Справа № 442/1629/25
Провадження № 1-кп/442/192/2025
14 квітня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141110000266 від 25.02.2025 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дрогобич Львівської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, не одруженого, з середньою спеціальною освітою, не є депутатом, не є адвокатом, раніше неодноразово судимого, востаннє вироком Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27.06.2024 за ч.3 ст.357 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком 2 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
встановив:
В провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області перебуває вищевказане об'єднане кримінальне провадження.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів з визначенням застави в розмірі 121120 грн. Вважає, що ризики, визначені ст.177 КПК України, які були враховані слідчим суддею при застосуванні до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати, що свідчить про необхідність продовження вказаного запобіжного заходу відносно останнього. При цьому, підстави для зміни запобіжного заходу та відмови в продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час відсутні, оскільки ризики, що обгрунтовували необхідність застосування вказаного запобіжного заходу не зменшилися і жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти заявленим ризикам. Доводячи існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності. Обвинувачений, перебуваючи на волі може переховуватись від суду, продовжити злочинну діяльність, іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, зокрема він може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб, а також може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.
Обвинувачений проти задоволення клопотання не заперечив.
Захисник адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що у випадку задоволення клопотання, просить суд зменшити розмір застави хоча би до 60000 грн.
Перевіривши матеріали кримінального провадження суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до ч.2 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу - тримання під вартою на час судового розгляду, суд виходить з того, що за містом ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.02.2025 до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів, визначено заставу в розмірі 121120 грн.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Суду не представлено доказів відсутності чи зміни попередньо встановлених ризиків, а тому суд вважає, що наявні передбачені ч.3 ст.199 КПК України обставини, які виправдовують продовження строку дії тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , оскільки обставини, які враховувались судом при застосуванні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і на даний час не змінились, а ризики не зменшились.
Керуючись ст.ст. 177, 178 КПК України ,
постановив:
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задоволити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 своїх процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, зазначеним в ст.177 КПК України, в розмірі 121120 (ста двадцяти однієї тисячі ста двадцяти) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений ОСОБА_3 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 121120 (ста двадцяти однієї тисячі ста двадцяти) гривень.
У разі внесення застави, обвинуваченого ОСОБА_3 звільнити з-під варти та покласти на нього наступні обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за викликом; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває - без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
У разі невиконання даних обов'язків, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, застава звертається в дохід держави.
Строк дії ухвали до 13.06.2025.
Апеляційна скарга на ухвалу подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, особою, що перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення йому ухвали.
Суддя ОСОБА_1