441/171/25 2/441/395/2025
08.04.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Яворської Н.І.,
за участю секретаря судового засідання Цап І.М.,
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Золотухіна О.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, та додаткових витрат за навчання,
29.01.2025 позивачка звернулася у суд з позовом про стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу) до досягнення донькою двадцяти трьох років за умови, що вона буде продовжувати навчання, а також додаткові витрати в якості половини вартості оплати за навчання, що становить 20950 гривень.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі і від спільного подружнього життя мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після досягнення повноліття донька продовжує навчатися на 3 курсі денного відділення Львівського кооперативного фахового коледжу економіки і права на комерційній основі. Вона одна не в змозі самостійно утримувати повнолітню доньку, яка проживає з нею, та оплачувати її навчання. З урахуванням викладеного, просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Городоцького районного суду Львівської області від 26.02.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлено сторони.
У вказаний строк відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву, про дату та час розгляду справи був повідомлений відповідач та його представник.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та з мотивів викладених у позовній заяві.
Розглянувши справу, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Відповідно до вимог ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Крім того, згідно з ч.1 ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Статтею 201 СК України передбачено, що до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 6 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Судом встановлено, що повнолітня донька сторін ОСОБА_3 , після досягнення повноліття продовжує навчання на денному відділенні за програмою «Право» у Львівському кооперативному фаховому коледжі економіки і права на комерційній основі, закінчує навчання 30.06.2026, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги. (а.с.6)
Позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу) до досягнення донькою двадцяти трьох років за умови, що вона буде продовжувати навчання. Проте, відповідач не надав суду жодних доказів на те, що він неспроможний сплачувати аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка навчається, у вказаному позивачкою розмірі.
Виходячи з наведеного, керуючись принципом розумності і справедливості, та враховуючи, що утримувати дітей зобов'язані обоє батьків, те, що сторони є працездатними, їх матеріальний стан, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу), починаючи з 29.01.2025 і до закінчення нею навчання, але не довше ніж до досягнення двадцяти трьох років, підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача половини вартості за навчання повнолітньої доньки, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
За вимогами ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
З положення ч. 1 ст. 185 СК України вбачається, що вона містить чітку вказівку про можливість стягнення додаткових витрат саме на дитину, а не на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
Отже, виходячи з аналізу ст. 185 СК України додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Таким чином, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу.
Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2018 року у справі № 766/12242/16-ц (провадження № 61-35731св18).
За наведеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивачки половини вартості навчання слід відмовити з огляду на те, що обов'язок батьків брати участь у додаткових витратах на повнолітніх дітей, що викликані особливими обставинами, не передбачений нормами Глави 16 СК України.
На підставі ст.141 ЦПК України, з відповідача в користь держави підлягає стягненню 1211, 20 гривень судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141,258-259, 264-265, 274, 279 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи стягнення з 29.01.2025 і до закінчення нею навчання (30.06.2026), але не довше ніж до досягнення двадцяти трьох років.
Стягнути із ОСОБА_2 1211 гривень 20 копійок судового збору в дохід держави.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Сторони по справі:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає в АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 10.04.2025.
Суддя: Яворська Н.І.