Справа № 373/2468/24
Номер провадження 1-кп/373/100/25
про продовження запобіжного заходу
14 квітня 2025 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі: секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
учасників кримінального провадження:
прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні №12024111240000314 від 13.08.2024, про продовження запобіжного заходу відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Малин Житомирської області, неодруженого, з середньою освітою, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на теперішній час утримується під вартою в ДУ «Київській слідчий ізолятор»,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п.13 ч.2 ст. 115 КК України,
установив:
За змістом обвинувального акта ОСОБА_6 , будучи обвинуваченим у вбивстві за ч.1 ст. 115 КК України, 13.08.2024 знову вчинив умисне вбивство іншої людини - ОСОБА_9 . Вбивство вчинено у будинку потерпілого по АДРЕСА_2 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, внаслідок чого ОСОБА_6 наніс кухонним ножем по тлу потерпілого множинні колото-різані поранення з ушкодженням внутрішніх органів, яке ускладнилось розвитком крововтрати та шоку, що і стало причиною смерті ОСОБА_9 на місці події.
Вищевказані дії ОСОБА_6 кваліфіковані за п.13 ч.2 ст. 115 КК України як умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.
13.08.2024 о. 13:26 год ОСОБА_6 був затриманий працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України безпосередньо після вбивства ОСОБА_9 .
Ухвалою слідчого судді від 15.08.2024 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням його в ДУ «Київський слідчий ізолятор», який у подальшому слідчим суддею було продовжено.
Після надходження обвинувального акта до суду колегія суддів продовжила застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, востаннє - ухвалою суду від 14.02.2025 строком на 60 днів - до 14.04.2025.
11.02.2025 до суду поступило клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 ще на 60 днів.
В обґрунтування клопотання прокурор вказав, що існує потреба продовжити тримання під вартою обвинуваченого, оскільки термін дії попередньої ухвали суду спливає 14.04.2025, а розгляд справи судом ще не закінчено та перебуває на стадії дослідження доказів. При цьому, прокурор наголосив, що обґрунтованість висунутого обвинувачення базується на сукупності зібраних доказів і обвинувачений своєї причетності до вбивства ОСОБА_9 не заперечує. Ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при застосуванні та продовженні запобіжного заходу ОСОБА_6 є достатньо високими та продовжують існувати. Тримання його під вартою прокурор вважає виправданим та необхідним, з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків та для запобігання спробам: 1) переховуватися від суду з метою уникнення покарання, оскільки йому загрожує довічне позбавлення волі (п.1 ч.1 ст. 177 КПК); 2) незаконно впливати на свідків, які відомі обвинуваченому, та які, у випадку перебування його на волі під впливом страху можуть змінити свої показання або ухилитись від допиту в суді (п.3 ч.1 ст. 177 КПК); 3) вчиняти інші кримінальні правопорушення, у тому числі проти життя та здоров'я людини, оскільки у цій справі ОСОБА_6 повторно обвинувачується у вбивстві людини (п. 5 ч.1 ст. 177 КПК).
Обвинувачений та його захисник заперечень проти клопотання прокурора щодо продовження тримання ОСОБА_6 під вартою не висловили та погодилися з цим.
Водночас, захисник обвинуваченого ОСОБА_7 подав суду клопотання про зміну способу виконання запобіжного заходу.
Посилаючись на положення ч.1 ст. 201 КПК України та додаток 12 «Про гауптвахту» до Статуту Гарнізону та вартової служби Збройних Сил України, захисник просив змінити установу тримання ОСОБА_6 під вартою з ДУ «Київській слідчий ізолятор» на гауптвахту ІНФОРМАЦІЯ_2 . Клопотання мотивував тим, що ОСОБА_6 є військовослужбовцем, а тому на нього як затриманого та узятого під варту розповсюджується Порядок тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, затверджених наказом Міністерства оборони України від 03.11.2020 № 394, яким визначено окремий порядок та умови тримання військовослужбовців під вартою у спеціальному приміщенні гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних силах України, що є установою військового типу.
Обвинувачений клопотання свого захисника підтримав та просив суд змінити йому установу тримання під вартою.
Прокурор наполягав на тому, щоб обвинувачений утримувався під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор», пояснивши, що наразі кількість військовослужбовців, які утримуються на гауптвахті перевищує технічні можливості стаціонарних гауптвахт Військової служби правопорядку у Збройних силах України.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали в частині, що стосується клопотання прокурора, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження тримання обвинуваченого під вартою, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
За змістом частини 3 статті 176 КПК України для задоволення судом клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор зобов'язаний довести обставини, які, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризику або ризикам.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 183 КПК України тяжкість інкримінованого ОСОБА_10 злочину та обставини його вчинення виправдовують застосування до обвинуваченого такого виду запобіжного заходу як тримання під вартою.
Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать: про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обґрунтованість висунутої ОСОБА_6 підозри у вчиненні злочину, передбаченого п. 13 ч.2 ст. 115 КК України, встановлена слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, не оскаржена стороною захисту та додатково підтверджується змістом обвинувального акта та сукупністю зібраними на досудовому розслідуванні доказами, які перебувають на стадії дослідження судом.
На виконання ст. 178 КПК України судом встановлено, що у обвинуваченого відсутні соціальні зв'язки, він не одружений та на момент вчинення злочину не виконував обов'язків військової служби, скарг на стан здоров'я він не має
Як з'ясував суд, ОСОБА_6 , будучи обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні за вчинення вбивства людини (ч.1 ст. 115 КК України), перебуваючи на волі (по причині не застосування до нього запобіжного заходу), знову вчинив кримінальне правопорушення (вбивство), що є особливо тяжким злочином та з урахуванням попереднього обвинувачення кваліфіковане органом досудового розслідування за п.13 ч.2 ст. 115 КК України. А отже, у випадку доведення винуватості ОСОБА_6 в умисному вбивстві за пред'явленим обвинуваченням йому загрожує довічне позбавлення волі.
Викладені в обвинувальному акті обставини, умови та мотиви вбивства, повторність злочинного посягання на життя іншої особи, суворість покарання, яке загрожує винному, вказують на високі та реальні ризики того, що ОСОБА_6 , який не має міцних соціальних зв'язків, може вдатись до спроб переховуватись від правосуддя, а також може продовжити вчинення інших злочинів проти життя та здоров'я людини (п.п. 1, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК).
Таким чином, прокурором доведено та судом встановлено наявність усіх обставин, передбачених частиною 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про: обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому злочину; наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Вказане у своїй сукупності, з врахуванням підвищеного ступеню суспільної небезпечності особи обвинуваченого дає підстави для висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаним ризикам.
Окрім запобігання вищевказаним ризикам, запобіжний захід у виді тримання під вартою особи, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, відповідатиме суспільному інтересу та завданням правосуддя, що превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Отже, продовження тримання обвинуваченого під вартою у даній справі є виправданим втручанням у права та свободи особи.
Для досягнення цілей та завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України та забезпечення дієвості цього провадження під час судового розгляду, суд вважає за необхідне продовжити застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою.
Стосовно клопотання захисника про зміну способу виконання запобіжного заходу, то ч. 1 ст. 200 КПК, на яку посилається захисник, передбачає таку можливість лише в частині додаткових обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 цього Кодексу, які покладені на підозрюваного, обвинуваченого разом з основним запобіжним заходом. Так, за змістом цієї норми закону додаткові обов'язки можуть бути скасовані слідчим суддею, судом чи змінено їх спосіб виконання.
Також пунктами 1,2 розділу ХІ Порядку, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 03.11.2020 № 394, визначено, що тримання на гауптвахтах узятих під варту військовослужбовців здійснюється відповідно до Закону України «Про попереднє ув'язнення» та цього Порядку.
Стаття 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення» визначає види установ для тримання осіб щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою, а саме: слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Проте цей Закон не пов'язує вид установи тримання під вартою з особою підозрюваного та обвинуваченого, його родом діяльності, службою чи навчанням до моменту затримання та взяття під вартою. Також закон не регламентує повноважень слідчого судді, суду щодо визначення відповідного виду установи, у якій особа має перебувати (утримуватись) під час виконання зазначеного запобіжного заходу.
Крім цього, у частинах першій і четвертій статті 196 КПК України, якою визначені загальні вимоги до ухвали про застосування (обрання, продовження) запобіжного заходу, немає положення про визначення установи, у якій запобіжний захід у виді тримання під вартою підлягає виконанню.
У попередніх ухвалах, у тому числі в ухвалі від 14.02.2025, при продовженні обвинуваченому ОСОБА_6 , раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд дотримався положень закону та не визначав установу попереднього ув'язнення, в якій він продовжуватиме перебувати під вартою, а лише скерував ухвалу до відому ДУ «Київський слідчий ізолятор» як установи, в якій ОСОБА_6 безперервно утримується під вартою з моменту застосування до нього відповідного виду запобіжного заходу ще на досудовому розслідуванні.
Таким чином, у суду немає законних підстав змінювати підозрюваному, обвинуваченому установу попереднього ув'язнення.
Отже суд визнає безпідставним клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну способу виконання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та залишає його без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжного заходу у виді тримання його під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 12.06.2025.
Клопотання захисника про зміну способу виконання запобіжного заходу залишити без задоволення
Строк дії ухвали до 12.06.2025 включно.
Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3