Справа № 462/408/25
провадження 2/462/724/25
14 квітня 2025 року Залізничний районний суд міста Львова
у складі:
головуючого-судді Ліуша А.І.
з участю секретаря Поляниці А.М.
позивачки ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-
в провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про витребування майна з чужого незаконного володіння.
08 квітня 2025 року, учасниками справи було подано до суду мирову угоду. Просили суд затвердити таку угоду.
Дослідивши матеріали цивільної справи, наявну в матеріалах справи мирову угоду від 08 квітня 2025 року, суд приходить до переконання про необхідність відмови в її затвердженні, з огляду на наступне.
Так судом було встановлено, що згідно позовних вимог, позивачка ОСОБА_1 , просить витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 , на її користь земельну ділянку. Предметом позову у справі є земельна ділянка площею 0,0671 га, на АДРЕСА_1 , що стверджується наявним в матеріалах справи рішенням №867 від 15 червня 2018 року, рішенням №1082 від 19 лютого 2019 року, відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкта нерухомого майна /а.с.20-22/.
В той же час, предметом мирової угоди є земельна ділянка площею 0,06 га, за адресою АДРЕСА_1 .
Крім того, як вбачається з даних з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкта нерухомого майна наявних в матеріалах справи, кадастровий номер земельної ділянки яка є предметом позову є: 4610165500:02:001:0342, тоді як кадастровий номер земельної ділянки яка є предметом мирової угоди є: 4610165500:02:001:0322.
Відтак, суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність тотожності між предметом позову та предметом запропонованої до затвердження мирової угоди, що унеможливлює її затвердження у межах зазначеної справи. Вказані відомості чітко свідчать про наявність двох окремих об'єктів нерухомого майна, які є різними як за розміром, так і за кадастровими ідентифікаторами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з відсутністю відповідності між предметом позову та предметом мирової угоди, суд позбавлений можливості затвердити таку угоду, оскільки це суперечить вимогам процесуального законодавства, порушує принцип диспозитивності цивільного процесу та створює ризик вирішення спору щодо об'єкта, який не був предметом судового розгляду.
Окрему увагу суд звертає на те, що затвердження запропонованої сторонами мирової угоди, яка стосується земельної ділянки з іншим кадастровим номером та площею, ніж та, що є предметом позову, може спричинити порушення прав законного власника цієї ділянки, який не є стороною у даній справі.
Відповідно до положень ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути позбавлений права власності інакше як за рішенням суду і лише з підстав, передбачених законом.
Проте, в даному випадку, внаслідок затвердження мирової угоди між сторонами, які не є власниками земельної ділянки, фактично відбувається вирішення питання щодо прав на чужу нерухомість, без належного процесуального залучення її законного власника, що є недопустимим.
Також, до позову не долучено висновку експерта, у якому б встановлювалося, що земельна ділянка, яка належить на праві власності позивачці (земельна ділянка в м. Львові-Рудно площею 0,06 га цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинка) накладається на земельну ділянку, яка належить відповідачу ОСОБА_3 (земельна ділянка в м. Львові-Рудно,0671 га, цільове призначення для ведення садівництва). При цьому, різниця в площі та цільовому призначені вже виключає повну тотожність вказаних ділянок. Крім цього, згідно зі сталою практикою Верховного Суду саме висновок експерта є належним та допустимим доказом, який би міг свідчити про накладення земельних ділянок одної на одну.
З огляду на викладене, суд вважає, що затвердження мирової угоди у запропонованій редакції може прямо порушити права третіх осіб - законних власників іншої земельної ділянки, яка не є предметом позову. Вказане суперечить положенням ст. 207 ЦПК України, відповідно до яких мирова угода не повинна порушувати права та законні інтереси інших осіб, а відтак, в її затвердженні слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст.ст. 207 ЦПК України, суд,-
в затвердженні мирової угоди між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , - відмовити за безпідставністю.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: А.І. Ліуш