Справа № 163/307/25
Провадження № 2-а/163/14/25
10 квітня 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Павлуся О.С.
за участі секретаря Семенюк К.М.,
представника позивача Крючкова В.О.,
представника відповідача Крижановської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Волинської митниці про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,
У позовній заяві представник позивача ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) (далі - ОСОБА_3 ) адвокат Крючков В.О. просить визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Волинської митниці Сьоміна П.А. № 0007/UA20500/2025 від 22.01.2025 та закрити провадження в справі.
Заявлені вимоги представник обґрунтував тим, що оскаржуваною постановою позивача притягнено до відповідальності за ч.1 ст.471 МК України, а саме за недекларування валюти понад дозволену норму - 3545,66 доларів США та 90000,00 гривень. Із вказаною постановою не погоджується, вважає її необґрунтованою та прийнятою без належного проведення процесуальних дій та без врахування усіх обставин справи. Так, для проходження митного контролю позивач направився смугою руху «зелений коридор», але жодним чином не маючи наміру приховати грошові кошти від митного органу або уникнути від їх декларування. Під'їжджаючи до пункту пропуску «Устилуг» зі сторони України, позивач бачив декілька смуг руху, які ведуть до державного кордону Республіки Польща, однак не було видно інформаційних табличок та дорожньої розмітки, які позначають канали руху «зелений коридор» та «червоний коридор». Тобто, позивач не знав по якій смузі рухається, обрав для слідування смугу руху, на яку рухався увесь потік автомобілів, оскільки мав намір задекларувати переміщувану ним суму грошових коштів. В даному випадку мала місце дезорієнтація позивача у виборі смуги руху з огляду на неналежну організацію розмежування смуг «зелений» та «червоний» коридори. Позивач був обізнаний з дозволеною до переміщення через митний кордон України нормою валюти та, в'їхавши у пункт пропуску «Устилуг», вважав, що валюту задекларує у митника під час проходження митного контролю. На запитання працівника митниці позивач не заперечував переміщення валюти та добровільно пред'явив її для перерахунку, а назвати її точну суму не зміг через значне хвилювання, спричинене нещодавньою смертю матері. Переміщувані позивачем кошти є спадковим майном після смерті його матері, а тому походження коштів є законним. Крім цього, відповідач допустив порушення права позивача на захист, що полягає у безпідставному відхиленні клопотання захисника про його участь у розгляді справи в режимі відеоконференції, а також залишення поза увагою клопотання про відкладення розгляду справи, внаслідок чого оскаржувану постанову винесено у відсутності позивача та його захисника.
Представник відповідача подала відзив на позовну заяву, у якому повністю заперечила доводи представника позивача. Вказала, що позивач свідомо обрав для проходження митного контролю смугу руху «зелений коридор», тим самим в силу положень ст.366 МК України заявив про переміщення валюти в межах дозволеної без письмового декларування норми. Із розмежуванням смух руху «червоний» та «зелений» коридори у пункті пропуску «Устилуг-Зосин» позивач обізнаний, оскільки попередньо неодноразово уже слідував через цей пункт пропуску. Тому, враховуючи обрання позивачем смуги руху «зелений коридор», посадова особа прикордонної служби виписала йому відповідний контрольний талон для проходження по «зеленому коридору». Та обставина, що позивач не назвав суму переміщуваної валюти уже сама по собі спростовує його наміри здійснити декларування валюти, тим більше, що із дозволеною до переміщення без письмового декларування нормою валюти він обізнаний. Порушень прав позивача зі сторони Волинської митниці не допущено, позивач та його представник про розгляд справи були належним чином повідомлені, при цьому норми МК України не передбачають можливості проведення розгляду митним органом за участі учасників справи в режимі відеоконференції, про що представнику позивача на його заяву була надана відповідна відповідь. Щодо заяв про відкладення розгляду справи, то таких від позивача та його представника на адресу митниці не надходили.
Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, свої права та інтереси доручив представляти адвокату Крючкову В.О.
Представник позивача Крючков В.О. позов підтримав з наведених у ньому підстав та просива його задовольнити.
Представник відповідача позов не визнала з мотивів поданого відзиву та просила відмовити у його задоволенні.
Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.
09 січня 2025 року близько 18 год 01 хв в зону митного контролю митного поста «Устилуг» Волинської митниці по смузі руху «зелений коридор» у напрямку «виїзд з України» заїхав автомобіль марки «BMW», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням громадянина Федеративної Республіки Німеччини ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).
Під час проведення повного митного огляду транспортного засобу, ручної поклажі та багажу у ОСОБА_4 встановлено наявність валюти 6 300 євро та 3 804,34 доларів США, що в еквіваленті становить 10 000,00 євро, яка не перевищує дозволену до вивезення норму готівки, а також 3 545,66 доларів США та 90 000 гривень. Вказані валютні цінності знаходилися в двох особистих сумках ОСОБА_4 та були добровільно видані ним для перерахунку.
Результати проведення повного митного огляду задокументовано в акті проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA 205000/2025/000003 від 09.01.2025.
У письмових поясненнях від 09.01.2025 ОСОБА_3 по виявленому факту пояснив, що поїхав смугою руху, на яку вказав йому чоловік у чорній формі. На запитання митника чи переміщує кошти повідомив, що переміщує, а на запитання: «скільки?» суми не назвав, оскільки не знав скільки переміщує коштів, так як їхав з похорон матері. Усі наявні кошти пред'явив для перерахунку. Частина коштів були його матері на пам'ятник, а інша - його власні. Йому ніхто не сказав по якому коридору необхідно їхати «зеленим» чи «червоним», однак вважав, що кошти задекларує коли до нього підійде працівник митниці.
За викладених обставин 09 січня 2025 головний державний інспектор-кінолог відділу кінологічного забезпечення УБК та ПМП Волинської митниці Будь Б.В. склав протокол про порушення митних правил № 0007/UA20500/2025 про те, що ОСОБА_3 не задекларував валютні цінності в сумі 90 000,00 гривень та 3 545,66 доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України станом на 09.01.2025 становить в загальній сумі 239 754 гривень 85 копійок, що перевищує дозволену законодавством України суму для переміщення без письмового декларування. Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.471 МК України.
У протоколі одночасно визначено час і місце розгляду справи про порушення митних правил: 22.01.2025 з 10:00 год до 12:00 год за адресою Волинської митниці в селі Римачі Ковельського району Волинської області.
Примірник протоколу Каратєєв С. отримав 09.01.2025, що підтверджується його власноручним підписом у протоколі.
21.01.2025 захисник ОСОБА_4 адвокат Крючков В.О. електронною поштою надіслав Волинській митниці клопотання про надання можливості приймати участь у розгляді справи відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
На цю заяву Волинська митниці надала адвокату Крючкову В.О. відповідь від 22.01.2025 за № 7.3-4/20-04/8.19/971 про те, що розгляд справи у митному органі в режимі відеоконференції Митним кодексом України не передбачено.
Зазначена відповідь відправлена на електронну адресу адвоката Крючкова В.О. 22.01.2025 о 08:51 год.
22.01.2025 адвокат Крючков В.О. надіслав Волинській митниці клопотання про приєднання до матеріалів справи свідоцтва про смерть матері позивача 28 листопада 2024 року та довідку приватного нотаріуса Самарівського районного нотаріального округу від 13.12.2024 про те, що позивач є єдиним спадкоємцем майна після смерті матері.
На розгляд справи до Волинської митниці у вказану в протоколі дату ОСОБА_3 та його захисник Крючков В.О. не прибули.
22.01.2025 заступник начальника - начальника управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Волинської митниці Сьомін П.А. виніс оскаржувану постанову, якою ОСОБА_4 визнав винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.471 МК України, відповідно до змісту протоколу № 0007/UA20500/2025, і наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 47950,97 гривень.
Позивач вважає зазначену постанову відповідача незаконною з наведених у позові мотивів, тому за захистом своїх прав через представника звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.
Відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Частиною першою статті 486 МК України визначено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
За змістом ч.1 ст.489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 1 статті 471 МК України встановлює відповідальність за недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування.
За вчинення такого правопорушення передбачене стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил.
Відповідно до примітки до статті 471 МК України недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»).
Згідно із ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.
Відповідно до ч.2 ст.366 МК України канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Канал, позначений символами червоного кольору ("червоний коридор"), призначений для всіх інших громадян (ч.3 ст.366 МК України).
Громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою (ч.4 ст.366 МК України).
Початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор"), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення (ч.5 ст.366 МК України).
Громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом (ч.6 ст.366 МК України).
Згідно з ч.3 ст.197 МК України переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про валюту і валютні операції".
Частиною 1 статті 8 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції» визначено, що транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 статті 8 цього ж Закону визначено, що порядок транскордонного переміщення валютних цінностей суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами визначається Національним банком України з урахуванням норм частини першої цієї статті.
Відповідно до п.5 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №3 (далі Положення), фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10 000 євро, без письмового декларування митному органу.
Відповідно до п.6 зазначеного Положення фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Отже, за змістом вищенаведених норм МК України вважається, що особа, яка слідує через державний кордон України та для проходження митного контролю обрала "зелений коридор" у такий спосіб здійснює декларування товару шляхом вчинення дій за умови, що переміщувана нею валюта не перевищує зазначеної у ч.1 ст.8 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII суми, а саме є меншою еквіваленту 10 тисяч євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України.
Якщо переміщувана сума валюти дорівнює або перевищує еквівалент 10 тисяч євро за офіційним курсом валют НБУ на дату переміщення, то вона підлягає обов'язковому письмовому декларуванню.
Факт переміщення ОСОБА_5 09 січня 2025 року через митний кордон України в напрямку «виїзд» 6 300 євро, 7350 доларів США та 90 000 гривень, що сумарно перевищує еквівалент 10 000,00 євро, підтверджується матеріалами справи про порушення митних правил та стороною позивача не заперечується.
У позовній заяві представник позивача заявив, що ОСОБА_3 обізнаний з дозволеною до переміщення через митний кордон України нормою валюти, яка становить еквівалент менше 10000 євро.
ОСОБА_3 слідував смугою руху «зелений коридор», що підтверджується наявним в матеріалах справи контрольним талоном.
Витягом з відомчої бази митних органів АСМО «Інспектор» стверджено, що ОСОБА_3 до аналізованого випадку чотири рази здійснював виїзд з України через пункт пропуску UA205110 «Устилуг-Зосин», в останнє 15.02.2024.
Зазначене дає достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 орієнтується у розміщенні в пункті пропуску «Устилуг-Зосин» смуг руху для проходження митного контролю «зелений коридор» та «червоний коридор», а тому його доводи про дезорієнтацію у виборі смуг руху є безпідставними.
До такого висновку слід дійти також з огляду на отримання ОСОБА_5 від посадової особи прикордонної служби контрольного талона для проходження «по зеленому коридору».
Тобто, позивач, отримавши від посадової особи прикордонної служби цей контрольний талон, усвідомлював, що слідує смугою спрощеного митного контролю, на якій декларування переміщуваного товару, у тому числі валюти, здійснюється шляхом вчинення дій.
При цьому, позивач, будучи обізнаним із дозволеною до переміщення через митний кордон України без письмового декларування нормою валюти, прослідував цією смугою руху до зони митного контролю, не вживши необхідних заходів і не звернувшись до посадової особи прикордонної служби для надання йому контрольного талона для слідування по «червоному коридору».
ОСОБА_3 під час опитування працівником митниці взагалі не назвав переміщувану ним суму валюти, проте з огляду на положення ч.2 ст.366 МК України своїми фактичними діями, які виразились в обранні ним смуги руху «зелений коридор», заявив, що переміщувана ним валюта не перевищує еквівалент 10000 євро.
Водночас такі дії та поведінка ОСОБА_4 з огляду на неповідомлення посадовій особі митниці суми переміщуваної ним валюти виключає усне декларування ним цієї валюти та взагалі його наміри на декларування валюти у встановленому порядку.
Зазначене також свідчить про безпідставність доводів ОСОБА_4 у письмових поясненнях про його намір здійснити декларування валюти як до нього підійде працівник митниці.
Надіслані представником позивача у день розгляду протоколу посадовою особою Волинської митниці документи про смерть матері позивача та те, що він є її єдиним спадкоємцем на характер та кваліфікацію дій ОСОБА_4 не впливають і не слугують підставою для звільнення його від відповідальності.
Суд звертає увагу на те, що мати позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а через митний кордон України він слідував 09 січня 2025 року, тобто більш як через місяць.
Крім цього, зазначені документи не підтверджують того, що частина переміщуваних ОСОБА_5 коштів є спадщиною після смерті матері.
Таким чином, вищенаведене у своїй сукупності достатньо та обґрунтовано доводить наявність у діях ОСОБА_4 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.472 МК України.
Інші наведені у позові та в судовому засіданні доводи представника позивача не спростовують правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, оскільки Волинською митницею дотримано процедури розгляду справи, порушень прав ОСОБА_4 не допущено, відповідь митниці на клопотання адвоката Крючкова В.О. щодо його участі в розгляді справи в режимі відеоконференції відповідає положеннями МК України, заяв про відкладення розгляду справи 22.01.2025 на адресу митниці надіслано не було.
Згідно із ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на докази, які містяться в матеріалах справи, та встановлені судом фактичні обставини, суд дійшов висновку, що наведене у позові обґрунтування заявлених вимог свого належного підтвердження не знайшло.
В той же час встановлено, що посадова особа Волинської митниці як суб'єкт владних повноважень під час розгляду справи та винесення оскаржуваної постанови правильно встановила фактичні обставини та дала їм правильну правову оцінку, а також діяла у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.
Згідно з п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Таким чином, враховуючи вищенаведені висновки стосовно суті спору та заявлених вимог, судом встановлено підстави для відмови у задоволенні позову.
З огляду на прийняте по справі рішення понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.242-247КАС України, суд
Постанову заступника начальника - начальника управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Волинської митниці Сьоміна Павла Андрійовича від 22 січня 2025 року в справі про порушення митних правил № 0007/UA20500/2025 про притягнення ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до відповідальності за ч.1 ст.471 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу в сумі 47950,90 гривень залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) до Волинської митниці про визнання цієї постанови протиправною і її скасування - без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення його повного тексту.
Інформація про учасників справи:
позивач - ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ); місце проживання - АДРЕСА_1 ;
відповідач - Волинська митниця; місце знаходження - вулиця Призалізнична, 13, село Римачі Ковельського району Волинської області; код ЄДРПОУ - 43958385.
Дата складання повного тексту рішення - 14 квітня 2025 року.
Головуючий: суддя О.С. Павлусь