вул. М. Грушевського, 2 а, селище Лугини, Коростенський район, Житомирська область, 11301,
тел. (04161)9-14-72, e-mail: inbox@lg.zt.court.gov.ua, web: http://lg.zt.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 02896124
Справа № 281/96/25
Провадження по справі 2/281/119/25
08 квітня 2025 року селище Лугини
Лугинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Свинченко Г.Д.,
за участі:
секретаря судових засідань Михальченко І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Лугини в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -
Представник ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" звернувся до Лугинського районного суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, витрат на правову допомогу та судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.04.2021 року між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір № 2109373646223. 03.04.2021 року між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та ОСОБА_1 укладено договір № 2109355209246. Внаслідок укладення договорів відступлення права вимоги та факторингу, позивач набув права вимоги до відповідача за зазначеними кредитними договорами. Відповідач належним чином не виконував своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, відсотків, а тому за ним утворилась заборгованість у загальному розмірі 45193,43 грн.
Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 вказану суму боргу, понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.
Представник позивача надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить їх задоволити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням. Про причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положення цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
13.03.2025 року винесено ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження та призначення справи до судового розгляду.
02.04.2025 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначив, що вимоги позивача є неправомірно завищеними з наступних підстав. Відповідно до договору № 2109373646223 від 03.04.2021 року та графіку платежів, кредит надавався в сумі 1500 грн. на 16 днів і поверненню підлягала сума 1980,00 грн. Відповідно до умов договору №2109355209246 від 03.04.2021 року та графіку платежів, кредит надавався в сумі 1200 грн. на 16 днів і поверненню підлягала сума 1584,00 грн. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) вказано, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. Проте кредитодавець не дотримався зазначених норм права та здійснив інші нарахування.
01.12.2021 року ТОВ "Служба миттєвого кредитування" відступило ТОВ "Вердикт Капітал" право вимоги по кредитному договору № 2109373646223 від 03.04.2021 року на суму 11730,00 грн., з яких 1500,00 грн. тіло кредиту, 10230,00 грн. проценти, та по кредитному договору №2109355209246 від 03.04.2021 року на суму 7991,36 грн., з яких 1200,00 грн. тіло кредиту, 6791,36 грн. проценти. У ТОВ "Вердикт Капітал" виникло лише право вимагати виконання зобов'язань у розмірі та обсязі, які існували на момент укладення цих договорів, без можливості нарахування додаткових процентів і неустойки, право на нарахування яких мав первісний кредитор.
Також відповідач зазначає, що вимоги про стягнення на користь позивача витрат за надання професійної правничої допомоги в сумі 13000,00 грн. не співмірні зі складністю справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони. З огляду на обставини, відсутності банківського документу про сплату таких послуг позивачем адвокату вважає стягнення таких витрат з нього є безпідставним.
ОСОБА_1 визнає стягнення з нього суми 3564,00 грн. (1980,00+1584,00) грн., стягнення судового збору пропорційно до задоволених вимог та заперечує проти стягнення витрат на правничу допомогу позивача із-за відсутності підтвердження такої оплати через банківську установу.
08.04.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі. Зазначає, що у розрахунку заборгованості (розрахунку і первісного кредитора, і фактора) чітко вказано з чого складається заявлена сума заборгованості і відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. Відповідачем не було надано ніяких доказів виконання зобов'язання, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості по відсоткам, не надано власного контррозрахунку, не були зроблені власні арифметичні розрахунки суми заборгованості належним чином. Пунктом 1.9 укладених договорів зазначено, що граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік. Зазначене також відображено в заяві-анкеті, відповідно до умов якої строк кредиту становить 365 днів, орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. Також, відповідно до умов кредитних договорів, в разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтованого строку повернення кредиту, проценти підлягають обов'язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом. Сторонами при укладенні договорів було досягнуто згоди щодо фіксованого розміру процентної ставки для певного періоду користування кредитними коштами, в залежності від виконання позичальником умов договору. Період правомірного користування коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування супроводжується нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у кредитному договорі. Враховуючи, що договори було укладено 03.04.2021 року, граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору) закінчився 03.04.2022 року. Період з 03.04.2021 року по 03.04.2022 року є періодом правомірного користування позичальником кредитними коштами у межах погодженого строку кредитування, який супроводжувався нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у договорі.
Розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим.
У разі відступлення прав вимоги за договором, новий кредитор набуває усі права та обов'язки банку за договором, що стосується умов кредитування в повному обсязі, у тому числі право щодо повернення кредиту, процентів за користування ним, неустойок. Умови договорів жодним чином не обмежують наступних кредиторів у праві нарахувати відсотки за користування кредитом.
Відповідач не наводить обгрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів на підтвердження такої позиції. Заперечення відповідача не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, тому є його припущеннями. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Отже, відсутні будь-які підстави щодо відмови у стягненні витрат на правничу допомогу на користь позивача.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
03.04.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування», позивачем, та ОСОБА_1 , відповідачем, було укладено Договір про надання фінансових послуг №2109373646223 «Стандартний» та Договір про надання фінансових послуг № 2109355209246, які включають в себе також заяви-анкети, графіки платежів, паспорти кредиту і правила надання грошовий коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, що розміщені на офіційному сайті smk.zp.ua та www.bistrozaim.ua, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит на суму 1200 грн. та на суму 1500 грн. шляхом безготівкового переказу на картковий рахунок позичальника, вказаний ним в заяві-анкеті, заповненої на сайті позикодавця та підставі замовлення з особистого телефону позичальника, із строком кредитування 365 днів, орієнтовним строком повернення кредиту 16 днів з моменту отримання кредиту, під процентну ставку 2% в день (730% річних), сплатою процентів у розмірі 1302,36 грн., та збільшенням процентної ставки, відповідно до п. 1.4. кредитних договорів.
Вказані договори між сторонами були укладені дистанційно, внаслідок самостійного вчинення відповідачем поетапних дій за допомогою реєструючої системи на веб-сайті кредитодавця в мережі Інтернет smk.zp.ua та www.bistrozaim.ua та його електронної ідентифікації шляхом перевірки товариством правильності введення електронних даних, направлених товариством на номер мобільного телефону позичальника, вказаний ним при вході в систему, згідно з закладеним алгоритмом отримання кредиту та підписанням з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Договори підписано Виговським А.Ю. електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
До матеріалів справи додано Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ "Служба миттєвого кредитування", які є невід'ємною частиною кредитних договорів укладених з відповідачем.
Кредитодавцем на виконання своїх договірних зобов'язань за кредитними договорами № 2109373646223 від 03.04.2021 року та № 2109355209246 від 03.04.2021 року перераховано відповідачу 1500 грн. та 1200 грн., які 03.04.2021 року були переказані ТОВ ФК «Вей фор пей» на платіжну картку Приватбанку НОМЕР_1 .
Відповідач своїх договірних зобов'язань у встановлений строк належним чином не виконав, кредитні кошти в повному обсязі не повернув, відсотків за користування коштами не сплатив, внаслідок чого станом на 30.11.2021 року у відповідача виникла перед ТОВ «Служба миттєвого кредитування» кредитна заборгованість за кредитним договором № 2109373646223 від 03.04.2021 року у загальному розмірі 11730,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1500,00 грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 10230,00 грн.; за кредитним договором № 2109355209246 від 03.04.2021 року у загальному розмірі 7991,36 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1200,00 грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 9156,48 грн., що підтверджується відповідними розрахунками заборгованості.
Відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитних договорів. Зазначені договір недійсними не визнано.
Таким чином суд дійшов висновку, що між ТОВ "Служба миттєвого кредитування" та фізичною особою ОСОБА_1 дійсно укладено електронні кредитні договори №2109373646223 від 03.04.2021 року та № 2109355209246 від 03.04.2021 року, відповідно до яких відповідач отримав кошти на платіжну банківську карту, номер якої він надав особисто, користувався платіжним засобом, що свідчить про те, що відповідач був обізнаний про існування кредиту, усвідомлював наявність заборгованості, вчиняв дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань за вищевказаними кредитними договорами.
За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За загальними принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства (статті 12, 13 ЦПК України) сторони є рівними у своїх правах щодо подання доказів та вільними у виборі способів доказування.
Відповідач факт укладання кредитних договорів та отримання кредитних коштів не спростував. Доказів повного погашення кредитної заборгованості, як первісному кредитору, так і новому кредиту чи наступному новому кредитору - позивачу, відповідачем суду не надано.
Досліджуючи наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає, що надані позивачем докази у справі підтверджують те, що відповідач отримав кредит, у зв'язку з чим має зобов'язання перед позивачем з повернення кредитних коштів, виходячи з фактичного використання позичальником кредитних коштів, які не повернуто станом на час звернення позивача до суду даним позовом. Отже, з урахуванням наданих сторонами доказів, у їх сукупності, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту, кошти якого фактично використані відповідачем та не повернуті кредитодавцю за кредитними договорами.
Досліджуючи питання розміру заборгованості за відсотками, суд встановив наступне.
Пред'являючи вимоги про погашення кредитної заборгованості, позивач просив у тому числі, крім основної суми боргу за кредитом, яку фактично отримав відповідач від первісного кредитора, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками. При цьому, з моменту відступлення первинним кредитором за плату права грошової вимоги до боржника-відповідача: - за кредитним договором № 2109373646223 від 03.04.2021 року у загальному розмірі 11730,00 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1500,00 грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 10230,00 грн.; - за кредитним договором № 2109355209246 від 03.04.2021 року у загальному розмірі 7991,36 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 1200,00 грн., заборгованості по відсоткам в розмірі 9156,48 грн. і отримання права цієї грошової вимоги.
ТОВ «Вердикт Капітал», як новий кредитор, здійснив донарахування відсотків до сум заборгованості за кредитним договором № 2109373646223 від 03.04.2021 року в розмірі 14151,15 грн. та за кредитним договором № 2109355209246 від 03.04.2021 року в розмірі 11320,92 грн., тобто нарахував ще відсотки за користування кредитом за період з 01.12.2021 року по 10.01.2023 року. З моменту отримання 10.03.2023 року від нового кредитора права грошової вимоги до ОСОБА_1 позивач ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", як наступний новий кредитор, нарахування відсотків за кредитним договором не здійснював.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак, щодо вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, то суд вважає її обґрунтованою частково, а саме в сумах, які були нараховані первинним кредитором і відступлені ним за плату новому кредитору, оскільки матеріали справи не містять виписок по рахунку на підтвердження заборгованості відповідача, що дало б змогу суду перевірити правильність нарахування відсотків. Стягнення заборгованості за відсотками не може ґрунтуватись лише на розрахунках, наведених у позовній заяві, навіть якщо з них не вбачається, що нарахування обумовлених договором сум процентів продовжувалось і після закінчення дії договору.
Таким чином, виходячи з наведеного в сукупності, позовні вимоги про стягнення заборгованості за відсотками підлягають частковому задоволенню, а саме: - за кредитним договором № 2109373646223 від 03.04.2021 року у розмірі 10230,00 грн.; - за кредитним договором № 2109355209246 від 03.04.2021 року у розмірі 6791,36 грн., що у загальному розмірі становить 17021,36 грн.
Розподіл судових витрат.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 3 ч. 2ст. 141 ЦПК України).
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., ціна позову 45193,43 грн., позов задоволено на суму 19721,36 грн. (11730,00 грн. за кредитним договором № 2109373646223 від 03.04.2021 року та 7991,36 грн. за кредитним договором № 2109355209246 від 03.04.2021 року), а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1056,17 грн. судового збору - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судом встановлено, що 01.07.2024 року між позивачем та АО "Лігал Ассістанс" укладено договір про надання правової допомоги №01-07/2024. Предметом вказаного договору є надання юридичної допомоги: складання проектів процесуальних документів, складання листів, адвокатських запитів, претензій, заперечень, позовних заяв, пояснень, надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, представництво інтересів тощо.
Відповідно до розділу 4 даного договору, сторони погодили порядок здійснення розрахунків, зокрема, вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги.
Згідно з заявкою на надання юридичної допомоги № 397 від 01.01.2025 та витягом з акту про надання юридичної допомоги №2 від 31.01.2025 сторони погодили надання правових послуг по стягненню заборгованості з відповідача на загальну суму 13000 грн.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні відповідача всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З урахуванням конкретних обставин, зокрема, складністю справи та ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. При цьому, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема складністю справи та ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Окрім того, звертаючись до суду з позовною заявою, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 45193,43 грн., проте позовні вимоги задоволено частково на суму 19721,36 грн., що становить 43,6 % від заявлених.
За таких обставин, при визначенні розміру витрат на правову допомогу судом встановлено, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на правову допомогу в розмірі 13000 грн. є завищеною та необгрунтованою. Окрім того, справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності.
Враховуючи незначну складність справи, розгляд її у порядку спрощеного провадження, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та часткового задоволення позову (на 43,6% від заявлених вимог), суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу на загальну суму 5668,00 грн.
Керуючись статтями 12, 13, 76-79, 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306; код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за договорами № 2109373646223 від 03.04.2021 року та № 2109355209246 від 03.04.2025 року у розмірі 19721 (дев'ятнадцять тисяч сімсот двадцять одна) гривня 36 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306; код ЄДРПОУ 44276926 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1056,17 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5668,00 грн.
В решті вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Галина Свинченко