Справа № 442/1132/25
Провадження № 3/442/463/2025
14 квітня 2025 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Нагірна О.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
встановив:
27.01.2025 о 19.53 год. в смт. Підбуж по вул. Івана Франка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21013 д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1 а ПДР.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності в судове засідання за викликом суду не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся за місцем проживання, вказаним у протоколі про адміністративне правопорушення, що розцінюється судом як небажання отримувати судові повідомлення.
У відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Відповідно до Глави 21 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
З метою усунення зловживань процесуальними правами особи, відносно якої вирішується питання про її притягнення до адміністративної відповідальності, уникнення затягування розгляду справи з огляду на строки накладення адміністративного стягнення, що можуть бути спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене, вважаю, що відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, можливо розглядати справу у відсутності особи, яка притягається
В рішенні від 21.07.2011 року у справі "Коробов проти України" Європейський суд з прав людини висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають з співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто, таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення "поза розумним сумнівом"
Оскільки, ОСОБА_1 клопотання про відкладення розгляду справи не подав, до участі у справі захисника не залучив, пояснень по суті вчиненого правопорушення до суду не скерував. З урахуванням обмежених строків розгляду справи, а також того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП може проводитися у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду такої у відсутності ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 268 КУпАП у разі відсутності правопорушника справу можна розглянути у його відсутності на підставі документів, які є в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного.
У ч. 5 ст. 126 КУпАП регламентовано адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, якщо правопорушення вчинено повторно протягом року.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення та іншими документами.
Вина ОСОБА_1 підтверджується наявними в матеріалах справи доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №230201 та постановою від 08.01.2025.
Отже, суддя, оглянувши матеріали справи, дійшла висновку про наявність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
З врахуванням особи правопорушника, характеру вчиненого правопорушення, обтяжуючих та пом'якшуючих обставини, вважаю за необхідне накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк сім років та без вилучення транспортного засобу.
Окрім того, відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч. 5 ст. 126, 268, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк сім років та без вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому даної постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова надсилається для примусового виконання, а штраф стягується у подвійному розмірі.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Нагірна О.Б.