Справа № 357/5192/25
3/357/2627/25
14.04.2025 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_1 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНКОПП: НОМЕР_2 ,
за ч.2 ст. 172-15 КУпАП,
До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 14.04.2025 надійшли адміністративні матеріали за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП відносно ОСОБА_1 про вчинення правопорушень 18.03.2025, 19.03.2025 та 20.03.2025.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-15 КУпАП розглядаються протягом доби.
Частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП участь особи за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП не є обов'язковою. Також разом із матеріалами до суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи без участі особи та визнання ним вини.
Відтак, суддя вважає за можливе розглядати справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за його відсутності.
Дослідивши адміністративний матеріал, суддя встановила таке.
Частиною 1 ст. 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби.
Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена відповідальність за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з вимогами ч.10 ст.1 Закону України «Про оборону України», ст.1, ч.8 ст.4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з моменту оголошення мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період - тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому дія воєнного стану неодноразово продовжувалась. Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08.02.2025 на 90 діб. Відповідно станом на дату вчинення правопорушення (18.03.2025, 19.03.2025 та 20.03.2025) воєнний стан (особливий період) в Україні тривав.
Відповідно до статей 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
Згідно ст. 128 Статуту, солдат зобов'язаний точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників).
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається із дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, старший сержант ОСОБА_1 , обіймаючи посаду майстра-номера обслуги мінометної батареї НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , що дислокується у АДРЕСА_2 , являючись військовою службовою особою, недбало ставлячись до військової служби в умовах особливого періоду, маючи реальну можливість для належного виконання службових обов'язків, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій у випадку незабезпечення ефективного функціонування закріпленого озброєння та нездійснення контролю за належним його зберіганням та експлуатацією, хоча повинен був і міг передбачити, в період з 8 години до 17 години 18.03.2025 в порушення вимог статей 4, 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, був відсутній на службі без поважних причин та в цей час ефективне функціонування штатного озброєння не забезпечував, належне його зберігання та експлуатацію не контролював, створивши загрозу для зниження бойової готовності військової частини НОМЕР_1 , чим вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП (протокол №18 від 10.04.2025).
Відповідно до іншого протоколу про адміністративне правопорушення, старший сержант ОСОБА_1 , обіймаючи посаду майстра-номера обслуги мінометної батареї НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , що дислокується у АДРЕСА_2 , являючись військовою службовою особою, недбало ставлячись до військової служби в умовах особливого періоду, маючи реальну можливість для належного виконання службових обов'язків, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій у випадку незабезпечення ефективного функціонування закріпленого озброєння та нездійснення контролю за належним його зберіганням та експлуатацією, хоча повинен був і міг передбачити, в період з 8 години до 17 години 19.03.2025 в порушення вимог статей 4, 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, був відсутній на службі без поважних причин та в цей час ефективне функціонування штатного озброєння не забезпечував, належне його зберігання та експлуатацію не контролював, створивши загрозу для зниження бойової готовності військової частини НОМЕР_1 , чим вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП (протокол №19 від 10.04.2025).
Також, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, старший сержант ОСОБА_1 , обіймаючи посаду майстра-номера обслуги мінометної батареї НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , що дислокується у АДРЕСА_2 , являючись військовою службовою особою, недбало ставлячись до військової служби в умовах особливого періоду, маючи реальну можливість для належного виконання службових обов'язків, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій у випадку незабезпечення ефективного функціонування закріпленого озброєння та нездійснення контролю за належним його зберіганням та експлуатацією, хоча повинен був і міг передбачити, в період з 8 години до 17 години 20.03.2025 в порушення вимог статей 4, 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, був відсутній на службі без поважних причин та в цей час ефективне функціонування штатного озброєння не забезпечував, належне його зберігання та експлуатацію не контролював, створивши загрозу для зниження бойової готовності військової частини НОМЕР_1 , чим вчинив недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП (протокол №20 від 10.04.2025).
В своїх поясненнях від 10.04.2025 ОСОБА_1 повідомив, що 18.03.2025, 19.03.2025 та 20.03.2025 в період з 8 години до 17 години не виконував свої службові обов'язки без поважної причини та визнав свою вину у скоєному.
Суд зауважує, що ОСОБА_1 не з'явився у судове засідання, однак у своїй заяві вказав, що визнає вину у вчиненні адміністративного правопорушення.
З урахуванням зазначеного та викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення, в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме недбале ставлення військової службової особи до військової служби, в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши адміністративні матеріали, суддя дійшла висновку, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень, адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив три однорідні правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, то на підставі ст. 36 КУпАП стягнення накладається в межах санкції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
При застосуванні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його відношення до вчиненого, щире каяття як обставину, що пом'якшує відповідальність, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, суддя дійшла висновку, що стягнення у вигляді штрафу в мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, відповідає вимогам статей 23, 33 КУпАП і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно п. 12 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Оскільки ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, відповідно до Військового квитка серії НОМЕР_4 та витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 №63 від 13.01.2024 року, він звільняється від сплати судового збору.
Керуючись статтями 36, 40-1, 172-15, 221, 283-285, 294 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-15 КУпАП та з урахуванням ст. 36 КУпАП, застосувати до нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Звільнити ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , від сплати судового збору на підставі п. 12 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Реквізити для сплати штрафу:
Отримувач коштів: ГУКу Київській обл/Білоцерків.міс./ 21081100
Код отримувача(код за ЄДРПОУ):37955989
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача(МФО):899998
Р/о:UA078999980313010106000010776
Код класифікації доходів бюджету:21081100
Призначення платежу: 101 РНКОПП (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України; Штраф, за адміністративне правопорушення Білоцерківський міськрайонний суд Київської області; номер справи 357/5192/25; номер протоколу № 18, 19, 20.
СуддяОксана ВОЗНЮК