Справа № 442/2411/25
Провадження №3/442/809/2025
Іменем України
14 квітня 2025 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Р.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого на АДРЕСА_1 ,
за ч.5 ст. 126, ч.3 ст. 130КУпАП, -
ОСОБА_1 24.03.2025 о 16:27 год. на вул. 22 Січня, 135 в м. Дрогобич Львівської області керував транспортним засобом марки «Honda Dio», без д.н.з., з явними ознаками наркотичного сп'яніння (неприродня блідість обличчя, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився,чим порушив п. 2.5 ПДР України, про що було складено адміністративний протокол серія ЕПР1 №280582.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейськими за ч. 3 ст. 130 КК України - як дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім цього, ОСОБА_1 24.03.2025 о 16:27 год. на вул. 22 Січня, 135 в м. Дрогобич Львівської області керував транспортним засобом марки «Honda Dio», без д.н.з, будучи позбавленим права керування транспортними засобом, чим порушив п. 2.1.а ПДР України, про що було складено адміністративний протокол серія ЕПР1 №280576.
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані поліцейськими за ч. 5 ст. 126 КК України - як керування транспортного засобу особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, яке вчинено повторно протягом року.
На час судового розгляду зазначеної справи правопорушник на розгляд справи не з'явився, не повідомивши причин неявки, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Статтею 268 КУпАП не передбачено обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч.5 ст. 126 та ч.4 ст. 130 КУпАП, у випадку, якщо вона сповіщена про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від правопорушника не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим причини його неявки до суду визнані неповажними та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутності правопорушника на підставі наявних матеріалів.
Перевіривши матеріали справи, доходжу наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні порушення є, зокрема своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи.
Згідно ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Відповідно положень пункту 1.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. В пункті 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР передбачена статтею 130 КУпАП.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 3 ст. 130 передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за порушення, зазначені в частинах другій - четвертій цієї статті, а саме: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про підтвердження факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як особи яка двічі протягом року притягалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Обставини вчинення ОСОБА_1 , зазначених правопорушень підтверджуються відомостями із протоколів про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №280582 від 24.03.2025, серії ЕПР1 №280576 від 24.03.2025, направленням на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння від 24.03.2025, довідкою Дрогобицького РВП ГУНП від 25.03.2025, з якої вбачається що ОСОБА_1 10.05.2024 притягався Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП, копією постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.05.2024, відомостями з DVD-R диску.
Відповідно до положень частини 2 статті 266 КУпАП, огляд водія на стан наркотичного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. На виконання вказаних вимог Закону поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, матеріали відеозапису долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відомості із таких матеріалів також підтверджують вказані обставини вчинення ОСОБА_1 зазначених правопорушень.
Разом з тим, з копії постанови Дрогобицького міськрайонного суду від 10.05.2024 вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн. та позбавлено права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Правила, встановлені ст. 36 КУпАП, допускають розгляд одним і тим же органом справ про адміністративні правопорушення відносно особи, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень.
Вказані матеріали відповідно до постанови від 14.04.2025 об'єднано в одне провадження з присвоєнням єдиного реєстраційного номера 442/2411/25, провадження 3/442/809/2025.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч.3 ст.130 КУпАП, а тому, враховуючи характер вчиненого правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, які відносяться до грубих порушень ПДР України як такі, що безпосередньо впливають на безпеку дорожнього руху та її учасників; особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважаю, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, тобто в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами та без конфіскації транспортного засобу, оскільки транспортний засіб не належить ОСОБА_1 .
З врахуванням вимог ст. 23 КУпАП, призначене судом адміністративне стягнення буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень.
Враховую також висновки із рішення по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, в якому Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно зі ст.40-1 КУпАП, судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується невідбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
У даному випадку ОСОБА_1 вчинив нове адміністративне правопорушення 24.03.2025 за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом - до закінчення строку дії таких же стягнень, застосованих до ОСОБА_1 раніше, згідно постанови суду. Тому, згідно із вказаними вимогами ч. 3 ст. 30 КУпАП, підлягає приєднанню невідбута частина усіх раніше призначених стягнень, а загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк 10 років.
Керуючись ст. 283-284 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 та ч. 3 ст.130 КУпАП та на підставі статті 36 КУпАП призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в дохід держави в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та без конфіскації транспортного засобу.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом на вказаний строк після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права, згідно ст. 317-1 КУпАП. До призначеного строку покарання у виді позбавлення права керування приєднати невідбуту частину усіх раніше призначених стягнень у виді позбавлення права керування.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. в дохід держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Курус Р.І.