Справа №442/2053/25
Провадження №2/442/838/2025
14 квітня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючої судді Павлів З.С., розглянувши в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
встановив:
14.03.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом від 27.01.2020 у справі №442/8617/19, що виданий Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області та стягувати з відповідача в її користь аліменти на неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 7000 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. За період шлюбу у них народилась донька ОСОБА_3 . Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04.02.2020 року шлюб між сторонами розірвано. Судовим наказом Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27.01.2020 у справі 442/8617/19 ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 грудня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Позивачка зазначає, що у зв'язку із відсутністю у відповідача офіційного місця роботи, вона отримує щомісяця лише 2683,20 гривень, що підтверджується виписками по банківському рахунку і є недостатнім для належного утримання та забезпечення дитини. Позивачка стверджує, що дитина потребує належного догляду та розвитку, що в свою чергу пов'язано із значними матеріальними витратами. З таких підстав, вважає доцільним просити суд змінити спосіб стягнення аліментів з відсотків від заробітку на стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 7000 гривень щомісячно, яка буде достатньою для забезпечення дитині належного рівня розвитку та виховання, що включатиме в себе харчування, одяг, освіту, та медичне обслуговування.
Процесуальні дії суду.
З урахуванням положень ст.187 ЦПК України, 18.03.2025 суддею Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з метою отримання інформації щодо місця проживання (перебування) відповідача зроблено відповідний запит за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" та отримано відповідь №1205263 від 18.03.2025 про те, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 18.03.2025 прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 14.04.2025. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред'явлення зустрічного позову. Також позивачам встановлено п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Відповідач правом на подання до суду відзиву не скористався.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства").
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).
Згідно з ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Разом із тим стаття 182 СК України визначає обставини, які враховуються судом при визначення розміру аліментів. Так, згідно із частиною першою цієї статті, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Частиною 4 статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі за № 6-143цс13: з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 липня 2019 року, справа №415/4386/16-ц, провадження №61-21056св18.
Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04.02.2020 у справі №442/8616/19 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано.
Судовим наказом Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27.01.2020 у справі №442/8617/19 ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 грудня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Позивачка скористалася своїм правом, звернувшись із позовом про зміну способу стягнення аліментів, шляхом їх присудження у твердій грошовій сумі. Крім того, закон не встановлює обов'язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.
Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, суд зазначає, що позивачка має право на зміну розміру стягуваних аліментів з визначеної частки від доходу на аліменти у твердій грошовій сумі, тобто має право на зміну способу стягнення аліментів, оскільки змінились обставини, що впливають на визначений розмір аліментів, а саме: суттєвий ріст цін на продукти харчування, шкільне приладдя, тощо. Крім цього, позивачка зазначає про те, що відповідач працює неофіційно, тобто визначення частки від його заробітку є неможливим.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, з урахуванням положень статті 182 СК України щодо встановлення мінімального гарантованого розміру аліментів відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання»,ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», а також те, що сторонами не представлену суду доказів на підтвердження реального майнового стану відповідача, у зв'язку з чим, суд позбавлений можливості встановити його дійсний дохід та можливість сплати аліментів в тому розмірі, про який просить позивачка, а тому, з врахуванням молодого віку відповідачка, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити частково та з відповідача слід стягувати аліменти в розмірі по 3000 гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку.
Дане рішення суду кореспондує із правовим висновком, викладеному постанові Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №596/826/21-ц (провадження №61-3738св22), яким звернено увагу на застосування принципу найкращих інтересів дитини у справа з щодо стягнення аліментів. «Міжнародні норми закріплюють, що в кожному з питань, які стосуються дітей, всі органи мають керуватися принципом найкращих інтересів дитини. У питаннях щодо аліментів, майнового утримання дитини тощо цей принцип також є застосовним, тому суди зобов'язані його враховувати.»
Водночас, суд вважає за необхідне звернути увагу сторони відповідача на те, що чинним законодавством закріплено обов'язок батьків брати участь в утриманні дітей поза межами встановленого рішенням суду обов'язку сплати аліментів, зокрема у додаткових витратах на їх утримання.
Позивачка при зверненні до суду з даним звільнена від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому, враховуючи вимоги ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в дохід держави підлягає стягненню1211,20 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 206, 264, 430 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов задоволити частково.
Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області 27.01.2020 у справі №442/8617/19.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі по 3000 (три тисячі) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В решті позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1211,20 гривень судового збору.
Роз'яснити позивачці її право на звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання дітей.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Павлів З.С.