"14" квітня 2025 р. Справа № 363/1867/25
14 квітня 2025 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Ч.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Вишгородський відділ державної виконавчої служби у Вишгородському районі Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), Вишгородська державна нотаріальна контора Київської області, про скасування обтяження нерухомого майна,
встановив:
пред'явлену заяву слід залишити без руху, виходячи з такого.
Як убачається з позову та доданих до нього матеріалів, позовну заяву подано без дотримання вимог ст.ст. 175 ЦПК України.
Так, згідно роз'яснень даних у п. 2 постанові Пленуму ВССУ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» №5 від 03 червня 2016 року позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI).
У випадках, коли арешт майна проводився для забезпечення конфіскації чи стягнення майна на користь держави, як відповідач до участі у справі у встановленому законом порядки також залучається відповідний територіальний орган Державної фіскальної служби України.
У випадку безоплатної передачі майна юридичній особі ця особа також є відповідачем у справі.
У постанові КЦС ВС від 29 червня 2023 року у справі №208/9810/21 зроблено висновок про те, що особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна (частина перша статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Також у постанові КЦС ВС від 06 травня 2024 року у справі №725/3352/23 зазначено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами у справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів (орган фіскальної служби), банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.
Водночас, з матеріалів позову встановлено, що на буд. АДРЕСА_1 07 лютого 2001 року державним виконавцем Вишгородського відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Рубан Т.А. накладено арешт при примусовому виконанні В/л 5/2-1559, виданого 25 грудня 2000 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2 509 грн. моральної та матеріальної шкоди.
Водночас ОСОБА_3 , як стягувача, в інтересах якого на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області 07 лютого 2001 року накладено арешт на вказаний будинок, відповідачем у позові не зазначено, копії позовної заяви з додатками до неї не надано, що перешкоджає суду відкрити провадження у справі з дотриманням вимог ст.ст. 175, 177 та 190 ЦПК України.
Крім того, як передбачено ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до
Відтак, представнику позивачки слід усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання уточненої позовної заяви із визначенням процесуального становища осіб у справі, зазначення їх в позові й надання для них копій позовної заяви з додатками до неї.
Отже, відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК України,
ухвалив:
позовну заяву залишити без руху.
Для усунення зазначених недоліків надати строк не пізніше 10 днів з дня отримання цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя