Справа № 445/278/25
провадження № 2/445/563/25
(заочне)
11 квітня 2025 року
Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Бакаїм М.В.
секретаря судового засідання Назар С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
Представник АТ КБ "Приватбанк" подав до Золочівського районного суду Львівської області позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору у розмірі 43 010,21 грн.
В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що 18.04.2011 відповідач підписав заяву б/н та приєднався до умов та правил надання банківських послуг та погодився на наступні умови. Відкрито картковий рахунок на який встановлено кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 35 000,00 грн., процентна ставка 40,8 %. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредитну карту № НОМЕР_1 , строк дії 11/14. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі. Відповідач порушив зобов'язання за договором та станом на 17.11.2024 має заборгованість у сумі 43 010,21 грн. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, у зв'язку з чим просив позов задовольнити.
Процесуальні дії у справі.
До суду 25.02.2025 надійшла відповідь на запит про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача.
Ухвалою від 04.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві зазначила клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просити позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі сторін, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог ст. ст. 280-282 ЦПК України вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів та ухвалити заочне рішення.
Згідно ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі письмових доказів відповідно до ст. 223 ЦПК України.
В силу приписів ч.1ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів..
Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, ОСОБА_1 , підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно з якою отримав кредитний ліміт на кредитну карту. Надав згоду, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг складаю договір про надання банківських послуг, на підставі ст. 634 ЦК України.
Відповідно до умов кредитного договору № б.н. від 18.04.2011 укладеного відповідачем з АТ КБ "Приватбанк" відкрито картковий рахунок та встановлено кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 35 000,00 грн., процентна ставка 40,8 %.
Як вбачається з матеріалів справив Умовах та Правилах надання банківських послуг,визначено розрахунок процентів на залишок особистих коштів клієнта, базову процентну ставку у місяць, розмір щомісячних платежів, строк внесення щомісячних платежів, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості, штраф при порушенні строків платежів по любому з грошових зобов'язань, процентну ставка на суму несанкціонованого перевищення ліміту кредитування, а також приклади використання кредитних засобів .
У паспорті споживчого кредиту визначені, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредитку, порядок повернення та інша додаткова інформація.
Згідно з розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 18.04.2011 станом на 17.11.2024 заборгованість ОСОБА_1 , становить 43 010,21 грн.
Відповідно до виписки АТ КБ «Приватбанк» за договором № б/н за період 18.04.2011-20.11.2024 по рахунках ОСОБА_1 , вбачається, що відповідач частково погашав наявну заборгованістьна платіжній картці та користувався кредитними коштами.
Згідно з довідкою виданою АТ КБ "Приватбанк" від 20.11.2024 ОСОБА_1 , за картковим рахунком № НОМЕР_1 змінювався кредитний ліміт.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.
Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України)
Згідно із частиною 1статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).
Згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів частини 1статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1статті 1049 ЦК України).
За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що відповідач підписав заяву, надану йому позивачем, тим самим погодившись в цілому з Умовами та Правилами надання банківських послуг та приєднавшись до них, у зв'язку з чим між нею та АТ КБ «Приватбанк» виникли договірні відносини, спрямовані на набуття цивільних прав та обов'язків.
Надаючи оцінку аргументам позивача суд зауважує, що відповідач, підписавши заяву та, в подальшому, вчиняючи дії, а саме: користуючись кредитними коштами і здійснюючи погашення заборгованості, що підтверджується матеріалами справи (зокрема випискою по рахунку), фактично висловив свою згоду з формою договору та його умовами.
Однак, відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконував, чим допустив заборгованість перед позивачем.
Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунках, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування.
Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 18.04.2011 у сумі 43 010,21 грн. (34 726,27 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8 283,94 грн. заборгованість за простроченими відсотками).
Розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до ст. 133 ЦК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З позовної заяви вбачається, що з метою стягнення заборгованості представник позивача поніс судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Оскільки при подачі позову до суду представником позивача було сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції кредитного переказу коштів № BOJ63B47BH від 23 січня 2025 року на суму 2 422,40 грн., рішення прийнято на користь позивача, тому дані судові витрати слід стягнути з відповідача на користь позивача.
З огляду на вимоги статті 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 2 422, 40 гривень стягнути з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов АТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» заборгованість у сумі 43 010,21 (сорок три тисячі десять) грн. 21 (двадцять одна) коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Акціонерного товариства Комерційного банк «Приватбанк» судовий збір розміром 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 (сорок) коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 11.04.2025 року.
Суддя М.В. Бакаїм