Справа № 445/2499/24
провадження № 2/445/295/25
14 квітня 2025 року
Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бакаїм М.В.
секретаря судового засідання Назар С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТзОВ ФК «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним
18.10.2024 позивач ТзОВ «Фінансова компанія «Процент» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Обґрунтовує позовну заяву тим, що відповідно до укладеного Кредитного договору №2564-1773-1 від 19.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» (торгова марка «PROCENT») та ОСОБА_1 , останній отримала кредит у розмірі 5 000,00 гривень, строком на 365 днів (до 18.11.2024 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "Ощадбанк" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5 % від суми кредиту за кожен день користування (1277,5% річних). Зазначає, що кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації Відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Стверджує, що кредитний договір був підписаний 19.11.2023 року о 16:05:07 год. шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 962193 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua. Посилається на те, що кредитні кошти були відправлені відповідачу 19.11.2023 року на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "Ощадбанк", що підтверджується чеком. Вказує на те, що починаючи з 19.12.2023 року, ОСОБА_1 має обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, однак в порушення зобов'язань не сплачує її. Зазначає, що у зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором по нарахованим та не сплаченим процентам станом на 14.09.2024 року становить 52 500,00 гривень за період з 19.11.2023 року по 14.09.2024 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. кредитного договору за ставкою 3,5 % за кожен день користування кредитом (1277,5% річних) та графіку платежів.
Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» заборгованість за кредитним договором №2564-1773-1 від 19.11.2023 року по нарахованим та несплаченим процентам у розмірі 52 500,00 гривень за період з 19.11.2023 року по 14.09.2024 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. кредитного договору за ставкою 3,5 % за кожен день користування кредитом (1277,5% річних), а також судові витрати у розмірі 2422,40 гривень та 10 000,00 гривень витрат на правову допомогу.
Ухвалою Золочівського районного суду Львівської області м. Золочів від 07.11.2024 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачу ОСОБА_1 надано термін на подання відзиву на позовну заяву, позивачу роз'яснено право подати відповідь на відзив та відповідачу право на подання заперечень на відповідь на відзив. Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву від відповідача не надходило.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» - Руденко К.В. у судове засідання не з'явився, однак скерував до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечують проти винесення заочного рішення. Просять позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання в порядку, передбаченому положеннями ст. 129-131 ЦПК України; відомостей про поважність причин неявки суду не надав.
У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Положеннями ст. 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень ст. ст. 12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню зважаючи на наступне.
Досліджені судом докази та застосовані норми права.
Судом встановлено, що 19.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОЦЕНТ» (торгова марка «PROCENT») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №2564-1773-1, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 5 000,00 гривень, строком на 365 днів (до 18.11.2024 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ "Ощадбанк" зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,5 % від суми кредиту за кожен день користування (1277,5% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації Відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.13-19). Кредитні кошти були відправлені відповідачу 19.11.2023 року на платіжну картку емітовану АТ №516780ХХХХХХ9398 "Ощадбанк", що підтверджується чеком 687873082 від 19.11.2023 року.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2564-1773-1 від 19.11.2023 року, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором по нарахованим та не сплаченим процентам станом на 14.09.2024 року становить 52 500,00 гривень за період з 19.11.2023 року по 14.09.2024 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 3,5 % за кожен день користування кредитом (1277,5% річних) та Графіку платежів.
Детальна хронологія оформлення позики, у тому числі на умовах фінансового кредиту, за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем (інтернет ресурсу https://procent.com.ua) відображається з Витягу з ІТС.
Окрім цього, на головній сторінці сайту про компанію https://procent.com.ua клієнт має право ознайомитись з Правилами надання кредитів, примірником кредитного Договору та іншими документами.
Відповідно до ч.1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови(пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 3,5 % від суми кредиту за кожен день користування (1277,5% річних). Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. Кредитного договору становить 365 днів. Відповідно до п.1.3. періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 10 днів, що відображено в Додатку №1 до Кредитного договору. Відповідно до п.п. 2.4.1. Кредитного договору, позичальник зобов'язується у встановлений строк (п. 1.3. Кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування. Згідно п. 4.2 Кредитного договору, нарахування процентів за Кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у пункту 1.1. Кредитного договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 8 цього Договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. Тобто, у межах строку кредитування відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу проценти періодичними платежами кожні 10 днів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , в порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договорами, кредитні кошти не повернув. Отримання відповідачем кредитних коштів підтверджено чеком № 687873082 від 19.11.2023 року (а.с.20), та відповідно розрахунком заборгованості за кредитним договором №2564-1773-1 станом на 14.09.2024 року, за яким загальна заборгованість становить 57 500,00 гривень, з яких 5 000 грн. - це строкова заборгованість за сумою кредиту, 52 500 грн. - це прострочена заборгованість по несплаченим процентам за користування кредиту.
Проте, Позивач звертає стягнення виключно на прострочені до оплати проценти за користування кредитом за період з 19.11.2023 року по 14.09.2024 року у розмірі 52 500,00 гривень. Тобто, позивач не вимагає та не пред'являє вимоги дострокового повернення суми кредиту відповідно до п. 2.1.2, 2.1.6, 4.7 Кредитного договору, ч.2 ст. 1050 ЦК України, ч.4 ст. 16 Закону України « Про споживче кредитування».
Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, суд вбачає підстави для задоволення позову та присудження до стягнення заборгованості за договором на користь позивача у зазначеному розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог, відповідно до норм ст.141 ЦПК України з на користь ТОВ «Фінансова компанія «Процент» підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028, 00 грн., документально підтверджені платіжною інструкцією №1132 від 04.10.2024 року.
Згідно положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із проведенням експертизи.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас, в силу вимог ч.4ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч. 8ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.
Судом встановлено, що 03 червня 2024 року між адвокатом Руденко К.В. та ТзОВ «Фінансова компанія «Процент» був укладений договір про надання правової допомоги №03/06/2024.
Крім цього, позивачем надано Витяг з Реєстру №1 до Акту приймання-передачі наданих послуг №1 до договору про надання правової допомоги № 03/06/2024, згідно якого позивачу було надано юридичних послуг на суму 10 000,00 гривень, а саме: підготовка позовної заяви 9 000 грн.; складання адвокатського запиту 1 000 грн.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).
Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17.
Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини (постанова ВС від 16.02.2023 у справі № 824/9/22 (провадження № 61-11644ав22).
Враховуючи складність справи, характер спірних правовідносин, предмет позову, те, що розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження, виходячи з конкретних обставин справи, віднесення справи до категорії малозначних, а також обсяг наданих адвокатом послуг та долучених до матеріалів справи доказів, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу стороною позивача завищено та такий неспівмірний із заявленим позовом.
Виходячи із наведеного, враховуючи очевидну неспівмірність заявленого розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 5000 грн., що відповідатиме критерію реальності витрат та розумності їх розміру.
За положеннями ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позову судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Таким чином, із відповідача на користь позивача слід стягнути 3 028,00 грн. понесених судових витрат зі сплати судового збору.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.12,13,76-82,89, 141,223,263,265ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (код ЄДРПОУ: 41466388; місцезнаходження: м. Київ, вул. вул. Дегтярівська, 48) заборгованість за кредитним договором №2564-1773-1 від 19.11.2023 року по нарахованим та несплаченим процентам у розмірі 52 500,00 гривень за період з 19.11.2023 р. по 14.09.2024 р.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» (код ЄДРПОУ: 41466388; місцезнаходження: м. Київ, вул. вул. Дегтярівська, 48) судові витрати, що складаються з судового збору у розмірі 3 028,00 грн., документально підтвердженого платіжною інструкцією №1132 від 04.10.2024 р. та витрат на правову допомогу в сумі 5 000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повне судове рішення складено 14.04.2025 року.
Суддя М. В. Бакаїм