Справа № 462/1649/25
14 квітня 2025 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Іванюк І.Д.
з участю секретаря судового засідання Петришак С.Б.
представника позивача Шлянти Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Шлянта Надія Романівна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Шлянта Н.Р. 07.03.2025 року звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №226 від 26.02.2025 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку із відсутністю складу та події адміністративного правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що 26.02.2025 року відносно нього складено протокол та в подальшому винесено постанову №226, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, згідно із якою він начебто вчинив адміністративне правопорушення, а саме, будучи належним чином шляхом поштового зв'язку за адресою реєстрації оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних на 23.01.2025 року о 14.00 год., у вказані у повістці дату та час не прибув і про причини неявки не повідомив, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію під час дії особливого періоду, що введений Указом Президента України від 17.03.2014 року №303/2014, воєнного стану, що введений Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 (зі змінами) та загальної мобілізації, що введена Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022, а прибув у ІНФОРМАЦІЯ_1 лише 26.02.2025 року. Вважає, що дана постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки на адресу позивача не надходило жодних листів, викликів до ТЦК, а свої військово-облікові дані він оновив 11.07.2024 року за допомогою додатку Резерв +. В додаток Резерв + йому теж не приходило жодних повідомлень про необхідність прибуття до ТЦК. Окрім того, станом на час розгляду вказаного протоколу у начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 була відсутня інформація про його належне повідомлення про явку в ІНФОРМАЦІЯ_1 та про вручення йому повістки. Водночас він є особою з інвалідністю 2 групи загального захворювання, хворіє важкими хворобами, зокрема параноїдальною шизофренією, безперервно-прогредієнтного типу перебігу з відсутністю ремісій, стійкою мультирезистентною галюцинаторно-маячною симптоматикою, вираженою стійкою сціально-побутовою і трудовою дизадаптацією, повною втратою працездатності, у 2024 році повторно переніс інсульт, а тому постійно перебуває за адресою проживання. У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до суду з позовом з метою захисту порушеного права та просить його задовольнити.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 10.03.2025 року позовну заяву прийнято до свого провадження у справі з визначенням дати і часу розгляду, про що повідомлено сторони.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, зазначила, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи загального захворювання та в силу своїх захворювань не залишає свого житла, що за адресою: АДРЕСА_1 , яку він вказав при оновленні своїх військово-облікових даних 11.07.2024 року за допомогою додатку Резерв +. Окрім того, 06.04.2025 року йому надано відстрочку від мобілізації на підставі п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як такому, що визнаний в установленому порядку особою з інвалідністю, пенсія по інвалідності є єдиним джерелом його доходу, а тому вказана сума штрафу може призвести до скрутного матеріального становища позивача, що не було враховано працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 при винесенні спірної постанови. За наведеного просила позов задовольнити.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Водночас у наданому відзиві на позовну заяву від 12.03.2025 року (а.с. 30) зазначив, що позивачу було надіслано повістку №1832816 для уточнення даних з терміном прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 23.01.2025 року о 14.00 год. рекомендованим поштовим відправленням на адресу: АДРЕСА_1 та таке поштове відправлення повернулося до ІНФОРМАЦІЯ_1 з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується довідкою Укрпошти, а відповідно до п. 41 Порядку, належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ТЦК та СП є день проставлення відмітки про відсутність за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ТЦК під час уточнення своїх облікових даних. Таким чином, 26.02.2025 року складено протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача та за результатами розгляду винесено постанову №226 у справі про адміністративне правопорушення, поважних причин не прибуття за повісткою не встановлено, з приписами ст. 268 КУпАП позивач ознайомлений під особистий підпис, про що зазначено в протоколі, жодних зауважень чи клопотань не заявляв, згідно із поясненнями до протоколу він не явився за повісткою у зв'язку з тим, що повістку не отримував, а також через перенесений у 2024 році інсульт. Враховуючи наведене, просить у позові відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Із змісту ст. 5 КАС України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справи в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
З матеріалів справи, а саме з повістки №1832816 вбачається, що ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , було викликано для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_1 , що за адресою: АДРЕСА_2 , на 23.01.2025 року о 14.00 год. /а.с. 36/. Вказану повістку надіслано 16.01.2025 року /а.с.35 зворот/.
Відповідно до протоколу № 226 про адміністративне правопорушення від 26.02.2025 року /а.с. 38/ ОСОБА_1 26 лютого 2025 року о 14.00 год. прибув у ІНФОРМАЦІЯ_2 . Водночас останній був оповіщений про виклик для уточнення даних на 23.01.2025 року о 14.00 год., проте, він на вказані у повістці дату та час не прибув у ІНФОРМАЦІЯ_1 , про причини неявки не повідомив, чим порушив вимоги ч. 1 ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Згідно із поясненнями до протоколу позивач не явився за повісткою у зв'язку з тим, що повістку не отримував, а також через перенесений у 2024 році інсульт. Копію протоколу отримав 26.02.2025 року. До протоколу додано - повістку, копію паспорта ОСОБА_1 , копію РНОКПП та витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» про оновлення/не оновлення даних.
Згідно з постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 226 від 26.02.2025 року /а.с. 37/ ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за те, що останній, будучи належним чином шляхом поштового зв'язку за адресою реєстрації оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 для уточнення даних на 23.01.2025 року о 14.00 год., у вказані у повістці дату та час не прибув і про причини неявки не повідомив, чим порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію під час дії особливого періоду, що введений Указом Президента України від 17.03.2014 року №303/2014, воєнного стану, що введений Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 (зі змінами) та загальної мобілізації, що введена Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022.
З витягу з мобільного застосунку «Резерв+» від 01.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 уточнив свої дані 11.07.2024 року, адресою проживання зазначив - АДРЕСА_1 /а.с. 10/.
Відповідно до копії конверта, поштове відправлення № 0610222075311, скероване ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з довідкою Укрпошти, повернулося відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» /а.с. 35/.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч. 1ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію. Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався.
Відповідно до ч.ч. 1-3, 10ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зокрема зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно ч. 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію»під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються:1) прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв'язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.
Відповідно до п.п. 21, 24 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ від 16 травня 2024 року №560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію , в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, згідно абз. 13 ч. 1ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Згідно з ч.7 ст.1 вказаного Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Згідно з абз. 1 ч. 1ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно із п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
З наданої відповідачем копії поштового повідомлення встановлено, що надіслана позивачу засобами поштового зв'язку повістка про виклик до ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , яку позивач сам вказав як свою адресу проживання при уточненні даних, повернута з відміткою «відсутність адресата за вказаною адресою».
Як зазначалось вище, у розумінні п. 41 Порядку №560 належним підтвердженням повідомлення військовозобов'язаного про виклик до територіальному центру комплектування та соціальної підтримки є поштове повідомлення з відміткою про відмову отримати поштове відправлення чи про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Водночас суд зазначає, що відповідно до статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Системний аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок про те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного суду від 20.05.2020 справа №524/5741/16-а).
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 74 КАС України).
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що згідно із оскаржуваною постановою, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № 226 від 26.02.2025 року.
Водночас, довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААГ №627987 підтверджується, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлена ІІ група інвалідності загального захворювання з 07.08.2024 року до 07.08.2027 року.
З витягу з мобільного застосунку «Резерв+» від 06.04.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 08.05.2025 року.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією № 3.
Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.
Згідно із пунктом 3 розділу ІІ Інструкції № 3, у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції № 3, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно оскаржуваної постанови, обставин, які пом'якшують відповідальність відповідачем не встановлено.
Однак, з урахуванням вказаних обставин про наявність у позивача інвалідності і дійсної відстрочки, тому суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах є пом'якшуючі обставини які не оцінені відповідачем. Також уповноважена особа, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, не оцінила довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААГ №627987, відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , встановлена ІІ група інвалідності загального захворювання з 07.08.2024 року до 07.08.2027 року, а тому останній не підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації.
Судом враховується, що межею, яка розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Із урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що в порушення вимог статті 245 КУпАП, під час прийняття оскаржуваної постанови відповідачем не надано належної оцінки всім обставинам справи в їх сукупності у зв'язку з чим ним допущено неповноту розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, а тому оскаржувана постанова, прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
При поданні позову позивач судовий збір не сплачував, оскільки звільнений від його сплати на підставі п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому судові витрати слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 9,73-77,90, 121, 229,242,244-246,286 КАС України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №226 від 26.02.2025 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб'єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, який обчислюється з дня його проголошення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Суддя Іванюк І.Д.