Справа № 365/40/25
Номер провадження: 2-з/365/2/25
14 квітня 2025 року селище Згурівка
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Хижного Р.В.
за участю секретаря судового засідання Середи Н.В.
в ході розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань суду № 1 цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь грошові кошти в розмірі 66920,00 грн в рахунок повернення боргу за договором позики № б/н від 30.08.2023 року та розпискою від 30.08.2023 року, пеню у розмірі 213474,80 грн, штраф - 66920,00 грн, відсотки за користування чужими грошима - 29243,12 грн, інфляційні втрати - 6467,92 грн.
Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельної ділянки кадастровий номер 3224486400:05:015:0373, накладення арешту на земельної ділянки кадастровий номер 3224486400:05:016:0022, накладення арешту на майно, яке належить відповідачу та знаходиться за адресою його реєстрації та проживання в АДРЕСА_1 , накладення арешту на грошові кошти, які належать відповідачу та знаходяться в нього та інших осіб.
Ухвалою суду від 17 січня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання. Учасникам справи встановлено строки для подачі заяв по суті. Заяву про забезпечення позову вирішено розглянути в ході проведення підготовчого судового засідання.
В підготовче судове засідання учасники справи повторно не з»явилися, про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання були повідомлені належним чином. Представником позивача ОСОБА_3 до суду подано заяву, в якій він просив проводити підготовче судове засідання у його відсутність, розглянути заяву про забезпечення позову та призначити справу до розгляду по суті.
Суд вважає за можливе проводити підготовче судове засідання без участі сторін, оскільки їхня неявка не перешкоджає цьому.
Суд переходить до розгляду заяви про забезпечення позову.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач ОСОБА_1 посилається на те, що він надав позику відповідачу ОСОБА_2 у розмірі 66920,00 грн, що підтверджується договором позики № б/н від 30.08.2023 року та розпискою від 30.08.2023 року. Час повернення позики визначено 29.02.2024 року. Відповідач не виконав взяті на себе зобов»язання, позику не повернув. Позивачем відповідачу було надіслано письмову вимогу про повернення боргу, проте відповідач сплати борг в добровільному порядку категорично відмовляється. Невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у справі.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та докази, якими вона обґрунтовується, суд приходить до наступного.
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Згідно з п.1, п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, в тому числі, шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
За правилами ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.5 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає до задоволення, оскільки незабезпечення позову утруднить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог позивача.
На переконання суду, достатнім та ефективним способом забезпечення позову є накладення арешту на спірне нерухоме майно. Такий обраний заявником вид забезпечення позову у повній мірі відповідає позовним вимогам пред'явленого позову та є співмірним.
Накладення арешту до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідачів на володіння та користування майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача. Судом також враховано відсутність заперечень проти задоволення заяви про забезпечення позову з боку відповідача.
При вирішенні питання щодо необхідності застосування зустрічного забезпечення слід зазначити наступне.
Регламентація питання про зустрічне забезпечення позову здійснюється положеннями ст. 154 ЦПК України. Зокрема вказаною нормою передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
З аналізу наведеної норми вбачається, що єдиним критерієм застосування судом зустрічного забезпечення позову є забезпечення можливості відшкодування збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову. При цьому можливість таких збитків має бути ретельно досліджена судом, визначено їх потенційний розмір, оцінено співмірність застосованих заходів забезпечення позову розміру таких можливих збитків та розміру зустрічного забезпечення.
Суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення, оскільки матеріали справи не містять доводів та аргументів, яким чином накладений арешт може завдати збитків відповідачу, а також в чому саме можуть полягати такі збитки, відповідач про застосування зустрічного забезпечення не клопотав. Окрім того, не містять матеріали справи й доказів наявності передбачених ст. 154 ЦПК України випадків обов'язкового застосування зустрічного забезпечення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.81, 149, 150, 197, 260, 353 ЦПК України, -
Заяву про забезпечення позову - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_2 в межах ціни позову 383025 (триста вісімдесят три тисячі двадцять п'ять) гривень 84 копійки, а саме:
- накласти арешт на земельної ділянки кадастровий номер 3224486400:05:015:0373, загальною площею 0,0451 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 790202732244, номер запису про право власності 12282271), що належить ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності і заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної земельної ділянки;
- накласти арешт на земельної ділянки кадастровий номер 3224486400:05:016:0022, загальною площею 2,7571 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 790183132244, номер запису про право власності 12281919), що належить ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності і заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаної земельної ділянки;
- накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_2 та знаходиться за адресою його реєстрації та проживання в АДРЕСА_1 ;
- накласти арешт на грошові кошти, які належать ОСОБА_2 та знаходяться в нього та інших осіб.
Позивач (стягувач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач (боржник): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає негайному виконанню.
Ухвала має силу виконавчого документа.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий суддя Р. В. Хижний