, прослідував до виходу з магазину «Єва», розташованого по вул. Берковецька, 6-Д, в м. Києві, перетнувши касову зону та не розрахувавшись за товар, який знаходився у кишені його штанів, залишивши приміщення магазину з викраденим майном.
Заволодівши в такій спосіб чужим майном, ОСОБА_3 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши ТОВ «РУШ» майнову шкоду на загальну суму 3119 гривень 20 копійок, без урахування ПДВ.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.185 КК України, визнав повністю та надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину. Просив суд суворо його не карати, про скоєне дуже шкодує.
Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорювались фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження всіх доказів по справі та обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, які характеризують його особу. При цьому, судом роз'яснено учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 , дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
При кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 суд зазначає, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк дії якого надалі неодноразово продовжувався та який діє дотепер, тобто правовий режим воєнного стану діяв на час вчинення вказаного вище діяння.
Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжкого злочину, відношення обвинуваченого до скоєного, який критично оцінює свою поведінку, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на спеціальних обліках не перебуває, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, офіційно не працює (підробляє кухарем).
Обставинами, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_3 , є щире каяття, яке полягає у відвертому особистому осуді обвинуваченим своєї поведінки, негативному морально-психологічному ставленні до скоєного, розкриттям усіх обставин кримінального правопорушення; активне сприяння розкриттю злочину, яке полягає у добровільній допомозі слідству шляхом повідомлення правоохоронним органам та суду фактів у справі; а також добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлені.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Враховуючи вищенаведене, з огляду на особу обвинуваченого, конкретні обставини вчинення злочину, відсутність спричинення тяжких наслідків, наявність по справі обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, приймаючи до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, який в судовому засіданні запевнив, що в подальшому не допускатиме протиправної поведінки та просив надати йому можливість стати на шлях виправлення, з урахуванням позиції прокурора, який в судових дебатах запропонував звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим призначає покарання в межах санкцій статті за якою він визнається винуватим у виді позбавлення волі, звільнивши на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням та покладенням передбачених ст.76 КК України обов'язків.
На думку суду, саме таке покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нового злочину, досягнення мети, визначеної ст. 50 КК України.
Викладена позиція суду відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справ застосовується як джерело права, зокрема у справі Скоппола проти Італії від 17 вересня 2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Цивільний позов не заявлений.
Питання щодо долі речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
Оскільки до обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано положення ст. 75 КК України, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення та дані про особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне скасувати запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 на стадії досудового розслідування у виді домашнього арешту у нічний час доби.
Керуючись ч.4 ст.185, ст.ст.50, 65- 67, 75,76 КК України, ст.ст. 369-371, 373- 376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 2 (два) роки.
Згідно з ч.1 ст. 76 КК України протягом іспитового строку покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 14 квітня 2025 року.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3 у виді домашнього арешту у нічний час доби - скасувати.
Речові докази:
-парфумовану воду чоловічу «Versace Eros», об?ємом 50 мл, яка зберігається в камері схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у місті Києві, після набрання вироком законної сили,- повернути власнику.
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч.2 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1