Справа №442/10157/24
Провадження №2/442/215/2025
07 квітня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Нагірної О.Б.,
за участю секретаря судових засідань Томан Р.М.,
розглянувши в залі суду в м. Дрогобич в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу № 442/10157/24 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Північно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, ОСОБА_2 , Третя особа Основ'янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення майна з-під арешту та визнання права власності,
встановив :
Позивач звернувся з позовом до відповідачів, просить визнати за ним право власності на транспортний засіб OPEL VIVARO д.н.з. НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , колір чорний, 2015 року випуску. Звільнити з-під арештів транспортний засіб OPEL VIVARO д.н.з. НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , колір чорний, 2015 року випуску, що накладені у межах виконавчих проваджень № 74246383 та № 74246556, що відкриті Основ'янсько-Слобідським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
В обґрунтування позову, покликається на те, що 30.09.2022 позивачем на підставі Договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8066/22/004827 було придбано транспортний засіб OPEL VIVARO державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , колір чорний, 2015 року випуску.
Проте, лише у листопаді 2024 року позивач вирішив провести державну реєстрацію належного йому транспортного засобу. Звернувшись до ТСЦ йому стало відомо, що на належний йому транспортний засіб накладено арешт Північно-східним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці у межах виконавчих проваджень боржником у якому виступає ОСОБА_2 .
У відповідь на адвокатський запит СЦ ГСП, МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях Листом № 31/28/16/2236-аз/05-2024-2202-2024 від 29.11.2024 повідомлено про накладення арештів на відповідний транспортний засіб. Разом з тим, зазначає, що відповідні виконавчі провадження були відкриті лише 23.02.2024, що підтверджується відомостями з Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Покликаючись на Постанову Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №761/22937/18 (провадження 61 -4932св22) зазначає, що позивач, придбавши 30.09.2020 у встановленому законом порядку, набув право власності на вищевказаний транспортний засіб. Зазначає, що вказані обставини порушують право позивача вільного володіння, користування та розпорядження майном, в зв'язку з чим змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
11.12.2024 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області постановлено ухвалу, якою прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження викликом сторін 22.01.2025, про що повідомити сторони. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред'явлення зустрічного позову. Також позивачу встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Дана ухвала надсилалась сторонам по справі.
30.12.2024 представник Північно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці подав відзив на позовну заяву, в якому вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав.
Так, на адресу Міжрегіонального управління від Головного управління ДПС в Харківській області надійшов акт фактичної перевірки Головного управління ДПС в Харківській області від 16.11.2023 №34946/20/32/РРО/3373 НОМЕР_3 , у ході якої були виявлені порушення законодавства про працю, а саме порушення вимог частини 4 статті 24 КЗпП України в частині допуску працівника до роботи без укладання “удового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
За результатами розгляду матеріалів справи Міжрегіональним управлінням було складено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 26.12.2024 №69-ДФС-ФС на фізичну особу- підприємця ОСОБА_3 у розмірі 67 000 грн.
У зв'язку з несплатою штрафу, Міжрегіональним управлінням було направлено заяву на примусове виконання зазначеної постанови до Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального правління Міністерства юстиції.
23.02.2024 було відкрито виконавче провадження з виконання постанови Джрегіонального управління від 26.12.2024 №69-ДФС-ФС.
Що стосується твердження позивача, що він набув право власності на транспортний засіб на підставі Договору купівлі-продажу транспортного засобу №8066/22/004827 вказує, що транспортний засіб OPEL VIVARO д.н.з. НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , колір чорний, 2015 року випуску, був проданий за заниженою вартістю, що порушує норми діючого законодавства. Разом з тим, вважає, що станом на 29.02.2024 автомобіль OPEL VIVARO д.н.з. НОМЕР_1 згідно відомостей Єдиного державного реєстру транспортних засобів, зареєстрований за ОСОБА_2 , таким чином виконавець діяв в межах та спосіб передбачений законом. В зв'язку з наведеним просить в позові відмовити.
31.12.2024 представник позивача- адвокат Тунський А.Р. подав відповідь на відзив, в якому зазначає, що відповідач жодним чином не спростовує доводів позовної заяви.
Так, позивач набув право власності на траснпортний засіб ще 30.09.2022 на підставі Договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8066/22/004827. Від імені продавця у відповідному Договорі купівлі-продажу на підставі Договору комісії діяло ТОВ "Форестал Плюс".
Вказує, що інформацію про реалізацію траснпортного засобу було у відповідності до Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, що затверджений Постановою КМУ від 11 листопада 2009 р. № 1200 внесено до електронного реєстру, про що свідчить відповідь на адвокатський запит, де зокрема зазначено, що автомобіль реалізовано громадянину ОСОБА_1 , суб'єктом господарювання ТОВ "ФОРЕСТАЛ ПЛЮС", код ЄДРПОУ 36951130 на підставі ДКП No 8066/22/004827 від 30.09.2022.
В межах відзиву на позовну заяву відповідач не спростовує позиції що висловлені Верховним Судом, на які покликався позивач.
При цьому погоджується з твердженнями відповідача щодо норм Пункту 8 Порядку №1388.
Наголошує, що позивач, придбавши 30.09.2022 спірний транспортний засіб набув на нього право власності саме 30.09.2022 оскільки Пунктом 2.2. Договору передбачено, що Покупець набуває право власності на транспортний засіб з моменту підписання Сторонами даного Договору купівлі-продажу. Саме Договором, як універсальним регулятором приватних відносин визначається момент набуття права власності.
Аргументи Відповідача стосовно статусу платника ПВД суб'єкта, що здійснював реалізацію транспортного засобу, а також заниження вартості (на думку Відповідача) неможуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки останні не позбавляють позивача права власності на автомобіль. Більше того вказані аргументи стосуються виключно ТОВ "ФОРЕСТАЛ ПЛЮС", а не позивача у справі.
Разом з тим, вказує, що відповідач жодним чином не спростовує, що позивач у справі набув право власності на майно ще 30.09.2022 тоді, як Постанова про накладення штрафів винесена у грудні 2023 року, а Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена у лютому 2024 року. Вказане безумовно свідчить, що позивач добросовісно набув майно і не міг бути обізнаний що більше як через рік з моменту купівлі автомобіля на нього може бути накладене арешт.
Також вказує, шо при купівлі автомобіля 30.09.2022 проводились перевірки стосовно наявності арешту на майно, про що свідчить зокрема інформаційна картка у тій відображається проведення перевірки за наявними базами і реєстрами. На момент купівлі автомобіля жодних обтяжень не було. Відтак, просить позов задоволити.
07.01.2025 представник Північно-східного міжрегіонального управління державної служби з питань праці Лукаш К.І. подала заперечення на відповідь на відзив, в якому вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просить в позові відмовити.
22.01.2025 розгляд справи не проводився, у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні.
Розгляд справи призначено на 03.02.2025.
03.02.2025 розгляд справи не проводився, у звязку з перебуванням головуючої судді у відпустці.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Позов просив задоволити з підстав, викладених у ньому.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи наведене, судом ухвалено проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі поданих суду письмових пояснень та доказів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч.1ст. 319 ЦК України).
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст. 3 ЦПК України).
Судом встановлено, що 30.09.2022 ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8066/22/004827 було придбано транспортний засіб OPEL VIVARO державний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , колір чорний, 2015 року випуску.
Пунктом 2.2. Договору передбачено, що Покупець набуває право власності на транспортний засіб з моменту підписання Сторонами даного Договору купівлі- продажу. Сторони не мають майнових претензій одна до одної з моменту підписання цього Договору.
Придбання спірногого автомобіля позивачем свідчить зокрема відповідь РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях № 31/28/16/2188-аз/05-2024-2166-2024 від 26.11.2024 де зазначено, що відповідно з даними вкладки “Документи реалізації“' ЄДР ТЗ станом на 26.11.2024 вказаний вище автомобіль реалізовано громадянину ОСОБА_1 , суб'єктом господарювання ТОВ "ФОРЕСТАЛ ПЛЮС", код ЄДРПОУ 36951130, на підставі ДКП № 8066/22/004827 від 30.09.2022.
Із змісту позову вбачається, що у листопаді 2024 року позивач вирішив провести державну реєстрацію належного йому транспортного засобу.
Звернувшись до ТСЦ позивачу стало відомо, що на належний йому транспортний засіб OPEL VIVARO д.н.з. НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , колір чорний, 2015 року випуску, накладено арешт у межах виконавчих проваджень № 74246383 та № 74246556, що відкриті Основ'янсько-Слобідським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, боржником у яких значиться ОСОБА_2 , що підтверджується Листом № 31/28/16/2236-аз/05-2024-2202-2024 від 29.11.2024 на адвокатський запит СЦ ГСП, МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях.
Як вбачається з відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження вказані вище виконавчі провадження були відкриті 23.02.2024.
Отже, наведене свідчить, що позивач добросовісно набув спірний транспортний засіб і не міг бути обізнаний що більш як через рік з моменту купівлі автомобіля на нього може бути накладений арешт.
З інформаційної карти транспортного засобу вбачається, що при купівлі автомобіля 30.09.2022 проводились перевірки за наявними базами і реєстрами стосовно наявності арешту на майно. На момент купівлі транспортного засобу OPEL VIVARO д.н.з. НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , колір чорний, 2015 року випуску, жодних обтяжень не було.
У пункті 7.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 911/1278/20 (провадження № 12-33гс22) вказано, що: «положеннями частини першої статті 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу».
У Постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №761/22937/18 (провадження 61 -4932св22) Верховний Суд звернув увагу на ту обставину, що помилковою є позиція з приводу того, що перехід права власності на автомобіль залежить від його реєстрації. оскільки саме Договором, як універсальним регулятором приватних відносин » визначається момент набуття права власності, якщо ж Договором момент набуття права власності не визначено, воно (правої переходить з моменту передання речі.
Таким чином, придбавши 30.09.2020 ОСОБА_1 у встановленому законом порядку набув право власності на транспортний засібOPEL VIVARO д.н.з. НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , колір чорний, 2015 року випуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджатися своїм майно, а також може вимагати усунення всяких Порушень його права, хоча б ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
Положення ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19) зазначено, що вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна.
Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази, а також враховуючи те, що за позивачем не рахується будь-яких невиконаних зобов'язань, підстав накладення арешту, а в Державному реєстрі наявна заборона на нерухоме майно, що обмежує право позивача реалізувати права, а тому, суд приходить до переконання про необхідність задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 5, 10, 12, 81, ч. 4 ст. 206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на транспортний засіб OPEL VIVARO д.н.з. НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , колір чорний, 2015 року випуску.
Звільнити з-під арештів транспортний засіб OPEL VIVARO д.н.з. НОМЕР_1 , VIN код НОМЕР_2 , колір чорний, 2015 року випуску, що накладені у межах виконавчих проваджень № 74246383 та № 74246556, що відкриті Основ'янсько-Слобідським відділом державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.Б. Нагірна