Справа № 372/722/25
Провадження № 2-аз-4/25
14 квітня 2025 року м. Обухів
Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Рабчуна Р.О.,
за участю секретаря судового засідання - Редька Н.Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Обухів заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
На адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у вищевказаній справі.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначав, що на підставі постанови № 118 від 29.01.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, яка оскаржується, головним державним виконавцем Обухівського ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Алли Черненко відкрито виконавче провадження № 77733652 від 08.04.2025 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 34 000 грн.
З метою запобігання порушенню його прав та охоронюваних законом інтересів просив забезпечити позов шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 177733652, відкритого 08.04.2025 головним державним виконавцем Обухівського ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Аллою Черненко на підставі постанови № 118 від 29.01.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до частини першої статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За приписами частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що підставами для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:
1) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень;
2) очевидними є ознаки порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю;
3) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;
4) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист;
5) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.
За правилами частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Відповідно до частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчується у необхідності вжиття заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Обов'язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов'язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов'язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.
При цьому суд звертає увагу на те, що забезпечення адміністративного позову це вжиття судом, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, тобто покликане гарантувати виконання рішення адміністративного суду і спрямоване на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, в даному випадку, суд бере до уваги інтереси позивача, право якого може бути порушене у зв'язку із не застосуванням відповідних заходів. Також суд враховує співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
За наведеним визначенням у Законі №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Суд зазначає, що подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС України).
У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 вказує на те, що постанова № 118 від 29.01.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, є такою, що підлягає скасуванню, оскільки вчинена з порушенням вимог чинного законодавства, а отже примусове стягнення штрафу в порядку виконавчого провадження може призвести до завдання значної шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, які належать йому на праві власності.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Ураховуючи те, що позивачем оскаржується постанова, на підставі якої відбувається стягнення штрафу, та з метою захисту порушених прав та інтересів позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 77733652, відкритого 08.04.2025 року головним державним виконавцем Обухівського ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Аллою Черненко про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 34 000 грн., з виконання постанови № 118 від 29.01.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 150, 151 КАС України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за його позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Зупинити стягнення у виконавчому провадженні № 77733652, відкритому 08.04.2025 року головним державним виконавцем Обухівського ВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Аллою Черненко про стягнення з ОСОБА_1 штрафу на користь держави у розмірі 34 000 грн. на виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 118 від 29.01.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, до завершення розгляду судом справи № 372/722/25 та набранням рішенням законної сили.
Копії ухвали надіслати учасникам справи до відома.
Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, незалежно від її оскарження.
Суддя Р.О. Рабчун