Справа № 758/6753/24
Категорія 38
15 січня 2025 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Годованюк Ю.Р., за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (надалі за текстом - позивач) звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 21.04.2023 року відповідач уклала з ТОВ «Авентус Україна» кредитний договір № 6586889, згідно з яким отримала кредит. 24.11.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем укладено договір факторингу №24112023, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги до відповідача згідно Реєстру боржників. 24.11.2023 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 33 502 грн. 26.04.2023 року відповідач уклала з ТОВ «Аванс Кредит» кредитний договір № 14677-04/2023, згідно з яким отримала кредит. 12.06.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Інвеструм Груп» укладено договір факторингу №12062023, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «Інвеструм Груп» за плату належні йому права вимоги до відповідача згідно Реєстру боржників. 27.12.2023 року між ТОВ «Інвеструм Груп» та позивачем укладено договір факторингу №27122023-1, у відповідності до умов якого ТОВ «Інвеструм Груп» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги до відповідача згідно Реєстру боржників. 27.12.2023 року позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 11 731,20 грн. Оскільки боржник у добровільному порядку не сплачує наявну заборгованість за кредитами, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою суду від 05.06.2024 року відкрито провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач відзив у встановлений строк не подала, у судові засідання явку свого представника не забезпечила, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від неї не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, наявні всі передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України підстави умови для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
21.04.2023 року відповідач уклала з ТОВ «Авентус Україна» кредитний договір № 6586889, згідно з яким отримала кредит (а.с. 6-10).
24.11.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та позивачем укладено договір факторингу №24112023, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги до відповідача згідно Реєстру боржників. (а.с. 14 - 16).
Згідно Реєстру боржників від 24.11.2023 року до договору факторингу № 24112023 від 24.11.2023 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 33 502 грн., яка складається з: 14 000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 19 502 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами (а.с. 18).
26.04.2023 року відповідач уклала з ТОВ «Аванс Кредит» кредитний договір № 14677-04/2023, згідно з яким отримала кредит (а.с. 26-27).
12.06.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Інвеструм Груп» укладено договір факторингу №12062023, у відповідності до умов якого ТОВ «Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ «Інвеструм Груп» за плату належні йому права вимоги до відповідача згідно Реєстру боржників (а.с. 29-31).
27.12.2023 року між ТОВ «Інвеструм Груп» та позивачем укладено договір факторингу №27122023-1, у відповідності до умов якого ТОВ «Інвеструм Груп» передає (відступає) позивачу за плату належні йому права вимоги до відповідача згідно Реєстру боржників (а.с. 32-33).
Згідно Реєстру боржників від 27.12.2023 року до договору факторингу № 27122023-1 від 27.12.2023 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 11 731,20 грн., яка складається з: 6 000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 5 731,20 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 35).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. ст. 525 - 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
У відповідності зі ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 1 ст. 550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право на звернення стягнення на предмет застави.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що відповідач скористалася кредитними коштами, однак, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала.
Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача, відповідно до розрахунку її заборгованості перед позивачем, становить 33 502 грн., яка складається з: 14 000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 19 502 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами та 11 731,20 грн., яка складається з: 6 000 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 5 731,20 грн. - сума заборгованості за відсотками, що всього становить 45 233,20 грн.
Згідно вимог ст. ст. 76 - 77, 79 - 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Таким чином, виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що позивач порушила умови кредитних договорів, а відтак, з неї слід стягнути на користь позивача заборгованість в сумі 45 233,20 грн.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору у розмірі 3 028 грн.
Керуючись ст. ст. 19, 259, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354-356 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 45 233 (сорок п'ять тисяч двісті тридцять три) гривні 20 копійок;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень;
Повне найменування сторін:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014);
відповідач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії;
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги;
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Гребенюк