Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/5185/24
Провадження № 1-кп/758/201/25
14.04.2025 року місто Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду у м. Києва кримінальне провадження № 12024100070000490 від 08.03.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, який не має на утриманні малолітніх дітей, офіційно не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 22.01.2018 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 2 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі;
- 25.05.2018 Деснянським районним судом м. Чернігова ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4років 6місяців позбавлення волі;
- 07.12.2018 Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70, ст. 71 КК України до 4 років 10 місяців позбавлення волі;
- 09.08.2019 Деснянським районним судом м. Чернігова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 та ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 26.05.2023 за відбуттям строку покаранню;
- 16.01.2024 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді арешту на строк 1 місяць.
- 22.01.2025 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309, ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 70 К України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.186 КК України, -
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого у подальшому продовжено до 13.05.2024.
Так, ОСОБА_6 , 08.03.2024 приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував біля кіоску «М?ясощі-Ковбасощі», що належить ФОП « ОСОБА_7 », розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . В цей час, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану, що належить ФОП « ОСОБА_7 ».
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків, в умовах воєнного стану, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення умисного корисливого злочину проти власності, 08.03.2024 приблизно о 15 год. 30 хв., підійшовши до віконця продавця магазину «М?ясощі-Ковбасощі», з метою відволікти увагу працівника магазину від кошика з грошима, попросив продавчиню принести товар, який знаходився в іншому краю холодильної вітрини магазину. В момент, коли продавщиця стояла спиною до ОСОБА_6 , останній протягнув руку у щілину, яка була між внутрішньою частиною стіни магазину та холодильною вітриною, до корзинки з грошима та схопив грошові кошти.
Після чого, дії ОСОБА_6 були помічені працівницею магазину ОСОБА_8 , яка зробила зауваження ОСОБА_6 , оскільки останній вже тримав грошові кошти в своїй руці, однак, ОСОБА_6 , відреагувавши на зауваження працівниці та усвідомивши, що його дії більше не являються непоміченими для оточуючих, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, незважаючи на прохання та вимоги працівниці магазину ОСОБА_8 , тримаючи грошові кошти в руці, лишив частину грошей у кіоску.
Після цього, з іншою частиною коштів, ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим завдав ФОП « ОСОБА_7 », матеріальну шкоду на загальну суму 980 гривень.
Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у відкритому викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, вказаних в обвинувальному акті та встановлених судом, наведених вище, визнав, суду показав, що близько 12:00 год. був біля магазину, назву магазину і дату точно не пам'ятає, зустрів там незнайому дівчину і знайомого хлопця, разом вживали алкогольні напої. Після чого попросив у цієї дівчини телефон для того, щоб подзвонити, але потім побіг з телефоном. Зобов'язався більше не вчиняти кримінальних правопорушень, щиро каявся.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 суду показав, що він є власником магазину «М'ясич-Ковбасич», йому 08 березня 2024 року зателефонував продавець та повідомив, що викрали кошти з магазину, до обвинуваченого претензій не має.
Свідок ОСОБА_10 суду показала повідомила суд, що вона перебувала в кав'ярні, точної дати та часу не пам'ятає, побачила, як біжить жінка у формі продавця за чоловіком, який при собі тримав пакет, вона намагалася його затримати, кричала на допомогу, але чоловіка вона не здогнала.
Свідок ОСОБА_11 показав, що 08.03.2024 року біля магазину «АТБ» за адресою: м. Київ, просп. Порика, 13А, є магазин з ковбасами, почув крики і побачив особу, яка вибігла з магазину за ним вибігла жінка і почала кричати. Чоловік, який був в синій куртці перебіг через пішохідний перехід і побіг в сторону парку. ОСОБА_11 знаючи місцевість поїхав за чоловіком, який переодягнув в парку куртку на червону, вибіг з парку та зупинив маршрутку і зайшов до неї. ОСОБА_11 наздогнав маршрутне таксі та затримав ОСОБА_6 .
Відповідно до ч. 3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження всіх інших доказів, оскільки після допиту свідків та потерпілого обвинувачений повністю визнав себе винним, фактичні обставини вчинення обвинуваченим вищевказаного кримінального правопорушення ніким із учасників судового провадження не оспорювались, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, наслідки учасникам роз'яснені та вони не заперечують.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Також відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.
Оцінюючи докази в їх сукупності, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, тобто ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, ч. 4 ст. 186 КК України.
При обранні виду та міри покарання суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений раніше неодноразово судимий, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, не працевлаштований, неодружений.
Як обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд враховує його щире каяття.
Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого, є рецидив злочину.
Відповідно до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших кримінальних правопорушень.
Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставин його вчинення, зважаючи на обставини, що пом'якшують та обтяжують вину обвинуваченого, відомості, що характеризують його особу, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, суд вважає, що покаранням необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання, визначене у межах, установлених у санкції ч. 4 ст. 186 КК України, у вигляді позбавлення волі.
Суд також вважає, що відсутні підстави для застосування до обвинуваченого іншого виду покарань та відповідно положень ст. ст. 69, 75 КК України.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.
Як вбачається з матеріалів справи, обвинувачений ОСОБА_6 вчинив дане кримінальне правопорушення до постановлення вироку Святошинського районного суду м. Києва від 22 січня 2025 року, яким його засуджено за ч. 2 с. 309, ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. А тому, йому необхідно призначити остаточне покарання відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням.
При цьому у строк покарання, остаточно призначеного даним вироком суду, ОСОБА_6 необхідно зарахувати покарання, частково відбуте за попереднім вироком за правилами, передбаченими в ст. 72 КК України і строк відбуття покарання рахувати з дня фактичного затримання.
На підставі ст. 100 КПК України, суд вирішує долю речових доказів.
Речові докази: відеозапис протоколу затримання від 08.03.2024 року, - підлягає залишенню у матеріалах кримінального провадження, грошові кошти у сумі 980 гривень, які передані на відповідальне зберігання довіреній особі ФОП « ОСОБА_7 », - залишити у його володінні.
Мобільний телефон марки «Nokia» чорного кольору, - повернути власнику.
Питання про майно, на яке накладено арешт, слід вирішити в порядку ст. 174 КПК України.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 25.03.2024 року у справі № 758/3023/24 на грошові кошти у сумі 980 гривень та мобільний телефон фірми «Nokia» чорного кольору, підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 366-368, 371, 374, 376, 395 КПК України, -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 22 січня 2025 року більш суворим покаранням за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з моменту його затримання - 08 березня 2024 року, зарахувавши у строк покарання попереднє ув'язнення відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі).
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 25.03.2024 року у справі № 758/3034/24 на грошові кошти у сумі 980 гривень та мобільний телефон фірми «Nokia» чорного кольору,- скасувати.
Речові докази: відеозапис протоколу затримання від 08.03.2024 року, - підлягає залишенню у матеріалах кримінального провадження, які знаходяться в матеріалах даної справи; грошові кошти у сумі 980 гривень, які передані на відповідальне зберігання довіреній особі ФОП « ОСОБА_7 », - залишити у його володінні; Мобільний телефон марки «Nokia» чорного кольору, - повернути власнику.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Подільський районний суд м. Києва, а обвинуваченим, який утримується під вартою, - в той самий строк з дня отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя:
ОСОБА_1