Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 273/49/25
Провадження № 2-а/273/17/25
11 квітня 2025 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Бєлкіної Д.С., секретаря судових засідань Стаднюк В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до Баранівського районного суду Житомирської області із позовом, в якому просить скасувати постанову серії ЕНА №3645095 від 11.12.2024 року, винесену інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону Полк-2 Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Струком Віктором Миколайовичем про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1190,00 грн. Також просив стягнути з відповідача судовий та витрати на правничу допомогу.
На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 11.12.2024 року о 17 год. 07 хв. в Дарницькому районі м. Києва, шосе Бориспільське, КП 503 км., інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону ПОЛК-2 Управління патрульної поліції в місті Києві старшим лейтенантом поліції Струком Віктором Миколайовичем було винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3645095 від 11.12.2024 року за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 1190 грн. Відповідно до даної постанови він керував транспортним засобом «Renault DEHN980» 11.12.2024 року о 16:42 годині в м. Києві по Шосе Бориспільське КП503 км., під час руху не користувався засобами пасивної безпеки, та з відсутнім заднім ДНЗ, при цьому категорично відмовився пред'явити свідоцтво про реєстрацію та посвідчення водія відповідної категорії, особу встановлено по базі (ПНП), чим порушив п. 2.9 в ПДР України керування водієм ТЗ без номерного знаку.
Вважає, що постанова серії ЕНА №3645095 від 11.12.2024 року винесена незаконно, з порушенням положень КУпАП, за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, а також без жодних доказів вчинення правопорушень. Вважає, що його незаконно притягнуто до відповідальності за неіснуюче правопорушення, якого він не вчиняв, виходячи з наступного.
Вказав, що 11 грудня 2024 року він керував транспортним засобом ««Renault Master» з в.н. НОМЕР_1 , дотримуючись Правил дорожнього руху України, рухався Бориспільським шосе в місті Києві в межах дозволеної швидкості. Близько 16:40 його автомобіль було зупинено працівниками поліції. Після зупинки він одразу повідомив поліцейському, що він є військовослужбовцем, виконує завдання з логістичного забезпечення, та пред'явив посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 і відповідне розпорядження. Інспектор Струк В.М. заявив, що він нібито рухався без пристебнутого ременя безпеки, чим порушив п. 2.3 Правил дорожнього руху України, та попросив пред'явити посвідчення водія і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Позивач заперечив це звинувачення та попросив надати докази порушення, наголошуючи, що готовий пред'явити документи лише після отримання підтвердження ймовірного порушення. Працівники поліції на це зауваження не реагували та поводилися агресивно, наполягаючи на наявності порушення, але не надаючи жодних доказів. Через 20 хвилин дискусії поліцейські повідомили, що у них немає часу шукати докази, і зазначили, що складуть постанову. Після цього вони сіли в службовий автомобіль і поїхали, не надавши жодних матеріалів. Факти, викладені у постанові серії ЕНА №3645095, складеній інспектором Струком В.М., не відповідають дійсності. Жодних доказів того, що він під час керування не був пристебнутим ременем безпеки, надано не було, що суперечить вимогам ст. 251 КУпАП.
Крім того, зазначив, що у автомобіля були наявні задній і передній номерні знаки. Під час зупинки працівники поліції не зазначали, що він порушив пункт 2.9 (в) Правил дорожнього руху України. Про це порушення він дізнався лише 27 грудня 2024 року, отримавши постанову серії ЕНА №3645095 від 11 грудня 2024 року. Також звертає увагу суду, що постанова була складена за його відсутності, його не ознайомили зі статтями 268 та 289 КУпАП і не надали можливості скористатися юридичною допомогою адвоката чи іншого фахівця у галузі права. Пункт 8 постанови серії ЕНА №3645095 ним не підписаний. Враховуючи все викладене, вважає, що старший лейтенант поліції Струк Віктор Миколайович безпідставно застосував адміністративне стягнення до нього, постанова є незаконною і підлягає скасуванню.
Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 15.01.2025 року справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.
Заперечуючи відносно наведених позивачем обставин, Департаментом патрульної поліції 31.01.2025 року подано до суду відзив, в якому зазначено, що оскаржувана постанова поліцейського винесена в межах повноважень, в порядку та у спосіб, визначений КУпАП, із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин у справі, а тому правові підстави для визнання її незаконною відсутні. Також звертають увагу суду, що позивач навмисно вводить суд в оману та надає хибні доводи щодо обставин справи, вказуючи, поліцейські поводилися агресивно, повідомляли, що в них немає часу для пошуку доказів та взагалі через 20 хвилин поїхали з місця зупинки транспортного засобу, яким керував позивач, а також те. що в автомобілі був наявний задній номерний знак. Дані твердження легко спростовуються відеозаписом, який надається до відзиву, який навпаки засвідчує факт зневажливого ставлення позивача щодо поліцейських та інших військовослужбовців. Інспектором було повідомлено позивача, що він не може встановити приналежність автомобіля до категорії військових транспортних засобів, оскільки на транспортному засобу не було відповідних номерних знаків встановленого зразка. Крім того, позивачу повідомлялось, що задній номерний знак взагалі відсутній. Інспектором по факту вчинення адміністративного правопорушення позивачем було проведено розгляд справи, ознайомлено позивача з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, зачитано винесену постанову, однак позивач відмовився від її отримання, про її що була зроблена відповідна відмітка, а тому твердження щодо того, що постанова була складена за відсутності позивача не знайшла свого підтвердження. Вважають, що відсутні підстави для задоволення позову, а також підстави для стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 5000 гривень.
Позивач правом відповіді на відзив не скористався.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 11 грудня 2024 року інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону Полк-2 Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Струком Віктором Миколайовичем було винесено постанову, згідно якої ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення штраф у розмірі 1190,00 грн.
В змісті вказаної постанови вказано, що ОСОБА_1 11.12.2024 року о 16:42 керував транспортним засобом «Renault DEHN980» в м. Києві по Шосе Бориспільське кП503 км., під час руху не користувався засобами пасивної безпеки, та з відсутнім заднім ДНЗ, при цьому категорично відмовився пред'явити свідоцтво про реєстрацію та посвідчення водія відповідної категорії, особу встановлено по базі (ПНП), чим порушив п. 2.9 в ПДР України керування водієм ТЗ без номерного знаку.
Згідно наданої позивачем копії Розпорядження з логістичного забезпечення, командиру роти логістики 1 обр ТрО було виділено автомобіль ««Renault Master» з в.н. НОМЕР_1 , з водієм військовослужбовцем ОСОБА_1 з метою отримання перевезення майна служби засобів ураження озброєння логістики 1 обр ТрО з Цвітохи в Красне з 07.00 год. 10.12.2024 року до 23.50 год. 11.12.2024 року ( а.с.16-17).
За змістом п. 2.9 в Правил дорожнього руху України водієві забороняється: керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов'язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Відповідно до ч. 1 ст. 121-3 КУпАП керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік джерел яких наведено вст.251 КУпАП.
Так, за приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Також Законом України «Про Національну поліцію» та «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (надалі - Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, передбачена можливість застосовувати відеофіксацію обставин правопорушення, в тому числі використовувати відеорегістратори.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Встановлено, що доказом в справі згідно ст. 251 КУпАП є відеозапис з нагрудної бодікамери інспектора, який долучено до клопотання відповідача про долучення доказів як додаток «Полосухін.mp4».
З дослідженого судом відеозапису, який в розумінні положень названих положень КУпАП та КАС України є належним та допустимим доказом, не вбачається, що у транспортного засобу, який був зупинений працівниками патрульної поліції 11.12.2024 року о 16:42 в м. Києві по Шосе Бориспільське кП503 км, був відсутній задній номерний знак.
Щодо зазначення у постанові ЕНА №3645095 від 11.12.2024 року про керування ОСОБА_1 транспортним засобом без застосування засобів безпеки, то суд зазначає, що диспозиція частини 1 статті 121-3 КУпАП не передбачає вказаного правопорушення. Порушення правил користування ременями безпеки передбачено ч. 5 ст. 121 КУпАП, за якого постанова винесена не була.
Згідно з ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи усі обставини по справі та досліджені у судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, в зв'язку з чим постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.
Щодо відшкодування понесених позивачем судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 та ч.3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов задоволено на користь позивача, та враховуючи те, що останнім сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн., вказані витрати підлягають стягненню на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції .
Також представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу (правову) допомогу, проте доказів понесення судових витрат не пов'язаних із сплатою судового збору представником позивача не надано.
В позовній заяві зазначено лише орієнтовний розрахунок суми витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн, однак позивач заявив, що докази розміру витрат будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення, тому на даний час судом вказане питання не досліджується.
Керуючись ст. ст.9,251, 293 КУпАП, ст.ст. 9, 19, 77, 78, 242-246, 250, 293, 295 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити повністю.
Скасувати постанову серії ЕНА №3645095 від 11.12.2024 року, винесену інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону Полк-2 Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Струком Віктором Миколайовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернеста,3, м. Київ, ЄДРПОУ - 10108646) на користь ОСОБА_1 , судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бєлкіна Д.С.