Справа №295/3301/25
Категорія 139
2-а/295/117/25
по повернення позовної заяви
11.04.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Стрілецька О.В.,
вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
10.03.2025 позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, серії 4 АВ №06478301 від 28.06.2024, про притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення стягнення.
Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 14.03.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-денний термін для усунення виявлених недоліків.
Залишаючи заяву без руху, суддею, серед іншого визнано неповажними причинами доводи, якими позивач обгрунтовувала їх наявність, оскільки позивач не вказала на наявність об'єктивних непереборних обставин, які б не залежали від волевиявлення позивача, які пов'язані з істотними перешкодами, що завадили їй своєчасно звернутися з позовом. Сам по собі факт перебування чоловіка позивача за кордоном та проживання позивача поза межами міста Житомира з неповнолітніми дітьми, на що фактично посилається ОСОБА_1 , не є підставою для поновлення строку звернення до суду.
01.04.2025 на виконання вимог ухвали суду від 14.03.2025 позивач повторно подала клопотання про поновлення строку для звернення до суду позовом.
Позивачка оскаржує постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності, яка була винесена 28.06.2024, до суду з відповідним позовом вона звернулась 10.03.2025, тобто зі спливом 10-денного строку.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно приписів п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22 зазначено: "Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів)".
В долученому, на виконання вимог ухвали суду, клопотанні про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовуючи наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, ОСОБА_1 повторно зазначає, що строк звернення до суду пропущений у зв'язку з перебуванням чоловіка, який фактично вчинив адміністративне правопорушення, будучи за кермом зафіксованого транспортного засобу, за кордоном, перебуванням на її утриманні двох неповнолітніх дітей, одна з яких є дитиною з інвалідністю, з якими вона проживає поза межами м. Житомира.
Разом з тим, в поданому повторному клопотанні позивач не наводить інших доводів, які вже визнані судом неповажними, які обумовили пропуск процесуального строку.
Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що ОСОБА_1 до клопотання про поновлення строку звернення до суду не долучила жодного доказу на підтвердження обставин, викладених в ньому.
В поданому клопотанні позивач посилається на те, що з початком воєнних дій вона з дітьми проживає за межами міста Житомира в селі Володар-Волинського району Житомирської області, без конкретизації назви села.
Водночас, до клопотання ОСОБА_1 не долучила докази, на підтвердження вказаної обставини, серед іншого, чим підтверджується, що вона там фактично проживає, чи вона там працює, чи діти відвідують дитячі навчальні дошкільні чи шкільні заклади.
В позовній заяві та заяві про усунення недоліків позивач зазначає власну адресу проживання: АДРЕСА_1 , вказані документи особисто подані позивачем до канцелярії суду, що спростовує посилання на наявність труднощів в пересуванні з Володар-Волинського району Житомирської області до міста Житомира.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі №990/115/22 викладено, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Таким чином, суд критично ставиться до доводів позивачки, що вона вимушено змінила проживання з м. Житомира на село у Володар-Волинському районі Житомирської області у зв'язку з введенням воєнного стану і що вона там постійно проживає з лютого 2022. Позивачем не наведено, яким чином введення воєнного стану унеможливило виконання нею процесуальних дій саме у період з червня 2024 по березень 2025.
Суд вважає безпідставними доводи, що зміна місця проживання є непереборною обставиною, яка обумовила пропуск строку на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Також, ОСОБА_1 до клопотання про поновлення строку звернення до суду не долучила докази, які підтверджують перебування чоловіка за кордоном з липня 2024 по грудень 2024 (документи про перетин кордону, довідка з місця роботи, наказ про відрядження тощо).
Позивачем не доведено, що про наявність оскаржуваної постанови від 28.06.2024 вона дізналась лише 01.03.2025, оскільки до матеріалів позовної заяви долучена копія оскаржуваної постанови, в документі про сплату штрафу, який був сплачений 06.07.2025, наведені серія і номер оспорюваної постанови, що свідчить про те, що її реквізити були відомі правопорушнику.
При вирішенні питання про поновлення строку звернення до суду з позовом суд враховує значний проміжок часу, який минув з моменту притягнення її до відповідальності 28.06.2024 до моменту звернення з цим позовом - 10.03.2025.
Згідно з ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, вивчивши та проаналізувавши обставини, на які посилається ОСОБА_1 обґрунтовуючи наявність поважних причин, які перешкоджали їй звернутись до суду з позовною заявою про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, суддя дійшов висновку, що клопотання про поновлення строку звернення з позовом не підлягає до задоволення, оскільки позивачем не доведено та не підтверджено доказами наявність об'єктивних непереборних обставин, які не залежать від її волі і перешкоджали їй в розумні строки звернутись з цим позовом.
Керуючись ст. 123 КАС України, суддя
Відмовити в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом.
Адміністративний позов повернути.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторно звернутися до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.В. Стрілецька