Справа № 161/10753/24
Провадження № 3/161/101/25
м.Луцьк 10 квітня 2025 року
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Присяжнюк Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №309885 від 31.05.2024 року водій ОСОБА_1 31.05.2024 року о 15:00 год. у м. Луцьку по вул. Кравчука, 11а, керувала транспортним засобом Mersedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці), однак від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі водій відмовилась. Такі дії кваліфіковані поліцейським як порушення п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду особи поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, який долучений до матеріалів справи, і про який зазначено у самому протоколі.
У судові засідання ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Грибан Ж.В. не з'являлися.
У заяві від 10.04.2025 року ОСОБА_1 просила відкласти судове засідання у зв'язку із заміною захисника.
На розгляд матеріалів, призначений на 13.06.2024 року, 11.07.2024 року, 05.09.2024 року, 03.10.2024 року, 31.10.2024 року, 05.12.2024 року, 19.12.2024 року, 30.01.2025 року, 06.03.2025 року, 03.04.2025 року, 10.04.2025 року ОСОБА_1 та її захисник - адвокат Грибан Ж.В. не з'являлися, на передодні кожного засідання захисником подавались клопотання про відкладення розгляду справи.
Суддя відмовляє у задоволенні вказаної заяви від 10.04.2025 року, оскільки такі дії мають очевидні ознаки штучного створення підстав для закінчення передбаченого ст. 38 КпАП України строку накладення адміністративного стягнення і намагання уникнути в такий спосіб адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п. 53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності з метою ухилення від відповідальності, суд вважає за необхідне відхилити клопотання про відкладення розгляду справи та за можливе справу розглянути на підставі наявних доказів.
Тим більше, стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив таке.
У відповідності до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За протоколом про адміністративне правопорушення діяння ОСОБА_1 кваліфіковане за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №309885 від 31.05.2024 року (а.с. 1);
- довідкою Департаменту патрульної поліції УПП у Волинській області про відсутність повторюваності вчинення адміністративного правопорушення за ст. 130 КУпАП та наявністю водійського посвідчення(а.с. 2);
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3);
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4);
-письмовими поясненнями(а.с. 5);
-рапортами (а.с. 8,9);
-відеозаписом події з нагрудних камер поліцейських (а.с. 10).
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.
Суд вважає, що під час складення протоколу інспектором повністю дотримано вимоги ст. 256 КУпАП, такий протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей щодо протиправності дій працівників поліції під час складання протоколу, оскарження таких дій та його результатів, порушень норм ст. 266 КУпАП судом не встановлено та матеріали справи не містять. Відеозйомка працівниками поліції проводилась відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про національну поліцію», за допомогою нагрудного реєстратора, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Дії працівників поліції відповідали вимогам Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 р. № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 р. № 1452/735.
Досліджений в судовому засіданні відеозапис повністю підтверджує обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Отже, в поведінці водія ОСОБА_1 відобразилася об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, що ОСОБА_2 вчинила відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують правопорушення суддя не вбачає.
Отже, враховуючи всі обставини справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, суддя дійшов висновку, що на правопорушника слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн. Відомостей про наявність у правопорушника пільг про сплаті судового збору, які передбачені п.п. 8, 9, 10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 40-1, 130, 283, 284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК