Справа №443/98/25
Провадження №2/443/250/25
іменем України
14 квітня 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Равлінка Р.Г.,
секретар судового засідання Рибакова І.І.,
розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник позивача ТОВ «Споживчий центр» Шабатин Н.А. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 25.05.2024-100001625 від 25.05.2024 у розмірі 26 240 грн 00 коп. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.
Обґрунтування позовних вимог.
В обгрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 25.05.2024 укладено Кредитний договір (оферти) № 25.05.2024-100001625. ОСОБА_1 25.05.2024 електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 8 000 грн, а отже акцептовано умови Договору. Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 25.05.2024-100001625 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку. Під час ідентифікації Позичальника - ОСОБА_1 з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних було забезпечено однозначне встановлення фізичної особи. Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі - 8 000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 25.05.2024, строком на 112 днів. Відповідно до Договору від 25.05.2024 та квитанції про перерахунок коштів Кредитодавцем надано Позичальнику кредит у розмірі 8 000 грн строком на 112 днів. ОСОБА_1 25.05.2024 отримано кредитні кошти у розмірі 8 000 грн. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 13.09.2024, утворилась заборгованість у розмірі 26 240,00 грн, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8 000 грн, по процентам в розмірі 13 440 грн, комісія 800,00 грн, по неустойці за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання, у розмірі 4 000,00 грн, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
Процесуальні рішення, постановлені по справі.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 20.01.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків / а.с.30-31/.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області від 23.01.2025 позовну заяву повторно залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків /а.с.44-45/.
Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 29.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначеного до відкритого судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 18.02.2025 /а.с.54-55/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 18.02.2025 у зв'язку з клопотанням відповідача справу розглядом відкладено на 17.03.2025 /а.с.63/.
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 17.03.2025 у зв'язку з клопотанням відповідача справу розглядом відкладено на 07.04.2025 /а.с.74/.
Розгляд справи по суті відбувся 07.04.2025 без участі сторін.
Представник позивача товариства з обмеженою відповідністю «Споживчий центр» у позовній заяві просить розглядати справу за його відсутності та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Михайлюк Д.А., будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується рекомендованим повідомленням яке повернулось до суду із відміткою поштового звязку «вручено особисто», розпискою про явку в судове засідання, а також довідкою про доставку електронного документу, на виклик суду не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи за їхньої відсутності не подали, правом на подання відзиву не скористалися.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 07.04.2025, є дата складення повного тексту судового рішення - 14.04.2025 .
Суд, перевіривши матеріали справи, дав оцінку зібраним доказам, вважає, що в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, а відтак позов слід задовольнити з огляду на наступне.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до даних анкети зазначено дані клієнта: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено його ідентифікуючі дані, місце реєстрації та фактичного проживання /а.с.19/.
Судом встановлено, що 25.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Споживчий центр», з метою отримання банківських послуг, та шляхом підписання заявки, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення договору (оферти), підписав кредитний договір №25.05.2024-100001625 від 25.05.2024 .
Згідно пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), встановлено такі умови надання кредиту.
За цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію (п.3.1 Пропозиції).
Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не повязаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п.3.2.)
Пункт 3.1 Пропозиції встановлює, що кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах:
3.3.1. Дата надання/видачі кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти:
3.3.2. Сума Кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти
3.3.3. Тип кредиту: кредитна лінія;
3.3.4. Строк, на який надається Кредит: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти:
3.3.5. Дата повернення (виплати) кредиту: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти:
3.3.6. Проценти за користування Кредитом (Проценти): встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти:
3.3.7. Графік платежів: встановлюється у Заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Вищевказану оферту ОСОБА_1 підписав за допомогою накладення останнім електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е298 /а.с.21-24/.
25.05.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» було укладено заявку кредитного договору № 25.05.2024-100001625 (кредитної лінії), яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення договору (оферти).
Позичальник: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику за даним та наступними договорами: 5167-80XX-XXXX-7705/ а.с.24/.
25.05.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» було укладено відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 25.05.2024-100001625 (кредитної лінії).
Позичальнику надається Кредит на наступних умовах:
Дата надання/видачі кредиту 25/05/2024.
Сума Кредиту: 8 000 грн 00 коп.
Строк, на який надається Кредит 112 днів з дати його надання.
Дата повернення (виплати) кредиту 13.09.2024
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1.5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Проценти розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку.
Комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія") 10% від суми Кредиту та дорівнює 800 грн 00 коп. Розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Також прописано графік платежів.
Неустойка: 80 грн 00 коп за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання, незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобовязання
Вищевказаний акцепт ОСОБА_1 підписав за допомогою накладення останнім електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е298 /а.с.25-26/.
Відповідно до додатку до кредитного договору № 25.05.2024-100001625 позичальник ОСОБА_1 надав свої контактні дані та підписав її електронним підписом, з використанням одноразового ідентифікатора Е 298 /а.с.26/.
Відповідно до квитанції системи LiqPay, видача коштів ОСОБА_1 за кредитним договором №25.05.2024-100001625 здійснювалося за допомогою системи LiqPay платіж: ІD платежу - 2467010045; призначення платежу: видача за договором кредиту №25.05.2024-100001625; сума: 8 000,00 грн, дата платежу: 25.05.2024 /а.с.20/.
Згідно з наданим представником позивача розрахунком, вбачається, що ОСОБА_1 , отримав кошти у розмірі 8 000 грн та користувався даними коштами, в результаті чого нараховувалась заборгованість за процентами та комісією. /а.с.36-42/.
Відповідно до довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №25.05.2024-100001625 від 25.05.2024 заборгованість ОСОБА_1 , складає: 8 000,00 грн - основний борг, 13 440, 00 грн - проценти, 800,00 грн - комісія, 4 000,00 грн - неустойка. Разом - 26 240,00 грн. Проценти по кредиту нараховані за період з 25.05.2024 по 13.09.2024 /а.с.13/.
Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.
Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
За приписами частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 "Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту".
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позов
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).
Суд зазначає, що кредитний договір №25.05.2024-100001625 від 25.05.2024, підписаній сторонами, в ньому міститься інформація щодо основних умов кредитування, а саме: сума кредиту, строк кредитування, графік платежів та відповідач шляхом підписання даного кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатора прийняв ці умови.
Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.
Щодо стягнення з відповідача 800 гривень комісії суд зазначає наступне.
Вілповідно до акцепту до кредитного договору пунктом 8 передбачено, що комісія, пов'язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія") 10% від суми Кредиту та дорівнює 800 грн 00 коп. Розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Отже, чинним законодавством України кредитодавцю надано право отримувати плату за обслуговування кредиту, оскільки таке право прямо передбачено Законом України «Про споживче кредитування».
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавцю встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).
Відтак позовна вимога про стягненн з ОСОБА_1 комісії у розмірі 800 грн підлягає до задоволення.
Щодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі 4 000,00 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, позивачу в стягненні неустойки в сумі 4 000,00 слід відмовити.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21 саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача.
Оскільки відповідачем не надано суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед позивачем, не надано доказів, які б підтверджували факт відсутності заборгованості, таким чином, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю « Споживчий центр» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості є обґрунтованими і підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу, як правонаступнику первісного кредитора, не повернуті, що свідчить про порушення його прав, у зв'язку з цим позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення із боржника фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати відсотків
За наведених обставин позов підлягає до часткового задоволення, а саме стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №25.05.2024-100001625 від 25.05.2024 у розмірі 22 240,00 грн, з яких : 8 000,00 грн - основний борг, 13 440, 00 грн - проценти, 800,00 грн - комісія.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно пункту 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 141 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.
Отже, з урахуванням положень статті 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» слід стягнути витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2052 грн 98 коп (22 240 х 100% : 26 240 = 84,75 %; 2 422,40 х 84,75 % : 100% = 2 052,98).
Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 273, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (юридична адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833) заборгованість за кредитним договором № 25.05.2024-100001625 від 25.05.2024 в розмірі 22 240 ( двадцять дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок та судовий збір в розмірі 2 052 (дві тисячі п'ятдесят дві) гривні 98 копійок, всього разом 24 292 (двадцять чотири тисячі двісті дев'яносто дві) гривні 98 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Р.Г. Равлінко