Справа №465/375/25
Провадження №2/442/847/2025
14 квітня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючої судді Павлів З.С., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
17.03.2025 з Франківського районного суду м.Львова в провадження суду надійшла дана справа за підсудністю.
ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором№4171782 від 22.04.2021 в розмірі 32024 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 22.04.2021 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» ОСОБА_1 було подано заявку на отримання кредиту №4171782. Дана заява знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «МІЛОАН» було направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов Кредитного Договору №4171782 від 22.04.2021, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Таким чином, відповідач уклав Договір про споживчий кредит №4171782 від 22.04.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та на підставі платіжного доручення відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 8000 грн.
Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов'язання, внаслідок чого, 10.08.2021 згідно умов Договору відступлення прав вимоги №06Т, ТОВ «МІЛОАН» було відступлено право вимоги за Кредитним Договором №4171782 від 22.04.2021, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до відповідача. Зазначає, що згідно Договору відступлення права вимоги сума боргу перед Новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» є обґрунтованою та документально підтвердженою та становить 32024 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 8000 грн; заборгованість за відсотками становить 24024 грн. Вказує, що позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в Кредитному договорі №4171782 від 22.04.2021, направлено Повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «Діджи Фінанс», зазначивши інформацію про порядок погашення заборгованості по вищевказаному Кредитному договору. Незважаючи на це, позичальник не виконав свого обов'язку та не повернув наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором №4171782 від 22.04.2021
Процесуальні дії у справі.
З урахуванням положень ст.187 ЦПК України, 23.01.2025 суддею Франківського районного суду м.Львова з метою отримання інформації щодо місця проживання (перебування) відповідача зроблено відповідний запит за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" та отримано відповідь №1057056 від 23.01.2025 про те, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 23.01.2025справу передано за підсудністю в Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.
Ухвалою судді від 18.03.2025 прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред'явлення зустрічного позову. Також позивачам встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
24.03.2025 представник відповідача подала відзив на позовну заяву, в якому просить позов задоволити частково, а саме: стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 8024 грн., з них: 8000 грн. - тіло кредиту, 24 грн. - заборгованість за відсотками, а у задоволенні решту позовних вимоги - відмовити. Представник відповідача зазначає, що заявлені позивачем суми процентів не відповідають умовам договору, оскільки відповідач з первісним кредитором погодили, що строк дії договору становить 30 днів. Представник відповідача вважає, що проценти мали би нараховуватися до 22.05.2021 за ставкою 0,1% на добу, тому сума нарахованих процентів має становити 24 грн. Крім того, представник відповідача звертає увагу на те, що вартість витрат на правничу допомогу є суттєво завищеною, оскільки справа, що розглядається є не складною і не потребує багато часу на побудову правової позиції.
28.03.2025 представник позивача подав відповідь на відзив, в якому не погоджується з доводами представника відповідача і просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі. Представник позивача вказує на те, що відповідачем та його представником не заперечується факт укладення кредитного договору. Представник позивача зазначає, що відповідач 22.05.2021 року кредит в сумі 8000 грн. не повернув, а продовжував користуватися кредитним коштами, то ТОВ «МІЛОАН» відповідно до умов п. 1.5.2, п. 1.6. Договору, з якими погодився Відповідач, нарахував проценти за користування кредитом за ставкою 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом за 60 днів, тобто за період з 23.04.2021 року по 21.07.2021 року, і таке нарахування відповідає вимогам вищенаведених норм ЦК України та умовам Договору. Щодо витрати на правничу допомогу представник позивача зазначає, що позивачем на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу було подану всі потрібні докази і вважає, що розмір вартості наданих послуг є співмірним з середньою ціною адвокатських послуг в м.Києві.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступних підстав.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що на підставі Анкети-заяви на кредит №4171782, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан" та відповідачем ОСОБА_1 було укладеного Договір про споживчий кредит №4171782 від 22.04.2021.
За умовами кредитного договору ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 8000 грн.
Відповідно до п.1.1. договору, ТОВ «Мілоан» зобов?язалось на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати ОСОБА_1 грошові кошти у сумі визначеній у п. 1.2. Договору, а ОСОБА_1 зобов?язався повернути ТОВ «Мілоан» кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов?язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.
Згідно із п.1.2.договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 8000 грн.
Відповідно до п.1.3. договору, кредит надається строком на 30 днів з 22.04.2021.Згідно із п.1.4. договору, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 22.05.2021.
Відповідно до п.1.5. договору, загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії складають 24 грн. в грошовому виразі та - 100 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 8024 гривень.
Згідно із п.1.5.1. договору, комісія за надання кредиту: 0.00 грн., яка нараховується за ставкою 0.00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Відповідно до п.1.5.2. договору, проценти за користування кредитом: 24 грн., які нараховуються за ставкою 0.01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно із п.1.6. договору, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п.2.4.1 договору, позичальник зобов?язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п.1.4. Договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування. Якщо після завершення строку кредитування визначеного згідно п.1.3 та п.2.3 цього Договору, заборгованість не буде погашена Позичальником.
Згідно із платіжним дорученням №44449570 ТОВ «Мілоан» перерахували кошти ОСОБА_1 в розмірі 8000 грн, тим самим виконали своє зобов'язання.
10.08.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» був укладений договір відступлення прав вимоги №06Т. Відповідно до п.1.1. договору, на умовах, встановлених цим Договором, ТОВ «Мілоан» передає ТОВ «Діджи Фінанс» за плату, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості).
Згідно із п.1.2. договору, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, ТОВ «Діджи Фінанс» заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказані у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових вимог Кредитора за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов?язань Боржників за Кредитними договорами.
Відповідно до Витягу до договору №06Т від 10.08.2021 заборгованість становить 32024 грн., з них: заборгованість за тілом кредиту - 8000 грн., заборгованість за відсотками - 24024 грн.
Щодо посилань представника відповідача на те, що проценти не могли нараховуватися після 22.05.2021, оскільки строк дії договору був припинений, суд вважає, що проценти були нараховані правомірно, оскільки в п.7.1. договору, зазначено, що строк дії договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань, а відповідач свого зобов'язання не виконав.
Оцінка суду.
У частині 2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є у тому числі договори та інші правочини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Виходячи зі змісту статтей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).
За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.
Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Імперативними приписами частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Свої зобов'язання за договором позики кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору.
Проте, боржник ОСОБА_1 належним чином свої зобов'язання не виконав та допустив заборгованість за вищевказаним Кредитним договором у вищевказаному розмірі.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з абзацом 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію" та Законом України «Про електронний цифровий підпис".
Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію").
У пункті 5 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг" правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа. Також, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги".
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію").
Згідно із ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Договір, укладений у електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді. Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19; від 23.03.2020 у справі №404/502/18 та від 07.10.2020 справа №127/33824/19.
Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Судом встановлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» сплатило судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, суд вважає, що з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання позовної заяви, а саме у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.
Доказами у справі встановлено, що 01.11.2024 ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокат Стародуб Ірина Володимирівна уклали договір про надання правової допомоги №42649746. Даним договором було погоджено сторонами вартість послуг.
Предметом договору визначено, що адвокат на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов'язання з наданням юридичної допомоги. Даним договором було погоджено сторонами вартість юридичних послуг.
З Акту №4171782 про підтвердження факту надання правничої допомоги адвокатом вбачається, що було надано такі послуги як: правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів вартістю 2250 грн., складання позовної заяви вартістю 3000 грн., формування додатків до позовної заяви вартістю 750 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з пунктом 4 частини 1статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі: Закон за № 5076-VI) договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону за № 5076-VI встановлено, що представництвом є вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону за № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які варто застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, зокрема гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 3статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини 8 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Аналогічну правову позицію виклала Велика Палата Верховного Суду у судовому рішенні від 19 лютого 2020 року (єдиний унікальний номер справи: 755/9215/15-ц).
Суд, дослідивши надані суду докази витрат на професійну правничу допомогу, приходить до переконання, що заявлені вимоги підлягають задоволенню частково, з урахуванням принципу співмірності позивачу слід відшкодувати 2000 грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №4171782 від 22.04.2021 у розмірі 32024 (тридцять дві тисячі двадцять чотири гривні) та 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) сплаченого судового збору та 2000 (дві тисячі) гривень витрат на правову допомогу.
В решті позову - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс", ЄДРПОУ: 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри, 21/1.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Павлів З.С.