Справа № 161/2836/25
Провадження № 2/161/1880/25
09 квітня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Антіпової Т.А.
за участю секретаря судового засідання Семенової І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
11 лютого 2025 позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 950 гривень, та суму понесених судових витрат у розмірі 2 422,40 гривень.
Свої вимоги мотивує тим, що 06.02.2024 між ТОВ «Маніфою» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір позики № 6893162, за умовами якого позикодавець надав позичальнику грошові кошти (сума позики) в розмірі 4400 грн., а позичальник зобов'язався повернути позику та проценти за користування нею, однак не виконав своїх зобов'язань належним чином.
Право вимоги за цим договором позики перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (на підставі договору факторингу №13-06/2024 від 13.06.2024).
Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 15 950,00 грн., а саме:
- заборгованість за тілом кредиту - 4400 грн.;
- заборгованість за відсотками - 11550.00 грн.;
Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідача в свою користь вказанузаборгованість за договором позики №6893162 від 06.02.2024 року та судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.02.2025 року справу прийнято до розгляду та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (а.с. 47).
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
03.03.2025 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження. Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками була надіслана відповідачу за вихідним № 14240/2024 від 21.02.2025, №23704 від 25.03.2025(а.с. 48,64).
Однак, до суду повернувся конверт із відміткою ДП «Укрпошта» про причини невручення - за закінченням терміну зберігання (а.с.60-61).
Окрім цього, відповідача повідомлено про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду (а.с. 63).
Відзив на позов відповідачем у визначений в ухвалі суду термін не надано.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, але не подав письмового відзиву, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Статтею 12 та частиною 1статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи з положень ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі, якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частиною 6 статті 11 Закону, передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (Закон України «Про споживче кредитування»).
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом встановлено, 06.02.2024 між ТОВ «Маніфою» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір позики № 6893162, за умовами якого позикодавець надав позичальнику грошові кошти (сума позики) в розмірі 4400 грн., а позичальник зобов'язався повернути позику та проценти за користування нею, однак не виконав своїх зобов'язань належним чином (а.с.21-25).
Договір позики укладено в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) позики на сайті позикодавця, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором.
Ідентифікація здійснювалася в ІТС, яке належить первісному кредитору (а.с.28). Будь-яких доказів того, що персональні дані відповідача (паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків, номер телефону, банківська картка) були використані для укладення договору від його імені, відповідачем не надані.
Крім того, з анкети клієнта вбачається, що ідентифікація також здійснювалась за допомогою BankID НБУ.
СМС-повідомлення надходило на номер телефону, зазначений відповідачем у заявці на отримання кредиту. Доказів того, що вказаний номер не належить відповідачу матеріали справи не містять (а.с.16).
Умови договору позики №6893162 від 06.02.2024 року:
-мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (п. 2.3.2);
- сума позики - 4400 грн. (п. 2.3.3);
- строк позики - до 03 квітня 2024 (57 днів) (п. 2.3.4);
Відповідно до п.п.2.4.2-3, договору, базова процентна ставка, фіксована: 2.50000% на день застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до п. 3.1.2 цього договору, а також у разі продовження строку позики застосовується протягом першого протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної додаткової угоди, укладеної сторонами цього договору.
Основна процентна ставка, фіксована: 2.50000% на день позики, окрім першого розрахункового періоду. Особливості нарахування процентів за основною процентною ставкою визначено Розділом 3 цього договору (а.с.22).
Позика надається позичальнику в день підписання сторонами договору позики шляхом безготівкового перерахування на рахунок позичальника за номером електронного платіжного засобу (банківської картки) НОМЕР_1 , зареєстрованого позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті (п. 2.5.) (а.с.22);
06.02.2024 13:56:56 год. ТОВ «Маніфою» надало (перерахувало) ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 4400 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua-340366356, призначення платежу: зарахування 4400 гривень на карту НОМЕР_1 (лист за вих. № 2782_250103151945 від 03.01.2025, а.с. 30).
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що договір про надання позики №6893162 від 06.02.2024 року був укладений з позичальником ОСОБА_1 .
13.06.2024 ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу №13-06/2024 (а.с. 31-34), на підставі якого до фактора перейшло право вимоги за договором позики № 6893162 від 06.02.2024 (акт приймання-передачі реєстру боржників від 13.06.2024 року, (а.с. 37), платіжна інструкція №2497 від 13.06.2024, (а.с. 38), витяг з реєстру боржників від 13.06.2024 (а.с. 36).
Суд зауважує, що у матеріалах справи відсутні докази про те, що договір відступлення права вимоги, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача, оспорюються або визнаний у встановленому порядку недійсним.
Враховуючи вищевикладене, ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
За розрахунком позивача, заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №6893162 від 06.02.2024 становить 15 950,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту -4400 грн., заборгованість за відсотками - 11550.00 грн. (розрахунок заборгованості за договором позики, а.с. 29).
Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач не подав.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п.3 ч.1 ст.3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 3 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
Отже, суд встановив, що перед укладенням договору відповідач була ознайомлена з усіма їх умовами і погодилась укласти договір саме на таких умовах, про що свідчить її електронний підпис одноразовим ідентифікатором.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № 6893162 від 06.02.2024 р року вбачається, що за період з 06 лютого 2024 року по 03 квітня 2024 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 15 950,00 гривень, з яких - 4400 гривень - тіло кредиту та 11550.00 гривень - нараховані проценти (а.с.29).
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було.
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань, визначених умовами кредитного договору та неповернення у добровільному порядку фактично отриманих та використаних нею коштів, права позивача є порушеними, позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» є обґрунтованими, а тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 6893162 від 06.02.2024 року в загальній сумі 15 950 гривень.
Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.
На підставі ст.ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236) 15 950 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят ) гривень заборгованості за договором № 6893162 від 06.02.2024 року, з яких за тілом кредиту 4 400 гривень, заборгованість за відсотками 11 550.00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236) понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, буд. 1, корпус 28; код в ЄДРПОУ 35234236.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2
Повний текст рішення складено 14 квітня 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.А. Антіпова