Справа №443/174/25
Провадження №2/443/285/25
іменем України
(заочне)
14 квітня 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді Равлінка Р.Г.,
секретар судового засідання Рибакова І.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Жидачеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, -
встановив:
Представник позивачки ОСОБА_1 , адвокат Найда І.А., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача, ОСОБА_2 , на користь позивачки, ОСОБА_1 , на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення сином 23-х років.
Обґрунтування позиції сторін
В обґрунтування позовних вимог представник позивачки адвокат Найда І.А. покликається на те, що позивачка та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.07.2005 по 21.06.2011. Шлюб було розірвано рішенням Дергачівським районним судом Харківської області від 21.06.2011 у справі 2010/2-1486/11. Від спільного шлюбу сторони мають повнолітнього сина - ОСОБА_3 . Позивачка вийшла заміж вдруге і змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ». Позивачка разом із сином перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб та проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 . На даний момент син навчається на 1 курсі факультету Навчально-наукового Інституту економіки та менеджменту Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова на денній формі навчання за державним замовленням, що підтверджується довідкою від 20.12.2024 №2043, виданою заступником директора ННІЕіМ. Із студентського квитка серії НОМЕР_1 , виданого 02.09.2024 Харківським національним університетом міського господарства імені О. М. Бекетова також вбачається, що ОСОБА_3 навчається на факультеті Навчально-наукового Інституту економіки та менеджменту денної форми навчання. Студентський квиток дійсний до 30.06.2028. Син потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням, зокрема необхідно нести витрати на канцелярські товари, підручники, навчальні матеріали, харчування, одяг, засоби гігієни та інші засоби необхідні для комфортного проживання. Враховуючи, що навчання на денній формі займає увесь вільний час, син не має змоги працевлаштуватись та одержати власні доходи. Відповідно до виписки по рахунку сина за період з 30.09.2024 по 30.12.2024, сума витрат, які ОСОБА_3 здійснює на повсякденні потреби, становить 30 117, 93 грн. Незважаючи на те що в даній виписці по рахунку зазначене ім'я позивачки, матері ОСОБА_3 , картка належить сину, що підтверджується реквізитами рахунку, де отримувачем є ОСОБА_3 , а також в обох документах (у реквізитах по картці та у виписці по картці) співпадає IBAN. Окрім цього ОСОБА_3 є інвалідом другої групи. 18.04.2011 Дергачівський районний суд Харківської області області видав судовий наказ про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.09.2024 і до досягнення дитиною повноліття (Справа №2010/2-1488/11). З моменту призначення аліментів за судовим наказом, вони стягувались шляхом відрахування із заробітної плати його роботодавцем. У 2022 відповідач перестав сплачувати аліменти, що підтверджується розрахунком, відповідно до якого станом на 01.01.2025 залишок боргу складає 286 120,00 грн. Як вбачається з вищезгаданого розрахунку, у відповідача є фінансова можливість сплачувати аліменти, оскільки останній почав погашати борг з червня 2024 року. Після досягнення дитиною повноліття відповідач відмовився їх сплачувати. Саме тому позивачка вимушена звертатись за захистом в суд
Процесуальні дії у справі
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 18.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 18.03.2025 /а.с.31-32/.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 18.03.2025 у звязку з відсутністю відомостей про вручення відповідачу судової повістки, справу розглядом відкладено на 10.04.2025 /а.с.40/.
Розгляд справи по суті відбувся 10.04.2025 без участі сторін.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Найда І.А. подала заяву у якій просить просить розглядати справу без їхньої участі, заявлений позов підтрисмують в повному обсязі та просять задоволити, у випадку неявки відповідача не заперечують проти ухвалення заочного рішення у справі.
Згідно відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС у Харківській області, місце реєстрації ОСОБА_2 є АДРЕСА_2 . Судом скеровувались виклики у судові засідання на зазначену адресу, однак конверти поверталися до суду із відміткою засобу зв'язку «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України є належним врученням виклику у судове засідання.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, правом на подання відзиву не скористався, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався, а тому суд вважає, що наявні умови для проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі даних та доказів, що відповідає вимогам частини 4 статті 223 та статті 280 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України суд доходить висновку про можливість проведення заочного розгляду справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 10.04.2025, є дата складення повного тексту судового рішення - 14.04.2025.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 21.06.2011 у справі 2010/2-1486/11 шлюб, зареєстрований 28.07.2005 Слатинською селищною радою Дергачівського району Харківської області, актовий запис №19, між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 розірвано /а.с.8/.
Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 10.01.2007, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_6 /а.с.9/.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 17.06.2014, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 17.06.2014, про що зроблено відповідний актовий запис №7. Після державної реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_5 » /а.с.6/.
Відповідно до довідок від 16.05.2022 №1314-7001188626, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 взяті на облік внутрішньо-переміщених осіб та фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.10, 11/.
Відповідно до довідки від 20.12.2024 №2043, ОСОБА_3 є студентом 1 курсу групи Марк 2024-1 факультету Навчально-наукового Інституту економіки і менеджменту Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова денної форми навчання Термін навчання з 02.09.2024 по 31.08.2025. Навчальний процес 2024-2025 здійснюється у дистанційному режимі Навчається за рахунок коштів держбюджету /а.с.12/.
Згідно з студентським квитком серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 є студентом Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова Навчально-наукового Інституту економіки та менеджменту денної форми навчання /а.с.7/.
Згідно з розрахунком боргу по аліментах ОСОБА_2 станом на 01.01.2025 має заборгованість у розмірі 286 120,00 грн, за період з червня 2024 рік по грудень 2024 рік відповідач сплачував аліменти у сумі 70 970,00 грн /а.с.13/.
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААД №027406, ОСОБА_3 має другу групу інвалідності з дитинства /а.с.14/.
Відповідно до виписки по рахунку за період з 30.09.2024 по 30.12.2024, сума витрат, які ОСОБА_3 здійснює на повсякденні потреби, становить 30 117, 93 грн, що підтверджується довідкою згідно якої отримувачем даного рахунку є ОСОБА_3 /а.с.16-19, 20/.
Зміст спірних правовідносин
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем (батьком) обов'язку утримувати свою дитину до досягнення двадцяти трьох років за умови, що дитина продовжує навчання.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Згідно з частиною першою статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.
Батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати (стаття 198 СК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, обов'язковою умовою стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина є продовження ними навчання, право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
У ст. 201 Сімейного кодексу України зазначено, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
В законі не встановлено межі визначення судом розміру аліментів на повнолітніх дочку, сина. Суд визначає розмір аліментів у кожному конкретному випадку, виходячи з фактичних обставин справи.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дочку, сина, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Аліменти, спрямовані на утримання дитини, повинні бути достатніми і, разом із тим, співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов'язання. Наведена правова позиція відображена в Постанові Верховного Суду від 04.08.2020 у справі № 489/100/18.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що відповідач є батьком повнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є студентом 1 курсу групи Марк 2024-1 факультету Навчально-наукового Інституту економіки і менеджменту Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова денної форми навчання.
Надавши оцінку аргументам сторін, суд звертає увагу на те, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Суд зазначає, що визначений позивачем розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) батька у , який він просить стягувати з відповідача щомісячно як аліменти, є мінімально визначеним Законом розміром аліментів на одну дитину.
Як вбачається з розрахунку боргу по аліментах ОСОБА_2 станом на 01.01.2025 має заборгованість у розмірі 286 120,00 грн, за період з червня 2024 рік по грудень 2024 рік відповідач ОСОБА_2 сплачував аліменти у сумі 70 970,00 грн, що свідчить про те, що останній отримує дохід, а відтак має змогу утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Також, матеріали справи не містять фактичних даних щодо наявності у відповідача вад здоров'я, які б впливали на його працездатність, а також наявності у нього інших утриманців чи фінансових зобов'язань, що утруднювали б чи робили неможливим виконання ним обов'язку щодо утримання сина, який продовжує навчання.
Так Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) зробив висновок про те, що СК України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.
Розподіл між сторонами судових витрат.
З огляду на вимоги статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави в розмірі ставки, яка була встановлена ЗУ «Про судовий збір» на час подання позову (1 211,20 грн).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання в розмірі 1/4 (однієї четвертої) частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно починаючи стягнення з 04.02.2025 і до досягнення сином двадцяти трьох років або припинення навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у сумі 1 211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Р.Г. Равлінко