Справа № 276/352/25
Провадження по справі №2/276/258/25
14 квітня 2025 року селище Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді Семенюка А.С.,
за участю секретаря судового засідання Дашенко Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПП «ВВ Агро» про розірвання договорів оренди землі, -
Позивачі, в інтересах яких діє представник - адвокат Дорофєєв Д.О., звернулися до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначили, що вони є власниками земельної ділянки з кадастровим номером 1821186500:06:001:0161, загальною площею 3,2198 га, що розташована на території Фасівської сільської ради Хорошівського району Житомирської області, яку вони успадкували після смерті померлого спадкодавця, і щодо яких спадкодавець 27.03.2008 року уклав договір оренди з відповідачем. В подальшому позивачі уклали додаткову угоду до договору, за якою дія договору продовжена до 31.12.2028 року. В порушення умов укладених договорів відповідач протягом 2022-2024 років належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання та систематично не сплачує орендну плату за користування належними позивачу земельними ділянками, що стало підставою розірвання вказаних договорів.
Позивачі просять суд розірвати договір оренди землі від 27.03.2008 року щодо земельної ділянки за кадастровим номером 1821186500:06:001:0161, площею 3,2198га, що розташована на території Фасівської сільської ради Хорошівського району Житомирської області; стягнути з відповідача на користь позивачів судовий збір.
Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 04.03.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивачів до суду надіслав заяви, в яких просить справу розглянути за відсутності позивачів та його представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечив щодо проведення заочного розгляду справи та винесення заочного рішення.
Відповідач, будучи відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом частини 1 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, дослідивши докази у справі, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками в 1/2 частці кожен земельної ділянки з кадастровим номером 1821186500:06:001:0161, загальною площею 3,2198 га, цільове призначення земельних ділянок - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Новоборівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (до об'єднання Фасівська сільська рада Хорошівського району), що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 15.08.2018 року за №671, №673, успадкованої позивачами після смерті їх матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та прийняла спадщину, але не оформила свої спадкових прав після смерті чоловіка ОСОБА_4 , якому в цілій частці належала зазначена земельна ділянка.
Згідно копії договору оренди землі б/н від 27.03.2008 року, укладеного між ОСОБА_4 та ПП «ВВ Агро», ОСОБА_4 надає, а ПП «ВВ Агро» приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1821186500:06:001:0161, яка розташована на території Фасівської сільської ради (Новоборівської селищної ради Житомирського району Житомирської області), загальною площею 3,2198 га ріллі, строком на 10 років.
Відповідно до п. 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем щорічно та складає 465,10 грн.
Відповідно п.11 вказаного Договору оренди орендар вносить орендну плату до 31 грудня поточного року.
В подальшому, 16.08.2018 між позивачами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ПП «ВВ Агро» укладена додаткова угода до договору оренди землі (державна реєстрація договору від 15.05.2008 року за № 040820600061), п.1 якої визначено замінити сторону за Договором - орендодавця та визнати, що орендодавцями після ОСОБА_4 в рівних частинах є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . Пункт 8 Договору оренди викладено у наступній редакції: «Договір оренди укладено строком на 20 (двадцять) років.», пункт 9 Договору оренди викладено у наступній редакції: «Орендна плата за кожен рік користування земельною ділянкою складає 12% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за рік складає 3583,96 та з врахуванням частки у спільній власності кожного з Орендодавців становить: 1791,98 грн».
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №1368011561 від 06.09.2018 року на підставі Договору оренди землі б/н від 27.03.2008 року щодо земельної ділянки кадастровий номер 1821186500:06:001:0161 площею 3,2198 га, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.03.2018 року внесено запис про інше речове право - право оренди земельної ділянки, номер запису про інше речове право 25584710, строк дії: 20 років, орендар: ПП «ВВ АГРО», код ЄДРПОУ 35689130, Орендодавець: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Із копій претензії про повернення боргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ПП «ВВ Агро» від 13.02.2025 року слідує, що вони зверталися з вимогою виплатити належну їм орендну плату за користування земельними ділянками за 2022-2024, а у разі несплати заборгованості вони будуть змушені вжити заходів по розірванню укладених договорів в судовому порядку на підставі систематичної не сплати орендної плати. Вказану претензію позивачами направлено відповідачу поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення, що підтверджується відповідною накладною від 17.02.2025 року.
Частиною 1 ст. 14 ЦК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч.1 ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент укладання договору, передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі: є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з положеннями ст.ст. 21, 22 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.
Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Правова позиція Верховного суду з даного приводу викладена в постанові від 25.04.2018 року по справі № 378/556/16-ц, в якій зазначено, що системний аналіз зазначених положень законодавства та порядок врегулювання відносин, пов'язаних з орендою землі, зокрема положень ЦК України, дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом «д» статті 141 ЗК України, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України, згідно з якою необхідна наявність істотного порушення стороною договору. У зобов'язанні з виплати орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою позивач є кредитором, відповідач є боржником. З огляду на це в частині виконання цього зобов'язання саме відповідач був зобов'язаний довести його належне виконання, вчинене вчасно та у повному обсязі. Доказів цього суду не надано, такі обставини не встановлено. В оцінці поведінки цієї сторони Верховним Судом має бути враховано, взявши до уваги, що таке зобов'язання є грошовим, що боржник не використав альтернативний спосіб виконання свого зобов'язання шляхом внесення суми боргу в депозит нотаріуса, що мало ним бути застосовано за правилами статті 537 ЦК України.
Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
Крім того, пунктом 36 вищезазначеного договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною першою статті 148-1 ЗК України визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов'язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).
Частиною третьою статті 1223 ЦК України визначено, що спадщина належить спадкодавцю від дня відкриття спадщини. Тобто дата оформлення спадщини, а саме отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину не може обмежувати можливість реалізації належних спадкоємцю прав власника від дня відкриття спадщини.
Таким чином, земельна ділянка з кадастровим номером 1821186500:06:001:0161, загальною площею 3,2198 га, що розташована на території Новоборівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, на момент звернення позивачів до суду перейшла у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , а в послідуючому смерті ОСОБА_3 , у власність позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а тому до позивачів, як нових власників земельної ділянки, перейшли права та обов'язки орендодавців за вказаним договором.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.05.2022 по справі № 573/631/21.
Судом встановлено, що ПП «ВВ Агро» не виконало взяті на себе зобов'язання за вищевказаним договором оренди землі, а саме не здійснило виплату орендної плати два роки поспіль (2022-2024 роки), виплата якої є істотною умовою договору оренди, що свідчить про систематичність порушення вказаним товариством, як орендарем, умов договору та є підставою для його розірвання.
Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, передбаченими статями 12, 13, 76, 83, 84, 191 ЦПК України, не надав до суду заперечення щодо вимог позивачів та доказів на їх спростування. Жодних доказів на спростування факту несплати позивачам орендної плати за період 2022-2024 за вищезазначеним договором оренди землі суду не надано.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, якими підтверджується наявність та належність земельних ділянок позивачам, враховуючи не надання суду відповідачем доказів на підтвердження факту виплати орендної плати протягом 2022-2024 років, суд вважає наявними підстави для висновку про систематичну несплату визначеної договором орендної плати за користування земельними ділянками, а тому наявні підстави для розірвання договорів оренди землі та задоволення позову.
У відповідності до приписів ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Оскільки, позовні вимоги задоволено повністю, тому судові витрати, понесені позивачами і документально підтверджені, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача, а тому суд стягує з відповідача на користь позивачів судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн. пропорційно в рівних частинах, а саме по 605,60 грн. (1211,20 : 2 = 605,60).
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 76-79, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 354 ЦПК України, ст.ст. 3, 6, 14, 526, 628, 629, 651 ЦК України, ст.ст. 2, 13, 15, 21, 22, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного підприємства «ВВ Агро» про розірвання договору оренди землі задовольнити.
Розірвати договір оренди землі б/н від 27.03.2008 року щодо земельної ділянки за кадастровим номером 1821186500:06:001:0161, площею 3,2198 га, що розташована на території Новоборівської селищної ради Житомирського району Житомирської області (до об'єднання Фасівська сільська рада), укладений між Приватним підприємством «ВВ АГРО» та ОСОБА_4 (нові власники земельної ділянки - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ).
Стягнути з Приватного підприємства «ВВ Агро» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 гривень (шістсот п'ять грн. 60 коп).
Стягнути з Приватного підприємства «ВВ Агро» на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в сумі 605,60 гривень (шістсот п'ять грн. 60 коп).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: Приватне підприємство «ВВ АГРО», код ЄДРПОУ 35689130, місце знаходження: вул. Зарічна, 1, с.Поромівка Житомирського району Житомирської області.
Суддя А.С.Семенюк